Вже понад рік на ринку фінпослуг працює Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Це державна установа була створена за підтримки Європейського Союзу та Групи Світового банку для задоволення основних фінансових потреб малого агробізнесу. Чого вдалося досягти за цей час, з якими проблемами стикнулася і як планує працювати далі? Про це говоримо з очільником Фонду Олегом Приходьком.
– Наскільки успішним виявився для вас перший рік роботи Фонду?
– Попередній рік був успішним для нас, незважаючи на труднощі старту. Ми вирішували безліч питань: від підбору кадрів до формування інформаційної політики. Велике значення приділили зустрічам з фермерами та тренінгам, щоб розповісти про наші можливості.
У січні 2024 року ми уклали перший договір з «Укргазбанком», і вже наступного місяця він видав перший кредит під наші гарантії. Станом на 1 січня 2025 року кількість виданих кредитів малим сільгоспвиробникам під наші гарантії зросла до 13, в лютому — до 20, а в травні вже 30 аграріїв отримали кредити під гарантії Фонду. Динаміка зростання очевидна.
Що важливо, до нашої програми за цей час долучилося 7 банків. Як на мене, це вельми високий показник. Кажу так як людина, яка понад 10 років працює з програмами підтримки малого та середнього бізнесу. З власного досвіду знаю, як банки стримано сприймають будь-які новації, обережно їх впроваджують. Тому це дуже гарний результат.
Впродовж попереднього року ми розширювали свою діяльність в Україні і вже представлені в 14 регіонах. В такому темпі незабаром своєю діяльністю охопимо усі області. Проте є регіони-лідери: там банки активніше видають кредити фермерам під наші гарантії. До них належать Одеська, Тернопільська та Сумська області.
– Скільки гарантій видано під банківські кредити за перший рік роботи Фонду?
– Загалом лімітів на ці 7 банків ми видали на 462,5 млн гривень. При цьому зважте, що ми гарантуємо до 50% суми кредиту. Це дасть змогу нашим партнерським банкам видати фермерам кредитів до 1 млрд гривень. Погодьтеся, це досить суттєвий ресурс для підтримки та розвитку малого сільгоспвиробника в Україні, особливо в умовах війни.
– На які цілі і в яких сумах фермери сьогодні переважно беруть банківські кредити під гарантії вашого Фонду?
– Незважаючи на те, що кредитів не так багато, але їхня структура вселяє оптимізм. Наприклад, з кредитів, за якими ми маємо звітність, 19 – це кредити на обігові кошти. Вони підтримують поточну діяльність фермерів, покривають їхні операційні витрати. Водночас 11 кредитів є інвестиційними. І це гарний показник!
Це означає, що фермери, попри те, що війна в країні триває вже четвертий рік, готові вкладати кошти в розвиток свого бізнесу. Зазвичай вони спрямовують їх на закупівлю сільгосптехніки, додаткового обладнання, енергоефективних систем, у збільшення поголів’я худоби, в розширення виробничої бази тощо.
Підтримці розвитку сільгоспвиробників дуже сприяють держава та міжнародні донори. Буквально на другий рік вторгнення Росії в Україну відновилися державні грантові програми на теплиці, на
садівництво, поновилася програма часткової компенсації на вітчизняну сільгосптехніку. До прикладу, держава компенсує 25% від вартості техніки вітчизняного виробника. Є аналогічні програми і в міжнародних організаціях.
Середній розмір банківського кредиту, який надається під гарантії Фонду, коливається в межах від 800 тис. до 1,2 млн гривень. Поряд з цим у нас є фермери, яким банки за нашою програмою видали вже по кілька кредитів. Один з них отримав кредит на суму в 6,95 млн гривень.
– Виходить трохи парадоксальна ситуація: ваш Фонд пропонує класний інструмент для розвитку малого агробізнесу, а користуються ним поки що небагато фермерів. Чому так?
– Справа в тому, що гарантії – це не прямі гроші, а допоміжний інструмент для кредитів. Вони працюють разом з кредитом, а не замість нього.
Фермери хочуть розвиватися і готові брати кредити. Але банки зазвичай працюють з трохи більшим бізнесом, ніж ті, кому допомагає Фонд. Наприклад, за українським законодавством середній бізнес – це той, що має оборот до 40 млн євро на рік і до 250 працівників. А наш Фонд підтримує малих фермерів, які обробляють до 500 гектарів – це переважно мікро- та малий бізнес. Найбільше серед них зерновиків: їх понад 15 тисяч.
Малі фермери мають більше проблем, ніж середні, і банки їх часто не дуже помічають. Ми ж хочемо, щоб за допомогою наших гарантій ставлення банків до малих аграріїв змінилося. Але поки що банку вигідніше видати один великий кредит на 20 млн, ніж десять маленьких по мільйону.
– Чи тільки банки в цьому винні?
– Ні, тут є й моменти з боку самих фермерів. Часто вони ведуть звітність формально, лише щоб виконати вимоги, і не завжди якісно. Через це банки не можуть оцінити їхній бізнес і зрозуміти, чи він вигідний і чи зможуть фермери повернути кредит.
Банк не дасть кредит, якщо не бачить, як він буде повертатися, особливо якщо у фермера вже є кілька кредитів і він ледве з ними справляється.
Ще одна особливість – багато малих фермерів звикли працювати в «тіні»: продають врожай посередникам за готівку і не відображають це в офіційній звітності, щоб уникнути податків. Але через це вони втрачають доступ до банківських кредитів і державної підтримки.
Тому ми в Фонді не тільки даємо гарантії, а й проводимо освітні програми. Розповідаємо фермерам, чому важливо вести офіційний бізнес, робити правильну звітність і підвищувати фінансову грамотність. Це відкриває їм двері до різноманітних інструментів як державної підтримки, так і програм міжнародних інституцій та фондів, які спрямовані на підтримку та розвиток малого та середнього бізнесу.
– Відомо, що банки дуже обережно ставляться до кредитування новачків у агробізнесі. Чи може ваш Фонд якось посприяти вирішенню цієї проблеми?
– Ми запропонували такий інструмент, як написання бізнес-планів для сільгоспвиробників. Пропонуємо їм за наявності ідей, бажання отримати інвестиційний кредит звернутися до нас. Якщо вони відповідають нашим критеріям, то безкоштовно отримують змогу в написанні бізнес-плану від нашого партнера – консультативної компанії «Агроаналітика». Вона законтрактована Міжнародною фінансовою корпорацією (IFC), члена Групи Світового банку, для цього проєкту.
І стартапи звертаються до нас за такою послугою. Їх доволі багато. Але на жаль, більшість банків поки дуже обережно ставиться до фінансування нових проєктів, тож сподіваємося, що для якогось з банків наявність бізнес-плану послужить вагомим стимулом для фінансової підтримки в його реалізації.
– Зі скількома банками співпрацюєте сьогодні?
– Ми починали з «Укргазбанком», «Ощадбанком» і «ПроКредитБанком». Потім уклали угоди з банками «Кредит Дніпро», «Восток», з «Банком Інвестицій та Заощаджень» і ось зовсім нещодавно – із банком «КредитВест». Це середній банк з турецькими власниками, але досить активно працює в аграрному секторі.
Також, згідно наших планів, протягом 2025 року плануємо до загальної кількості банків -партнерів додати ще щонайменше чотири банки.
– Ваша цитата з нашого інтерв’ю річної давнини: «…якщо ми покриваємо до 50% від фактичної заборгованості, то мультиплікатор для кредитування буде близько 5,4 млрд гривень. У такому розмірі банки зможуть прокредитувати малих агровиробників завдяки нашим гарантіям». Як з цим ситуація складається нині?
– Ситуація з точки зору обсягу можливостей Фонду поліпшилася. Коли ми з вами минулого разу зустрічалися, наш профінансований статутний капітал становив 340 млн гривень.
Але Фонд підтримує Світовий банк і Європейська комісія. Свого часу вони уклали з Україною грантову угоду, спрямовану на розвиток нашого Фонду шляхом надання гранту в сумі, еквівалентній 10 млн євро. Наприкінці 2024 року, повністю виконавши всі умови щодо операційного запуску діяльності Фонду, ми отримали від наших донорів транш загальним розміром у 10 млн євро. Відтак нині статутний капітал, профінансований державою, Світовим банком і ЄС, складає 812 млн гривень.
А це означає, що мультиплікатор для кредитування вже перевищив 3,2 млрд гривень. Це розмір наших гарантій, які ми можемо видати. Тобто, якщо взяти до уваги максимальний розмір наших гарантій, а він, нагадаю, становить 50% від фактичної заборгованості за кредитом, то вийдемо на суму в понад 6 млрд гривень. Це розмір, який може становити портфель кредитів, прогарантованих Фондом.
– З якими проблемами ви сьогодні стикаєтеся? Як вони позначаються на вашій роботі? – Наша діяльність базується на законі «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві». З одного боку, це добре, бо закон визначає чіткі правила гри. Але з іншого — він не залишає простору для гнучкості. Ми не можемо оперативно змінювати критерії або адаптуватися до ситуації на ринку.
Наприклад, один із ключових параметрів – це максимальний розмір покриття кредитної заборгованості, який у нас складає 50%. У той час як на ринку є програми, що покривають до 80%. Це зменшує привабливість нашого інструменту, хоча саме малі фермери – найбільш вразлива категорія, якій складно отримати фінансування іншими шляхами.
Крім того, закон обмежує участь лише тими сільгоспвиробниками, які обробляють до 500 гектарів і не є співзасновниками інших агропідприємств. Але на практиці фермер, який, наприклад, вирішує зайнятися тваринництвом або переробкою, одразу виходить за рамки допустимих критеріїв, хоча все одно залишається малим бізнесом. Це суперечить логіці підтримки розвитку малого бізнесу.
Ще один серйозний виклик – відповідність екологічним і соціальним стандартам, які ми імплементуємо згідно з вимогами Групи Світового банку та ЄС. Це нова практика для багатьох, особливо для фермерів, і ми активно проводимо роз’яснювальну роботу, щоб допомогти їм адаптуватися.
Водночас ми розуміємо, що підтримка має бути не лише ефективною, а й доступною. Тому працюємо і над тим, щоб зменшити вартість наших послуг. Так, 14 травня Рада Фонду ухвалила важливе рішення – знизити комісію за управління гарантованим портфелем з 0,5% до 0,2% річних.
Цю комісію сплачують банки-партнери, але за нашими правилами вони не можуть брати з позичальників більше, ніж самі платять Фонду. Тобто, зменшення комісії автоматично робить кредити дешевшими і для фермерів. А це особливо важливо саме для малих сільгоспвиробників – нашої основної цільової групи.
Ми зменшили комісію, щоб зробити наші гарантії вигіднішими для банків-партнерів і доступнішими для агровиробників. Це ще один крок до того, щоб розширити можливості малого бізнесу в агросекторі – саме в той час, коли ця підтримка особливо потрібна.
– Як повномасштабне вторгнення Росії в Україну позначилося на вашій діяльності?
– Труднощі, з якими стикається наш колектив, не йдуть у жодне порівняння з тими, з якими зараз мають справу аграрії, і особливо ті наші захисники, які безпосередньо перебувають на лінії бойового зіткнення. Хоча, звісно, вони є і в нас.
Зокрема є великі складнощі з відновленням економічної активності на прифронтових та деокупованих територіях, зокрема кредитування. Зараз державою та місцевою владою здійснюються різні кроки з відновлення діяльності фермерів на деокупованих територіях та тих сільгоспвиробників, виробничі потужності яких постраждали внаслідок військових дій. Фонд також працює над стимулюванням банків з відновлення кредитування таких категорій фермерів та поєднанням гарантій з іншими наявними інструментами підтримки (грантами, субсидіями), доступними в цих регіонах.
Є складнощі з комунікацією з малими агровиробниками. Дуже важко організовувати зустрічі з ними, зокрема на прифронтових територіях. Місцеві органи влади не гарантують безпеку учасникам наших заходів, а відтак дуже обережно ставляться до проведення освітніх заходів у себе в регіоні.
Ми говоримо фермерам про перспективи, а вони здебільшого зосереджені на вирішенні поточних питань, на прикладних речах. Вони живуть сьогоденням. Для прикладу – фермер з Миколаївщини розповів, що з чотирьох його колишніх помічників залишилося лише двоє. Решта – мобілізовані. А ті, що перебувають зараз з ним, бояться виїздити на поля, бо вони частково заміновані. І той фермер говорить – я сам сідаю за трактор, щоб їх не наражати на небезпеку, працюю за трьох – за себе і за них.
Тому доводиться шукати інші можливості налагодження діалогу з нашими потенційними клієнтами. А це потребує додаткових зусиль і нестандартних рішень.
– Які ваші плани на цей рік?
– Власне, як я і казав, ми плануємо збільшити кількість партнерських банків, хочемо довести їх хоча б до десяти. Це щоб фермери мали можливість обирати найкращі пропозиції серед банків, щоб банки конкурували за фермера, пропонуючи йому краще обслуговування.
Плануємо і надалі проводити освітню-навчальну роботу серед малих агровиробників. І, звісно, працюємо над створенням нових цікавих пропозицій та ініціатив для ринку.
Очікуємо також на збільшення нашого статутного капіталу. Попередньо Світовий банк та ЄС готові докапіталізувати Фонд ще на 1,5 млн євро.
Спілкувався Микола Луговий
На фото: Олег Приходько
