З початку поточного року затребуваність аграрних розписок суттєво зросла. Станом на 16 липня, їх уже виписано 638.
Таку інформацію надав Проект IFC «Аграрні розписки в Україні», який спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства, Міністерством юстиції та за підтримки Швейцарського Уряду впроваджує в нашій країні цей інструмент кредитування малих та середніх сільгоспвиробників.
Про результати роботи з аграрними розписками у першому півріччі поточного року та можливості, які вони надають сільгоспвиробникам, розмовляємо з керівником Проекту IFC Хелен ФЕЙРЛЕМБ.
Хелен ФЕЙРЛЕМБ
— Наскільки аграрні розписки запитані в регіонах, які почали з ними працювати лише з початку цього року?
— Той факт, що за перше півріччя аграрних розписок було оформлено на понад 100 млн. доларів, свідчить про те, що в них є потреба. Причому, вони запитані не лише серед фермерів. Віднедавна з ними почали працювати кооперативи, кредитні спілки. Команда IFC активно розробляє бізнес-моделі, які підтримують ці сектори.
Невеликі господарства дуже потребують аграрні розписки, оскільки банки з ними менше працюють і тому у них менший доступ до фінансування. При цьому гостра потреба в кредитних ресурсах зберігається.
Ще одна особливість першого півріччя: нам вдалося суттєво розширити список культур, з якими працюють аграрні розписки. Якщо торік це було приблизно 4 культури, в основному зернові та олійні, то зараз працюємо з 20. Серед них – часник, шипшина, різні ягоди, яблука, картопля, цукровий буряк і навіть молоко. Тобто ми довели, що аграрні розписки працюють всюди, з усіма культурами, і вони доступні тим сільгоспвиробникам, яким потрібні гроші.
Я би с казала, що запит на аграрні розписки спостерігається по всій Україні. Найбільшу цікавіть до них виявляють аграрії Вінницької області, де оформлено 90 розписок, а також Полтавської – 77 розписок і Харківської – 69 розписок.
Це дуже гнучкий інструмент. З ним можуть працювати і трейдери, і дистриб’ютори, і постачальники дизпалива, добрив, насіння, і банки. Кожне господарство має свої особливості і свої потреби в ресурсах. Аграрні розписки враховують і цю обставину. Тож можна впевнено сказати, що вони запитані всюди і всіма.
— Ви сказали, що на початках із аграрними розписками працювали виключно виробники зернових та олійних культур. Зараз їх активно запитують і виробники нішевих культур. У яких ще секторах аграрної економіки цей інструмент кредитування може запрацювати найближчим часом?
— Цьогоріч наша команда почала активно працювати з виробниками овочів та фруктів. Це частина аграрного ринку, яка найбільше потерпіла через відсутність торговельних стосунків з Росією. Аграрні розписки можуть допомогти їм не просто фінансувати виробництво високих врожаїв, але й отримати якісну продукцію та орієнтуватися на експортні ринки Європи та інших країн.
Та водночас виникає питання і про агрегацію фермерів. Вони повинні згуртуватися, щоб зібрати потрібні обсяги продукції. Ми бачимо, що цей напрямок дуже перспективний.
Також ми бачимо, що перспективними є кредитні спілки, які допомагають селянам отримувати кредитні ресурси. А ще – кооперативи. Зараз в Україні створюється багато кооперативів. Вони можуть об’єднувати фермерів, навчати, як правильно використовувати аграрні розписки, і одночасно бути джерелами фінансування.
Тому мені видається, що зараз важливо говорити не лише про сектори сільського господарства, в яких працюють аграрні розписки. Важливо й те, як фермери їх використовуватимуть з урахуванням власних потреб у кредитах і того, які культури вони вирощуватимуть. Перед сільгоспвиробниками відкриваються широкі можливості, і вони повинні для себе визначити, якими саме ліпше скористатися – чи отримати кредит в банку, фінансування від трейдера чи взяти товарний кредит у дистриб’ютора.
— Банківський сектор працює з грошима своїх клієнтів і, як правило, обережно ставиться до кредитних новацій. Як він сприймає аграрні розписки?
— Цьогоріч наш партнер OTP Bank зі своєю програмою «Агрофабрика» дуже активно бере участь у використанні аграрних розписок. Тому він вийшов на друге місце за кількістю прийнятих аграрних розписок в Україні. Першими завжди були та залишаються постачальники. Це чудове досягнення ОТР Bank! Бо ви праві – ці фінансові установи більш консервативні і завжди оцінювали сільське господарство як ризиковий сектор.
Що дуже добре – OTP Bank зрозумів, що аграрні розписки дають нові можливості у роботі з фермерами. Вони зменшують документообіг, є простою формою забезпечення. Банк оцінив, що прозорість та швидкість процесу – це теж дуже важливо для сільгоспвиробника. І в комплексі все це спрацювало. Тому на аграрні розписки треба дивитися як на комплексний підхід у кредитуванні.
Усього в Україні з аграрними розписками працюють 5 банків. Окрім ОТР Bank, це ще Agroprosperis Bank, Piraeus Bank, «Правекс Банк». А віднедавна цей список поповнив «Перший Український Міжнародний Банк» (ПУМБ). У цілому на банківський сектор припадає близько 20% аграрних розписок з усіх, оформлених в Україні.
— Наскільки інструмент аграрних розписок став цікавим для постачальників матеріально-технічних ресурсів?
— І дистриб’ютори, і міжнародні постачальники дуже добре знають ризики сільського господарства. І можуть використовувати аграрні розписки як додатковий інструмент, якщо хочуть посилити свої позиції в Україні.
Багато постачальників однаково успішно працюють з аграрними розписками і векселями. Вони дають однакові знижки і на те, й на інше. І зрозуміло чому. Бо два ці інструменти дають їм можливість тісніше працювати з фермерами, швидше забезпечувати їм свої поставки.
Цього року постачальники матеріально-технічних ресурсів зробили великі кредитні поставки, оскільки у господарств було менше грошей, ніж у минулі роки. При цьому вони активно користувалися можливостями аграрних розписок.
— Станом на 16 липня, аграрних розписок оформлено на понад 4 млрд гривень. Наскільки ця сума може збільшитися до кінця поточного року?
— Я б сказала так: наша мета – до червня 2020 року підписати аграрних розписок в Україні на 500 млн. доларів. До цього часу розрахована робота нашого Проекту. Ми вважаємо, що цього буде достатньо, щоб усі учасники ринку спробували новий інструмент, впровадили його до свого бізнесу та стабільно працювали з ним.
Скільки аграрних розписок може бути оформлено до кінця поточного року? Це залежить від кількох факторів. Насамперед, від бажання сільгоспвиробників оформляти аграрні розписки під озимі культури. А це складніше. Бо той самий озимий рапс нерідко вимерзає. Відсутність вологи восени негативно позначається на проростанні озимих культур. Тому не всі сільгоспвиробники, особливо малі та середні, готові йти на такі ризики.
Також багато залежить від ситуації, що складається на ринку добрив. Якщо добрива продаватимуться в кредит, то аграрних розписок виписуватиметься більше.
Зазвичай восени менше оформляється аграрних розписок. Якщо ми переконаємо наших колег-постачальників активізувати свою роботу восени, то ми можемо отримати й більш високі результати.
— Нещодавно ваш Проект знайомив представників українського аграрного і фінансового бізнесу з бразильським досвідом роботи аграрних розписок на ринку цінних паперів. Чи готова Україна до такого кроку і що він їй дає?
— В Україні наразі не сформувалася досить висока культура торгівлі цінними паперами. Тут не Америка, де працює кілька бірж, де в кожної бабусі є акції, де пенсійні фонди торгують сільгосппродукцією. Та треба сказати, що 18 років тому в Україні не вирощували так багато кукурудзи. А тепер за експортом цієї культури вона посідає третє чи четверте місце в світі. Українські сільгоспвиробники почали використовувати фінансові інструменти, працювати з біржами. Тобто все змінюється.
Наш Проект напрацьовує законодавчу базу, яка забезпечить вихід аграрних розписок на ринок цінних паперів. Ми до цього готуємося. Тут ще багато чому треба навчитися.
Чи буде це запитаним, покаже час. Та використання аграрних розписок як цінних паперів може стати хорошим способом рефінансування для банків, для дистриб’юторів і для постачальників. Це дає їм додаткові можливості.
— У Бразилії завдяки аграрним розпискам у сільське господарство щороку залучається 20-25 млрд. доларів. Чи зможе Україна з часом вийти на цей показник?
— Бразилія дуже велика країна. Тут деякі сільгоспкультури дають по два-три врожаї на рік. Звідси і такі великі потреби в кредитуванні. В Україні інші реалії, та аграрні розписки і тут можуть стати серйозним джерелом фінансування агробізнесу.
Чи може кожна ваша ферма використовувати аграрні розписки? Я відповідаю – так. Чи може отримувати під них багато кредитів? Так! Чи повинні банки та постачальники матеріально-технічних ресурсів узяти на себе ризики фермерів? Так! Бо українські фермери – це дуже достойні бізнесмени, вони мають довгострокові історії кредитування.
І треба зробити все, щоб ці історії мали своє успішне продовження. Аграрні розписки надають таку можливість.
Темою цікавився Микола ЛУГОВИЙ,
Національний прес-клуб «Українська перспектива», спеціально для видання bilahata.net
