Політичні репресії 1937—1938 років займають особливе місце в політиці державного терору комуністичного режиму впродовж довгих 1917—1991 років. Ці жахи залишилися в пам’яті як «великий терор». Вони символізують абсолютну беззаконність та абсурдність з позицій здорового глузду, планування за чіткими лімітами(!) репресій влади, яка у будь-яку хвилину без суду, без права на захист перетворювала будь-кого у «ворога […]
- Читати далі -
Жертви Другої світової війни: Чернігівщина в 1939–1941 роках
Для Чернігівщини, як і для всієї України, Друга світова війна є, насамперед, національною трагедією, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі національні інтереси і вбивати інших українців. За Україну воювали дві тоталітарні імперіалістичні системи, що з метою панування та визиску однаково не рахувалися з ціною людського життя. Спробуємо хоч оглядово, […]
- Читати далі -
26 квітня — 34-ті роковини Чорнобильської аварії
Чорнобильська аварія — найбільша в історії людства техногенна катастрофа, яка стала наслідком панування комуністичного тоталітарного режиму. Уніч на 26 квітня 1986-го два вибухи під час експерименту зруйнували 4-й реактор атомної електростанції, які потужністю мали еквівалент 300 Хіросим. В атмосферу потрапила хмара радіоактивного пилу — 11 тонн ядерного палива. Вітром радіоактивні речовини дісталися на територію Литви, […]
- Читати далі -
Тріумфальна весна 1918-го: Визволення Києва
У російсько-українській війні 1917—1918 років після підписання Брестського договору українська, німецька та австро-угорські армії стали союзниками в боротьбі з російським агресором. Якою була участь і внесок військ Української Народної Республіки у визволенні Києва: протиставимо факти міфам і фальсифікаціям. Публікація №3. Зв’язок із українською делегацією в Бресті був ненадійним, тож поява на українських землях новоявлених союзників іноді ставала […]
- Читати далі -
Забуті перемоги. Тріумфальна весна 1918-го
Центральна Рада притягнула на Україну німецькі війська, чим відштовхнула від себе значні кола населення. А була реальна можливість вирішити раз та назавжди справу незалежності України власними силами. Підручник історії України 10-го класу авторства В. Власова і С. Кульчицького, виданий у 2018 році. На сторінці 59 – гарна карта першої війни радянської Росії з УНР. Невеличкі […]
- Читати далі -
Тріумфальна весна 1918-го. Реорганізація армії
Після важких і напружених боїв за Київ, ввечері 8 лютого 1918-го українські війська відступили в село Гнатівку (яку в літературі часто називають Ігнатівкою), неподалік від столиці. Окремі сутички тривали в Києві ще й наступного дня. Керівництво червоних із заняттям Києва вважало, що з Центральною Радою і з українським військом справу покінчено. Тож ніхто відступаючих не […]
- Читати далі -
Семінар по встановленню справедливості щодо репресованих
Чернігівці вчилися встановленню справедливості щодо репресованих комуністичним режимом. «Проблематика і досягнення процесу реабілітації жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму» — під такою назвою 7 грудня у Києві проведено семінар, який організували Український інститут національної пам’яті та Національна комісія з реабілітації репресованих — жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917—1991 років, за участю чернігівців. Чернігівську регіональну комісію з реабілітації репресованих […]
- Читати далі -
У Чернігові пропагують елементи армії СРСР/РФ
ДО ДНЯ ЗАХИСНИКА УКРАЇНИ ПРИСВЯЧУЄТЬСЯ. На площі Авіаторів у Чернігові на постаменті знаходиться військовий реактивний літак МіГ-21 із червоними зірками на крилах і кілі. Ці розпізнавальні знаки на ньому з’явилися вже в незалежній Україні. Неподалік розташовано Чернігівський ліцей з посиленою військово-фізичною підготовкою, який готує молодь до служби в Збройних Силах України і не тільки… ДЕЩО З […]
- Читати далі -
74 роки тому завершилася Друга світова війна і ледь не почалася нова
2 вересня 1945-го завершилася Друга світова війна – наймасштабніший збройний конфлікт в історії людства, який тривав 6 років. У війні брала участь 61 країна (80% населення Землі), воєнні дії відбувалися на територіях 40 з них. Вперше було використано ядерну зброю. До військових формувань мобілізовано 110 млн осіб. Загальна кількість втрат становить близько 60 млн чоловік, із […]
- Читати далі -
29 серпня народився головнокомандувач Української Галицької армії
У селі Барилів на Львівщині 29 серпня 1869 р. народився Мирон Омелянович Тарнавський, військовий діяч, головнокомандувач Української Галицької армії. Походив із родини греко-католицького священика. Закінчив німецькомовну гімназію у м. Броди, навчався в офіцерській школі у Відні. Учасник Першої світової війни в складі австро-угорської армії. Після ряду успішних боїв отримав високі бойові австрійські та німецькі відзнаки. […]
- Читати далі -
Танкова битва, в якій взяли участь понад 4000 танків
78 років тому, 23-29 червня 1941-го, на території України в трикутнику Броди – Луцьк – Дубно відбулася найбільша за всю історію Другої світової війни 1939—1945 років танкова битва, в якій взяли участь понад 4000 танків. У ній Вермахт був представлений Першою танковою групою групи армій «Південь», якій протистояли механізовані корпуси Південно-Західного фронту Червоної армії. Німецькі війська наступали, маючі у своєму складі 728 танків та самохідно-артилерійських […]
- Читати далі -
Книга росіянки, як ідеологічна конструкція «руського миру»
Метою цієї рецензії є оцінка доцільності друкування в Україні книги О.Ю. Захарової «Качанівка», враховуючи, не лише те, що її авторка є громадянкою Російської Федерації, а перш за все тому, що в книзі пропагуються проросійські ідеї, які шкодять Україні, як незалежній державі. Видання побачило світ завдяки фінансовій підтримці громадянина України, який є депутатом Чернігівської обласної ради. […]
- Читати далі -До дня народження Симона Петлюри розробили рекомендації
Український інститут національної пам’яті розробив рекомендаційно-інформаційні матеріали (методичні рекомендації) з відзначення 140-річчя від дня народження Симона Петлюри. 22 травня 2019 року виповнюється 140 років від дня народження державного та громадсько-політичного діяча, журналіста, літературного і театрального критика Симона Петлюри. З метою вшанування традицій боротьби за незалежність і соборність України та військової звитяги захисників рідної землі, творців національної […]
- Читати далі -
На честь учасника бою під Крутами відкрили меморіальну дошку
19 квітня 2019 року у селі Монастирище Ічнянського району Чернігівської області відкрито меморіальну дошку на честь Митрофана Матвійовича ШВИДУНА. Митрофан ШВИДУН — учасник бою під Крутами 29 січня 1918 року, учасник Української революції 1917—1921 років, національно-визвольної боротьби часів Другої світової війни в лавах підпілля ОУН і УПА, борець за незалежність України в XX столітті. Меморіальну дошку встановлено на […]
- Читати далі -
6 квітня народився майбутній «артільний батько» України
6 квітня 1859-го у селі Хмільна на Київщині (нині це територія Черкаської області) народився Микола Левитський, якого сучасники називали не інакше як «артільний батько», організатор кооперативного руху, публіцист, член Української Центральної Ради. «Апостольська лисина, що починається з лоба, збільшує і освітлює лице. Козацькі сиві вуса, з підвусниками, лагідні очі. До людей любить звертатися дружньо: «голубчику», […]
- Читати далі -
Він боронив Україну від російського агресора
5 років тому почалася агресія Російської Федерації проти держави Україна. Це розвіяло ілюзії багатьох тих, хто вважав сучасну російську державу дружньої до нас, що ми з ними нібито «брати». Російська Федерація – агресор, імперіаліст. А 102 роки тому, у грудні 1917 р., попередник сучасної РФ – Російська Радянська Республіка офіційно оголосила війну – Українській Народній […]
- Читати далі -
Від голоду та свавілля потерпали й освітяни
Нотатки про Голодомор. Розповідь 5. Про вчителів Чекає на свого дослідника і тема долі вчительства в роки Голодомору. Цілком погоджуємось із словами відомої дослідниці Тамари Павлівни Демченко, яка зауважує, що «від голоду потерпали і сільські, і райцентрівські вчителі». Водночас із учителями того часу не все так просто. Попри те, що слово «вчитель» для пересічної людини сприймається […]
- Читати далі -
Чому світська влада втручається у церковні справи
Ухвалення УНР закону про Українську автокефальну православну соборну церкву — 100-років. Чи треба було втручатися? 100 років виповнилося з часу ухвалення Директорією УНР закону про вищий уряд Української автокефальної православної соборної церкви (1 січня). Історичну подію відзначаємо на державному рівні. Сучасна українська держава також вплинула на утворення Православної церкви України, надання їй Томосу. Чи правильно […]
- Читати далі -У 2019 році в Україні відзначатимуть такі пам’ятні дати та ювілеї
З метою консолідації та розвитку історичної свідомості Українського народу, збереження національної пам’яті та належного відзначення і вшанування пам’ятних дат і ювілеїв Верховна Рада України постановляє: 1. Урочисто відзначити на державному рівні у 2019 році пам’ятні дати і ювілеї згідно з додатком (дивитися перелік нижче). 2. Рекомендувати Кабінету Міністрів України: забезпечити відзначення у 2019 році на державному рівні пам’ятних […]
- Читати далі -
Не голодували тільки ті, хто «викачував» хліб у людей
Нотатки про Голодомор. Розповідь 4. Чи голодувала еліта? По всій території Чернігівщини лютував голод. Люди рятувалися, як могли, вживаючи в їжу будь-що, аби втамувати свербіння в шлунку. А чи всі голодували? Чи були у нас «обрані», яким голодувати не належало? Та були, звісно. І не потрібні три спроби аби вгадати про кого мова. Навіть у наявних […]
- Читати далі -
