Звернення до виборців Бобровицької об’єднаної територіальної громади Чернігівської області
Шановні земляки!
Минуло 50 років, як я вперше ступив на землю прекрасної Бобровиччини. Багато з тих, з ким я піднімав економіку і поліпшував навчальний процес Майнівського радгоспу-технікуму, будував нову виробничо-навчальну базу Бобровицького радгоспу-технікуму, створював і розбудовував ТОВ «Земля і воля»,споруджував сотні квартир, газифікував район, – уже немає серед живих, але кожна людина продовжує життя у тому, що вона зробила. Я пишаюся тим, що саме з бобровичанами мені вдалося багато зробити на цій землі, отже й пам'ять залишилася про них. Пишаюся й тим, що в Бобровицькому районі створили найбільше в області робочих місць для місцевих жителів у сільськогосподарському виробництві. І переважно саме ці трудівники наповнюють бюджет.
Водночас нерідко зіштовхуюсь і з причинами, які боляче шматують душу й серце. Одну таку причину побачив недавно у репортажі ТРК «Україна». Історія не нова, вона тягнеться з 2014 року, коли під галас Майдану з Національного банку було виведено через проблемний банк і Аграрний фонд понад два мільярди гривень. Проти заступника голови Нацбанку Бориса Приходька Генпрокуратура порушила кримінальну справу, до кутузки запроторила, але Революція гідності звільнила, проте кримінальна справа й досі тягається по судах.
Чути про це прикро багатократно. По-перше, вкрадена велика сума грошей формувалася і з податків нашого трудового колективу, із зарплати кожного працівника. По-друге, чи не за ці мільярди була виграна парламентська виборча кампанія фігуранта кримінальної справи Бориса Приходька? Потрачені великі кошти, яких не заробиш легально навіть у банку. Чи не мучить совість тих, хто продавав свій виборчий голос за «мічені» подачки й «благодійність»? Чи не пекли їхні долоні ці гроші, чи не гидко було на душі, коли їх брали?
По-третє, «прославлений» фігурант казнокрадної кримінальної справи зараз веде свою команду на місцеві вибори. У нормальній країні навіть за найменшу підозру у чомусь подібному, суспільство ні за які гроші не підпустить такого політика до державної справи. Та й сам запідозрений відразу подає у відставку.
Шановні бобровичани! Яка страшна біда примушує вас торгувати власною совістю, торгувати майбутнім ваших дітей і внуків? Впродовж більше двадцяти років багато з вас йшли на передвиборчу панель, ганебнішу й паскуднішу, ніж у повій. Оскільки та стосується двох осіб – замовника і надавача інтимних послуг.
А продажність на виборах обернулася втратою територій, вже шестирічною війною, знищенням бюджетонаповнюючих галузей вітчизняної економіки, збіднінням народу, небувалим казнокрадством і корупцією, небувалим бандитизмом і безправ’ям, втратою конституційних прав на безплатну медицину й освіту, зрештою – узаконенням розграбування землі та її надр.
Закликаю вас хоч зараз задуматися над одним питанням: що загубив уродженець Носівки, столичний банкір Борис Приходько у Бобровиці, що так настирливо, не шкодуючи грошей, пре свою команду у місцеву владу? Щоб «змінити життя рідного краю на краще», як пишуть у партійній газеті? Яким чином? За парламентську передвиборчу кампанію, за півтора роки депутатства хоча б початок того «покращення» показав?
Пишуть його холуї, що прагнуть домовлятися з усіма, хто допоможе вирішувати проблеми громади. Зі мною, звісно, вони не стануть домовлятися, бо я від початку не повірив їхній брехні, але ж на землях громади працюють і «крутіші», столичні сільгоспвиробники, немало в Бобровиці й багатих торгашів та інших бізнесменів. Чому з ними немає домовленості щодо питань розвитку громади? Покажіть хоч один реальний започаткований проект. Може, він є в «синьої» команди, яка претендує на місцеву владу?
Відразу попереджаю, щоб на мою допомогу, на щорічне збільшення бюджетних поповнень не розраховували, якщо куплять владу. І не тому, що вони пишуть про мене різну гидоту.
Я вже вдосталь надивився на владних ідіотів місцевого розливу, які нічого путнього не створили в районі, зате були мастаками тягнути на себе бюджет, наповнений нашим колективом, і хапати собі й родичам земельку, пільговий свій дрібний бізнес розвивати, наркопритони створювати.
Свого часу «патріотична» влада долучила до освоєння державних грошей на спорудженні нового водогону в Бобровиці фірму з Криму. Вона хутко закопала в землю три кілометри труб, справно віддала, кому треба, «відкат» – і тільки й бачили її, а новий водопровід і досі не підключений.
Відділ освіти укладав угоди на будівництво шкільних газових котелень з обласною фірмою, яка потім наймала виконавців робіт у Бобровиці. Відсотків на сорок збільшувалися «накрутки» на бюджетний кошторис.
За недолугих авантюрних владних команд знищені промислові виробництва, будівельні й побутові організації, навіть ринок і комунгосп продали. Бобровицю перетворили на великий критий ринок. А руйначі мріють розвалити ще й «Землю і волю», залишивши сотні людей без роботи. Для них головне – щоб команда Яковишина не заважала їм грабувати район.
Мені не потрібна ніяка своя влада, від якої наш колектив не потребує ніяких преференцій, зате чуємо часто: «Допоможіть!» І допомагаємо. Взамін же хочеться сказати кожному прохачу допомоги, кожному представнику влади чи партнера: «Я вас любитиму, якби тільки не заважали працювати».
А от в питанні викорінення ганебної торгівлі виборчими голосами, очищенні від неї свідомості і совісті виборців, прошу й вашої допомоги, шановні земляки. Звертаюся до вас із такою пропозицією.
Якщо хтось запропонує вам гроші за «правильне» голосування, можете взяти їх, але за умови, якщо той, хто дає, засвідчить документально свою особу. Потім з грошима і достовірним прізвищем давача приходьте в контору нашого господарства, де в присутності правоохоронців напишете заяву про факт підкупу виборця і одержите від нашого господарства винагороду в сумі 5 (п’ять) тисяч гривень.
Гуртом породили ганебний продаж виборчих голосів, тож давайте разом й викорінювати його з життя нашого суспільства, починаючи з громади. Бо з цим злочинно-продажним «багажем» нас не приймуть не тільки в Євросоюз, а навіть у якийсь африканський чи азіатський союз джунглів. Більше того, за очищення власної совісті та державного права ще й солідний стимул одержите – за проданий голос стільки не заплатять.
Леонід Яковишин,
Герой України, генеральний директор ТОВ «Земля і воля» (Чернігівщина)
