«Чернігівське відлуння-2», день третій.
Наскільки ж розмаїта і багатогранна програма «Чернігівського відлуння», які різні за жанром й відмінні за стилем гри моновистави, що виконуються його учасниками! Третій день фестивалю – яскраве тому підтвердження. Бо важко уявити більш контрастні сценічні дійства, ніж антична трагедія «Медея», створена Евріпідом ще у 431 році до н.е., та класична комедія давньогрецького драматурга Арістофана. Але почуття, які хвилюють героїв обох вистав, близькі і зрозумілі нашим сучасникам, незважаючи на те, що висловлюються різними мовами.
Емоційно вражаюча, насичена потужною енергетикою гра румунської актриси Лумініци Борта переконливо передавала глибокі страждання і розпач жінки, зрадженої коханим чоловіком, і не залишила байдужим жодного з присутніх у залі глядачів. А запропонований драматургом Ніною Мазур сучасний варіант прочитання класичної п’єси відкрив несподіваний ракурс цієї трагічної історії: навіщо коринфяни, які через помсту убили малолітніх синів Медеї, звинуватили її у страшному злочині – дитиновбивстві?
Схвильовані глядачі бурхливими оплесками та букетами квітів дякували актрисі за натхнену гру, а на згадку про виступ на чернігівській сцені їй було вручено диплом учасника Міжнародного театрального фестивалю моновистав «Чернігівське відлуння-2».
Цілу гамму різноманітних почуттів викликала комедійна за жанром, але насправді серйозна за тематикою вистава «Лісістрата», яка відбулася ввечері цього дня на великій сцені театру. Мабуть, Арістофан, який написав цей твір під час спустошливої Пелопоннеської війни, і не передбачав, що на початку ХХІ століття тема руйнівної війни між народами, що мешкають по-сусідству, на жаль, не втратить своєї актуальності.
Талановитому німецькому акторові Алексу Борису вдалося, не порушуючи традицій античного театру, де усі ролі виконували тільки актори-чоловіки, створити більше десятка яскравих сценічних образів, причому щонайменше семеро з них були жіночими.
Невпинно перевтілюючись з одного образу в іншій, він був то діловитою Лісістратою, то рішучою і грубуватою спартанкою, то однією з афінянок – зверхньо-іронічною або чуйно-еротичною, а то й підстаркуватою їхньою провидицею. Не менш колоритними і виразними були чоловічі образи – вартового, афінського радника, спартанського воїна, послів від обох ворогуючих сторін та інші.
Миттєві перетворення актора (завдяки невеличкому відрізку тканини, пластичним рішенням, голосовим модуляціям) захоплювали глядацьку аудиторію, яка вибухами сміху і гарячими оплесками відгукувалась на кумедні ситуації у сценічному дійстві.
Вручаючи Алексу Борису диплом учасника Міжнародного театрального фестивалю моновистав «Чернігівське відлуння-2», директор Чернігівського фестивалю Сергій Мойсієнко висловив побажання щодо участі такого цікавого, неординарного актора в майбутніх фестивальних програмах на чернігівській сцені.
Завершуючи фестивальний вечір, ведучі запросили присутніх відвідати моновистави наступного фестивального дня: авторську роботу вірменської актриси Сусанни Багдасарян-Фліс «Я жити хочу», показ якої проходитиме на малій сцені о 16.00 год., та виставу «Маргарита і Абульфаз» у виконанні білоруської артистки Олени Дудич, що відбудеться о 19.00 год. на великій сцені театру.
Щиро бажаємо успіху та глядацької прихильності учасникам фестивалю «Чернігівське відлуння», а нашим глядачам – яскравих вражень від перегляду запропонованих моновистав...
Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру
