Останні миттєвості осені. І те, що лишилося від моїх берізок: пеньочки-колодочки... «Посидим по-хорошему, пусть виски запорошены, на земле жили-прожили...» Ох... Мо і не треба було . Така ж бо була краса... А тепер дрова.
- Читать далее -Наталія КОНОВАЛОВА проживає в смт Куликівка на Чернігівщині. Написанням прози авторка захопилася недавно. До цього були лише віршовані твори, які публікувались у районній пресі та увійшли в збірки творів місцевих авторів «Первоцвіт» і «Коли слово чарує».
Згасла свічка, немов загубилася в часі
Погасла свеча, потерявшись во времени, И боги молчат, только шепчутся демоны, Мороз на стекле застывает узорами, Я прячу свой взгляд за широкими шторами.
- Читать далее -Соняшник із Криму, або Щастя у кожного своє
Чи ж насправді вона його кохала? Хто зна? Однак воду поварити вміла. Чи скаже щось хлопець не так, чи ще через якусь дрібницю, красуня вмить надувала губки, розверталась на всі сто вісімдесят градусів і йшла собі геть, гордовито задравши свого чепурненького носика. А він – слідом, мало не кланяється, щоб пробачила, не завжди і розуміючи, […]
- Читать далее -
