«Сергій Дзюба – це людина-оркестр і людина-легенда, яку ми з вами навряд чи зуміємо розгадати. А як він уміє в компанії друзів задушевно й дотепно розповідати усілякі історії: годинами можна слухати – Шахерезада!». Так яскраво сказав про українського письменника й журналіста з Чернігова Сергія Дзюбу Василь Слапчук, письменник, науковець, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, […]
- Читати далі -
Осінь тривог і нових сподівань
Олесь Доній: «Нашою проблемою є не стільки брак серйозних політиків, громадських діячів, як брак ідей»... Осанна осені! «Осанна» — це біблійне, урочистий молитовний вигук. І це рядок з одного з віршів Ліни Костенко: «Осанна осені, о сум! Осанна.» В поезії Ліни Василівни — цілий гімн осені. Та й загалом у світовій поезії. Осінь — час […]
- Читати далі -
Храм зусиль збудували на Чернігівщині
Три чверті століття у Задеріївці, що у Ріпкинському районі Чернігівської області, молились просто неба, по великих празниках їздили в Грабів, у двохсотлітній дерев’яний храм – єдиний на увесь Ріпкинський район, де навіть чернігівське партійне начальство в ті безбожні роки потай хрестило дітей. У невеликій Задеріївці також був дерев’яний храм, але його божественну красу не пошкодували […]
- Читати далі -Чотирнадцятилітня матуся розповіла про своє життя-буття
Несподіваний ракурс. Під час мандрів мені зазвичай трапляються дуже цікаві співрозмовники. От і цього разу в поїзді познайомився з привабливою, тендітною дівчиною, яка разом зі своїм шкільним хореографічним гуртком поверталася додому з всеукраїнського фестивалю. Із задоволенням танцювали з подругами впродовж п’яти днів, отож здобули перше місце. Втім, 14-літня Іринка більше переймалася двома малими дітлахами, котрі без […]
- Читати далі -91 річна чернігівська модниця
Тільки затепліло надворі, а бабуся вже сидить на лавочці біля під’їзду, гріється на сонечку. Поруч жінки з сусідніх під’їздів торгують дачною городиною й консервацією, автомобілі з’юрмилися на тротуарі. Гамір цілоденний. Та бабуся на те не зважає. Уже зі слухом негаразди. Бува, день висидить. А надвечір, як порозходяться торговці, роз’їдуться авто, візьме віник і заходиться наводити […]
- Читати далі -Фотолюбитель із Чернігова колекціонує пташок з України та світу
Які голоси у весни? Тихий шелест вітру, дзвінкий сміх дітвори… і щебетання пташок. Кожен з нас має своїх улюбленців, яких ми взимку підгодовуємо, а навесні насолоджуємося їх співом. Мільйони людей спостерігають за птахами у природних умовах. Хтось просто отримує від цього естетичне задоволення, хтось робить нотатки та замальовки, а більшість бере до рук фотоапарат. Зараз […]
- Читати далі -Як ми зі Станіславом Реп’яхом до Івана Кошелівця з'їздили
Найкращий та найсвітліший спогад про поета Станіслава Панасовича Реп’яха пов’язаний у мене з поїздкою у село Велика Кошелівка Ніжинського району – на батьківщину славетного українського літературознавця, нашого земляка Івана Кошелівця. Іван Максимович Кошелівець (справжнє прізвище вченого – Яресько) народився в 1907 році у Великій Кошелівці, на честь якої він і взяв собі такий колоритний псевдонім. […]
- Читати далі -Структури ООН можуть стати бездіяльними й не актуальними
ООН та ОБСЄ сьогодні демонструють бездіяльність в безпекових питаннях та не можуть адекватно відповісти на існуючі у світі виклики. Про це заявив український політик, екс-віце-прем’єр-міністр Роман Безсмертний, коментуючи останнє засідання Ради безпеки ООН. «Збереження нинішньої тенденції в роботі ОБСЄ і особливо Ради безпеки ООН говорить про те, що їх очікує доля Ліги націй. Зрештою ці […]
- Читати далі -Українці визначними постатями назвали гуманітаріїв, росіяни — полководців
Україна – не Росія. Запозичення цих слів не є плагіатом. Пам'ятаючи цю прописну журналістську істину, без тіні сумніву беру назву коментаря до проведеного в сусідній державі телешоу «Имя России» у другого всенародно обраного Президента України Леоніда Кучми. Такий заголовок мала його широко розрекламована свого часу книга. За своєю суттю «Имя России» — аналог вітчизняного проекту «Великі […]
- Читати далі -Те, що ти шукаєш у цьому світі — знаходить тебе. Відео
До чого людина прагне, до чого вона має стремління, з тим вона і стикнеться на своєму життєвому шляху. Погане це, чи добре, але кожен обов’язково перетнеться з цим. Так вважає відомий український письменник Мирослав Дочинець. Зустріч відбулася 29 вересня 2017 року в музеї Михайла Коцюбинського в Чернігові. Далі — у відео.
- Читати далі -Щиро дякую поліції!
Вирішила розповісти про недавній випадок зі свого життя. Отримавши пенсію, вирішила піти на базар – купити кукурудзу своїм онукам, вони її дуже люблять. На Привокзальному ринку підійшла до продавця. Кукурудза у нього була велика, в «одежині». Чоловік запевнив, що вона – хороша, смачна, навіть нігтем надавив – мовляв, соковита. Я придбала 25 штук – на […]
- Читати далі -Панно «Біле і чорне» Михайла Жука: історія кохання П. Тичини
У Чернігівському обласному художньому музеї ім. Г. Галагана представлено панно Михайла Жука «Біле і чорне». Це панно велике за розмірами — 207×310 см, виконане мішаною технікою на семи окремих аркушах грубого паперу. Художник використав тут гуаш, пастель, акварель. У центральній частині загадкова композиція: худорлявий, темноволосий юнак із чорними крилами, що грає на сопілці якусь журну […]
- Читати далі -Поет Божою милістю залишається у людській пам`яті назавжди
Вже немає Станіслава Реп'яха, який народився 14 травня 1938 року, а відійшов у вічність 29 червня 2012-го. На будинку, де він жив, про Поета нагадує меморіальна дошка. Коли йду мимо, дивлячись на неї, все згадую свою першу зустріч із ним. Спочилих прийнято згадувати добрим словом, проте інколи доводилося чути про Станіслава Панасовича і негативні судження. […]
- Читати далі -Час зітре ці імена, залишиться лише запашний запах черемхи і бузку
У селі Кривуша, що в Семенівському районі на Чернігівщині, все залишилося як і раніше, як в самому ранньому моєму дитинстві: квітуча черемха над річкою, заливні луки, верби вздовж насипної дороги. Але будинків вже немає й останнього жителя цього села не стало десь в 2010 році. Тільки старий цвинтар нагадує про те, що тут з позаминулого […]
- Читати далі -Від його книжок і справді усі негаразди відступають, легше стає на душі
«Я б ніколи, мабуть, не став би педагогом, бо не люблю повчати людей. Я писав твори не для того, щоб вони втовкмачували вічні цінності, як люблять про це говорити деякі поважні метри, а щоб людина взяла мою книжку, забула про негаразди і їй трошки полегшало на душі від того, що вона прочитала. Оце моє основне […]
- Читати далі -Вбивство Чорновола вже ніколи не доведуть
Шкода, що кілька років тому син В`ячеслава Чорновола Тарас дав загоду на ексгумацію тіла свого батька. При тодішньому ржимові цього не варто аж ніяк було робити. Так звана ексгумація потрібна була для того, щоб знищити остаточно сліди доказів злочинних дій певного кола осіб. Такий висновок сміливо можна зробити, якщо брати до уваги ті умови та […]
- Читати далі -А чи дійсно Майдан переміг? Чи втілено за ці три роки ідеї Майдану?
«Так хочеться жити…» — це були останні слова смертельно пораненого на Майдані молодого хлопця. Чи соромно нам перед його пам’яттю? Скромно і тихо ми відзначили третю річницю перемоги Майдану і загибелі на ньому Небесної Сотні. Власне, друга подія передувала першій: 18 і 20 лютого була третя річниця вбив- ства в центрі столиці учасників Революції гідності […]
- Читати далі -Бережіть батьків. Спілкуйтеся, поки вони з нами. Любіть їх
Сьогодні День Маланки та Василя. А, так як я — Васильович, то напишу пару слів про Батька (велику розповідь про нього ви всы, сподіваюся, читали раніше). Його немає з нами вже 8 років і мені його дуже не вистачає. Я уявляю як би він обговорював зі мною сьогоднішні події... Як допомагав би мені словом, справою, порадою... […]
- Читати далі -І коти вміють бути дбайливими татусями
Хороший був кіт, домовитий. Мишей ловив, будинок від сусідських котів і кішок стеріг. І ось навесні кудись зник. Бувало й раніше любив погулювати, але тут якось вже занадто — на довго пропав... Минуло літо і ось восени бачу таку картину: йде мій кіт і слідом за ним кішечка. Але не одні — в зубах у кожного […]
- Читати далі -Світлина з дитинства під опалим листям
Щороку осінь милує око різнобарв’ям кольорів і одночасно з безмежною красою навіює смуток. У душі тісно переплітаються радість та печаль. А затяжний дощик взагалі змушує замислитися над власним життям, його метою та доречністю. Шурхіт листя під ногами ніби шепоче, що ми тільки скалочка в оці Всесвіту. Час спливає повільно, а думок стає все більше. Природа […]
- Читати далі -
