Пропонуємо Вашій увазі вірші на актуальну тему з циклу «Тихо заплакала калина…» Олени Пінчук (літературна студія «Стежина», яка веде Ольга ПРАВДИВЕЦЬ) із смт Куликівка.
Тихо заплакала калина...
Четвертий місяць жінка сну не має,
Не по роках з'явилась сивина,
Єдиний син Вітчизну захищає,
І день, і ніч за нього молиться вона.
І кожний ранок матінка чекає,
Коли ж настане та хвилина:
Дзвінок жаданий пролунає –
Почує голос свого сина.
Чому нестерпно так душа болить?
І за спиною чорна тінь блука,
Як птах із клітки, серце рветься і щемить,
Нема від сина цілий день дзвінка…
Синочку милий, дорога дитинко,
Благаю тебе, рідний, подзвонить,
Єдина в мене ти кровинка,
Без тебе я не зможу жить!
Тихо заплакала калина…
На сирій землі юнак лежить,
Волосся світле вітер розвіває,
По шиї кров'яний струмок біжить,
Що вбили сина – мама ще не знає…
Відкриті очі – волошкова синь,
Сльоза скотилася від болю,
Немов живі, вдивляються в небесну далечінь,
В майбутнє вірять, у щасливу долю.
За мить все поле почорніло,
На небі чорно-сіра гама,
Обличчя в хлопця ізмарніло,
І на вустах застигло – «мама…»
Тихо заплакала калина,
А мати жде дзвінка від сина…
Олена ПІНЧУК, смт. Куликівка
