Нещодавно цим новим інструментом кредитування скористалися два домогосподарства на Одещині для вирощування шипшини.
Домогосподарства розташовані в селі Троїцьке Біляївського району. Тут здавна займаються садівництвом. Пріоритет надають черешні. Тому місцеві мешканці були чимало здивовані, коли їхні односельці вирішили зайнятися вирощуванням шипшини.
Андрій Кожушнян, домогосподарство якого виписало аграрну розписку, пояснив: ось уже п’ять років черешня в нас дає невеликі врожаї. Це тому, що бракує нормального поливу, спостерігаються проблеми з екологією, взимку часто панують сильні морози і черешня вимерзає. А шипшина в цій місцевості дає відмінні врожаї. Більше того – вона невибаглива до ґрунтів та росте навіть на звалищах. Для такого чагарника найважливіше, щоб було багато сонця, а з цим у південній області якраз усе гаразд.
— Я вже понад три роки працюю у місцевому кооперативі «Горіх Причорномор’я», — розповів Андрій Кожушнян. – Кооператив спеціалізується на вирощуванні волоського горіха, фундука та шипшини. Робить на цьому свій бізнес та добре заробляє.
Він також додав, що земля його дружини Вікторії межує із землями кооперативу. Йдеться про два гектари, які дісталися їй у спадок після розпаювання. Саме домогосподарство нічим особливим не відрізняється від інших у селі. Воно утримує птицю, свиней. Та їм важливо було грамотно розпорядитися своєю землею. Тим паче, що вона розташована в незручному місці і тому не придатна для вирощування польових культур.
— Рік ми уважно придивлялися до роботи кооперативу, спілкувалися з його керівництвом, цікавилися планами, — розповів Андрій Кожушнян. – Інформацію про шипшину збирав в Інтернеті. Більше того, виходив на закупівельників, серед них у мене є знайомі. Вони розповіли, що шипшина користується великим попитом і за неї пропонують достойну ціну. Торік за кілограм давали 25 гривень, для нас це гарні гроші, в той час як кілограм черешні оцінювали у 20 гривень.
Тому на сімейній раді Кожушняни вирішили скористатися хорошим досвідом кооперативу та вирощувати культуру, яка забезпечуватиме їм стабільний дохід.
Від кооперативу й отримали кредит. Позика була видана у вигляді саджанців, а повертатимуть її вирощеним урожаєм.
Тоді ж пішли й на оформлення аграрної розписки. Інформацію про неї Кожушняни отримали в самому кооперативі, а згодом – від нотаріуса. З Інтернету дізналися, що цей інструмент уже почав працювати по всій Україні, що він більше запитаний серед фермерів, а от домогосподарства до нього наразі більше придивляються. Незважаючи на це, вирішили його випробувати.
На такий саме крок наважилося й домогосподарство Ольги Бурлаки. Воно також скористалося товарним кредитом кооперативу для вирощування шипшини на своїх двох гектарах. Характерно, що обидві розписки підписали жінки-власниці земельних наділів: Ольга Бурлака та Вікторія Кожушнян.
Ці аграрні розписки виявилися унікальними для України. Справа не лише в тому, що вони виписані під ще одну нішеву культуру. Зазвичай аграрні розписки, видані під польові та нішеві культури, оформлюються не на тривалий термін. Переважно він обмежується одним роком. За цей час позичальник встигає виростити врожай та розрахуватися зі своїм кредитором. Але шипшина починає плодоносити лише на третій рік. Тому сторони увійшли в договірні відносини на тривалий період: шипшинові аграрні розписки є багаторічними.
— Коли оборотність капіталу відбувається впродовж одного року, то набагато менше ризиків, — зазначив президент кооперативу «Горіх Причорномор’я» Павло Тулба. – А на такі тривалі терміни, як у нас, ризики дуже значні. Та іншого інструменту встановлення партнерських відносин у садівництві ми для себе не бачимо.
Він також розповів про особливості свого кооперативу, який є інвестиційним. Кооператив згуртував не просто фермерів із землею, а людей з грошима, які виявили бажання вкладати їх у садівництво. На сьогодні в обробітку кооперативу перебувають 270 гектарів, з яких 150 передано під посадки волоського горіху та фундука. Шипшиною засаджено 10 гектарів. Але передбачається, що вже цьогоріч їй буде виділено ще близько 100 гектарів. Причому, перші посадки шипшини робили на рекультивованих землях, які не можна було використати під вирощування інших культур.
Кооператив купив занедбаний консервний завод і зараз займається його реконструкцією.
— Запускаємо переробку, виготовлятимемо готову продукцію. Робитимемо горіхову пасту, — поділився планами Павло Тулба. — Також запускаємо в переробку шипшину – це її сушка та розподіл на частини. Із шкірки шипшини роблять різноманітні чаї, вона є сировиною для фармацевтичної промисловості, оскільки насичена вітаміном С. А насіння шипшини продаватимемо виробникам олії.
Для кооперативу ці дві аграрні розписки стали експериментальними. Тут передбачають відпрацювати модель відносин зі своїми партнерами і очікують, що згодом цей інструмент кредитування використовуватиметься активніше. Це важливо для того, щоб надалі в якості розрахунку за надані товарні кредити отримувати від позичальників готову продукцію, переробляти її на своїх потужностях та реалізовувати на внутрішніх і зовнішніх ринках.
— Для нас дуже цікава така форма співпраці, — пояснив керівник кооперативу. – Ми вбачаємо в цьому для себе майбутнє. Це варіант, як можна передати нашим партнерам посадковий матеріал. І при цьому мінімізувати ризики – як наші, так і ризики партнерів. Аграрна розписка дозволяє закріпити нашу співпрацю.
Кооператив є ліцензованим розплідником, тому пропонує своїм партнерам дуже якісний посадковий матеріал. А це дозволяє отримувати високі врожаї.
Новий інструмент кредитування не випадково запитаний виробниками нішевих культур. Це підкреслюють у Проекті IFC «Аграрні розписки в Україні», який з 2014 року разом з Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством юстиції за підтримки Швейцарського Уряду впроваджує його в нашій країні. При цьому пояснюють, що в Україні велика кількість домогосподарств, які мають у власності невеликі земельні наділи. В більшості випадків вони передані в оренду сільгоспвиробникам – фермерським господарствам, агрохолдингам. Та чимало домогосподарств демонструють бажання самостійно займатися бізнесом на власній землі.
— Аграрні розписки дають їм таку можливість, оскільки забезпечують необхідними ресурсами, — відзначила керівник Проекту IFC Хелен Фейрлемб. – Таким чином, у роботу запускається важливий сектор української аграрної економіки, продукція якого запитана як в Україні, так і за її межами.
Ярослав ТРИПІЛЬСЬКИЙ,
Національний прес-клуб «Українська перспектива», спеціально для видання bilahata.net
