Надія Сидоренко з Прилук давно дізналася про те, як відносно недорого й легко здобрювати ґрунт без хімії, щоб земля наступного року була пухка, а врожай – кращий. Цей спосіб вона випробовувала не раз на своєму городі.
? Потрібно сіяти гірчицю, коли збираєте врожай. Зазвичай я для того, щоб не платити ще раз за оранку землі, сію гірчицю під час копання картоплі. Викопаю якусь ділянку, і поки земля не висохла, засіваю зернами гірчиці. Волочу. Далі знову копаю. Восени гірчиця сходить, а перед заморозками землю потрібно переорати. Наступного року земля буде пухка і здобрена, ? розповідає господарочка.
Михайло КУРДЮК, кандидат сільськогосподарських наук, який мешкає нині в селі Тростянець Ічнянського району пояснює це таким чином:
? Гірчиця належить до седератів – це так зване зелене добриво. З-поміж седератів гірчиця вважається найкращою. Також висівають жито, коли воно підростає – приорюють. Переорюють жито чи гірчицю перед заморозками. Навіть солому корисно переорювати в полі. В Америці є закон: вивозити з поля не більше 40 % соломи. Усе інше використовують для удобрення. Особливу користь це приносить глинистим ґрунтам – солома не дає їм злягатися. Є багато таких рослинних секретів. Скажімо, щоб пирій вивести, треба навесні гречку посіяти – наступного року земля буде чиста від пирію.
У розмові з Михайлом Григоровичем Курдюком я дізналась і багато інших корисних та цікавих речей. Ось, наприклад, чому останнім часом в селах мало слив. Розповідає про це Михайло Курдюк:
? Те, що може бути поганий врожай слив, пов’язано з тим, що у період їх цвітіння навесні були приморозки, пошкодився цвіт. А те, що останнім часом, як ви кажете, у вашому селі пропадають дерева слив – це може бути через спеку минулого літа і частини літа в цьому році. Все відновлюється. У природі взагалі бувають цикли: наприклад, у 1965—1969 роках ялини гинули і всихали (це була вірусна хвороба), потім все відновилося. У минулому році знову почалась ця хвороба, а цього пішла на спад. 1978 року була так звана листокрутка на дубах: через цю хворобу багато пошкоджено дубів. Але через 2-3 роки напасть почала зникати. Якщо ці хвороби не займати, вони самі зникають. Те ж саме з колорадським жуком: якби його не займали, не труїли, його б уже давно не було.
Колись вчені проводили дослідження і помітили таке: жука ретельно труять, але на цьому місті залишається 1-2 живі комахи. А наступного року їх стільки розмножується, що з’являється не менше, ніж було попереднього року. Природа ж така, що коли щось сильно розмножується, множаться і його шкідники. Потім вони його починають нищити, а згодом і самі гинуть.
— Тобто, якби колорадського жука не чіпали, його шкідники встигли б розмножитися, і жука стало б значно менше?
— Так. По-перше, його немає за Уралом, немає в Середній Азії. За Уралом грунт промерзає до 2 метрів, і він не витримує. У нас промерзає сантиметрів на 40-80 см. У Каліфорнії немає жука через те, що там багато його ворогів, вони його стримують. Там трапляється поодиноко, у невеликій кількості – як у нас тля.
Вікторія ГАВРИК
