Припинення американського фінансування через грантові програми і проєкти вплинуло на фінансовий стан чернігівських медіа. Але не критично.
За результатами опитування ІМІ, 59,2% опитаних українських медійників вважали, що зупинення програм підтримки медіа від США може мати катастрофічні наслідки й призведе до закриття або суттєвого скорочення роботи багатьох незалежних медіа. Втім, у чернігівському регіоні медіа, які б повністю залежні від зовнішнього фінансування, немає, хоча після 2022 року багато редакцій почали активніше залучали міжнародну допомогу. Частина регіональних медіа отримує основне фінансування від бізнесово-політичних власників, частина будує медіа як бізнес, а хтось, як Суспільне, фінансується державою.
ІМІ запитав у редакторів різних видань, як вони живуть після того, як USAID пішов, а ми залишись.
Комерційний підхід і диверсифікація надходжень
Шеф-редактор Чернігівської Медіа Групи Ярослав Сухомлин говорить, що хоча вони і втратили фінансування одного гранту, але це не стало критичною точкою. Команда шукає нові джерела фінансування.
«Нам зупинили фінансування діючого гранту від Посольства США, але ми завжди були заточені на комерційну складову. Зупинки грантових надходжень створюють певні проблеми, але точно не зупинять роботу наших медіа. Ми диверсифікуємо свою роботу і дохідну частину.
Ми готуємось до запуску читацької спільноти для нашого нового проєкту PECHERA.info, але хочемо підійти до цього процесу серйозно, системно: вивчаємо успішні кейси, розробили стратегію, готуємо інформаційну кампанію і розробляємо відповідний розділ на сайті PECHERA.info. Просто поставити кнопку чи навіть створити розділ, але без системної, якісної роботи з аудиторією - так це не працює», — розповідає він.
Головна сторінка сайту PECHERA.info, довкола якого планують будувати читацьку спільноту. Скрин: PECHERA.info
На рекламному ринку, констатує Ярослав Сухомлин, минулого року спостерігався невеликий зріст, а от у 2025 році стало важче. Тож, написання грантових заявок стало вже рутинною справою.
«Зараз ми залучили професійну менторку, щоб додатково попрацювати з нашим відділом продажу реклами. Менеджерам психологічно складно продавати рекламу в умовах постійних обстрілів, складно розмовляти з клієнтами. Але у нас немає вибору, мусимо рухатись вперед. Ринок донорів істотно зменшився, а потреби медіа у грантовому фінансуванні навпаки збільшились. Тому конкуренція на ринку фандрайзингу зараз шалена», — ділиться баченням ситуації шеф-редактор.
Слова Ярослава Сухомлина про те, що просто запровадити кнопку підтримки для медіа — недостатньо, підтверджує і редакторка газети «Весть» Ольга Макука. За її словами, за минулий рік від такої підтримки їм надійшло всього 50 гривень.
Газета "Весть" — приклад видання, яке після 2022 року стало активно подаватися на гранти, оскільки місцевий рекламний ринок зупинився, також скоротилися надходження від висвітлення діяльності місцевої влади.
Ольга Макуха каже, що зупинення американського фінансування негативно вплинуло на редакцію.
«По-перше, субгранти. Ми повернули ІМІ 77 тисяч гривень назад, але ІМІ — останні лицарі, оскільки знайшли заміну замороженому субгранту. По-друге, чарівне слово НЕД втратило всю чарівність. Фонд, який давав по 80 тисяч доларів, раптом перестав фінансувати і всі ті проєкти, які ми писали, сподіваючись отримати фінансування, пішли в нікуди», — говорить редакторка.
Зараз редакція пише проєкти на європейських донорів, але розуміє, що їх фінансування на порядок скромніше. Водночас в редакції не думають здаватися чи припиняти вихід газети.
Сторінка про підтримку газети. Скрин: газета "Весть
Юрій Михуля, редактор сайту "Час Чернігівський", також говорить про обмеженість рекламного ринку в Чернігові і втрату кількох проєктів за американські гроші.
"У нас був грант від «Медійної програми в Україні» міжнародної організації Internews Network за кошти USAID. У січні його спершу призупинили, а потім припинили. Також ми вже були на стадії підписання договору на реалізацію проекту від ІМІ, втім у січні нам повідомили, що цей проєкт закрито. Причина – та сама, закриття проєктів від USAID.
Наразі існуємо за рахунок коштів від реклами. Втім, ринок реклами в Чернігові обмежений. Багато відмов від рекламодавців, бо ми маркуємо всю рекламу як офіційно зареєстроване ЗМІ.
Розглядаємо варіант підвищення цін на рекламу із травня. Також активно співпрацюємо по рекламі із іншими виданнями, тобто робимо спільні рекламні проєкти. Наразі розглядаємо варіанти нових форматів монетизації. Щодо донатів для ЗМІ, вважаємо, що зараз донати мають бути виключно на ЗСУ. Попри всі складнощі, редакція працює і зберігає оптимізм,” — говорить Михуля.
Найбільш потерпіли від припинення американського фінансування невеликі регіональні редакції друкованих медіа, яки більше залежали від зовнішнього фінансування.
Редактор газети «Наше слово» (Менська громада, Чернігівська область) Олександр Назаренко каже, що після припинення американського проєкту опинилися на межі існування.
«У нас був основний проєкт, який фінансувався USAID, і ми залишилися біля порожнього корита. Доходи від реклами скоротилися на 90 відсотків і вони не зростають. Уся надія була на американський проєкт. Допомога надійшла від Асоціації незалежних регіональних видавців України за „Планом Б“. Тепер маємо можливість виходити друком у першому півріччі. Надалі шукаємо нових донорів і можливостей власної фінансової незалежності», — розповідає редактор.
Не відчули відхід американських донорів і в чернігівській філії Суспільного мовника.
«Оскільки Суспільний мовник фінансується коштом українських платників податків, тобто з бюджету, скорочення американського фінансування на нас не вплинуло. Загалом ми на рівні філії не мали в роботі проєктів, зав’язаних на американському фінансуванні. Але ми дуже співчуваємо і переживаємо за долю медіа, які залежать від грантів з США. Тим більше, як правило, – це якісні медіа, на які варто орієнтуватися. Ми ж працюємо як і раніше, нічого не змінилося», — говорить шеф-редактор Суспільне Чернігів Андрій Тіток.
Водночас головною проблемою для національного мовника залишаються якісні кадри. Тож, Суспільне запустило черговий етап відбору гіперлокальних кореспондентів. Андрій Тіток каже, що досвід попередніх наборів показав, наскільки вдала є ця ідея для пошуку нових журналістів в громадах.
Відбір Суспільного «Стань голосом громади». Скрин: Суспільне
Заробляти на владі
Одним із способів мати стабільне фінансування для локальних медіа - це висвітлювати роботу місцевих органів влади.
Найбільше витрачає на висвітлення своєї діяльності Чернігівська ОВА. Відповідно до “Обласної програми сприяння розвитку інформаційного простору та публічних комунікацій на 2025–2026 роки” на висвітлення діяльності ОВА у 2025 році передбачено мільйон гривень, зокрема, в друкованих медіа – 500 тисяч, на телебаченні і радіо – 300 тисяч, в онлайн-медіа – 200 тисяч гривень.
На початку 2025 року ОВА уклала договір на розміщення друкованих матеріалів з редакцією обласного тижневика «Чернігівський вісник» майже на 300 тисяч гривень. Це найтиражніша щотижнева газета області з накладом 24,5 тисячі примірників. А також на розміщення аудіовізуальних матеріалів (телебачення і радіо) з ТОВ "ТІМ ФМ" на 50 тисяч грн. Ця компанія переважно охоплює аудиторію Ніжинського і Прилуцького районів Чернігівщини.
Чернігівська міськрада заклала в бюджет досить скромну суму на висвітлення своєї діяльності – 50 тисяч гривень. Гроші візьмуть у межах “Програми висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування міста Чернігова та використання соціальної реклами для інформування громадськості та профілактики негативних явищ у суспільстві на 2024–2026 роки”. Тож, цього року вся сума, передбачена на висвітлення діяльності Чернігівської міської ради, буде перерахована редакції газети «Весть» – єдиній щотижневій газеті Чернігова, яка залишилися на ринку і має наклад близько 4 тисяч примірників на тиждень.
Також нещодавно стало відомо, що у 2024 році Чернігівська міська військова адміністрація закупила в ТОВ «Челайн Медіа Груп» (сайт Челайн) інформаційні послуги на 90 тисяч гривень, а в березні 2025 року уклала договір ще на 27 тисяч гривень. Сайт Челайн — один із найпопулярніших сайтів Чернігівської області, що останнім часом займає лояльну позицію до керівника Чернігівської МВА Дмитра Брижинського.
Комунальне медіа — без зарплат від засновника
Продовжуються фінансові труднощі в комунального телеканалу «Новий Чернігів». Як повідомляв ІМІ, на початку червня 2024 року начальник Чернігівської МВА Дмитро Брижинський підписав розпорядження, яким скоротив фінансування комунального підприємства “Телерадіоагентство “Новий Чернігів”. Свої дії він пояснив використанням комунального телебачення міськрадою для власного піару і необхідністю переспрямувати кошти на потреби Збройних сил України. До квітня 2025 року ситуація з комунальним телеканалом залишалася нерегульованою, а комунальне медіа було з обмеженим фінансуванням. Нещодавно стало відомо, що нова програма фінансування комунального телеканалу “Новий Чернігів”, розроблена в міській військовій адміністрації і підписана начальником Дмитром Брижинським, не містить пункту про заробітні плати, повідомила регіональному координатору Інституту масової інформації директорка телеканалу Наталія Левочко.
За її словами, у програмі, яку готував сам телеканал, було закладено фінансування в сумі 4,6 мільйона гривень, а нова підписана програма передбачає фінансування лише 1,2 мільйона гривень. Кошти повинні бути спрямовані на оплату телекомунікаційних послуг, коммуналки і охорони приміщення, але не зарплати працівникам.
“На сьогодні телеканал “Новий Чернігів” досі не має фінансування з міського бюджету на заробітні плати і податки. Це основні статті видатків, це захищені статті. Без фінансування саме заробітних плат, я вважаю, неможливе існування жодного підприємства і жодного медіа. По суті, люди позбавлені права працювати та отримувату заробітну плату”, – сказала Наталія Левочко.
За словами директорки, телеканал продовжує роботу, хоча більшість співробітників звільнилася. На сьогодні в штаті телеканалу 16 людей, а фактично працює сім. Цього недостатньо для телеканалу, який, згідно з ліцензією, має мовити 24/7.
Павло Пущенко, регіональний представник Інституту масової інформації в Чернігівській області
