Нещодавно на Чернігівщині відбувався перший тур Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2026». Серед 57 зареєстрованих педагогів області участь у конкурсі брала вчителька математики, педагог Городнянського ліцею №1 Валентина ТІТОВА. За його підсумками Валентина Василівна стала дипломантом першого туру конкурсу, посівши четверте місце.
Вже 26 років свого життя пані Валентина присвятила педагогічній праці. 18 з них – у рідній Лемешівській школі.
– У нас у Лемешівці були дуже гарні вчителі, – згадує вона дитинство. – Світ математики для мене відкрила моя перша вчителька Тетяна Василівна Бондар. А захопила мене ним ще більше Ганна Карпівна Коваленко, яка викладала у нас математику. Я просто закохалась у цей предмет і для мене не було ніяких сумнівів щодо того, з якою професією я хочу пов’язати своє життя. Тож закінчивши Ніжинський педагогічний університет у 1999-ому році, я повернулась працювати у рідну школу. Потім деякий час вчила дітей у Смичинському ліцеї, а останні півтора року викладаю математику у Городнянському ліцеї №1.
Валентина Василівна із запалом говорить і про свою роботу, і про своїх вихованців. Каже, що їй завжди таланило на учнів, з кожним поколінням було цікаво працювати, кожне було особливим, і кожне – найкращим.
– Нинішні діти дуже активні, – каже вчителька. – Вони завжди можуть сказати, якщо не зрозуміли нової теми: «Повторіть, будь ласка, ще. Нам не все ясно». Для мене це найголовніше – діти приходять у школу за знаннями. Вони прагнуть вчитися і стимулюють вчителя до того, щоб він знаходив можливість викладати свій предмет так, щоб він для кожного учня був доступним і зрозумілим. Це і є підґрунтя якісної освіти.
Щодо сьогоднішніх умов навчання Валентина Василівна каже, що, звичайно, забезпечити якісний освітній процес під час війни складно. Постійні тривоги й відключення світла стають вагомою перешкодою. Але якщо батьки зацікавлені в тому, щоб дитина засвоювала шкільну програму, а самі учні мають на те бажання, то ці труднощі впевнено долаються.
У конкурсі такого рівня вчителька бере участь вперше. Каже, її надихнули приклади колег, коли у минулих роках Олена Козир і Світлана Семенова теж показали чудові результати у змаганнях обласного рівня.
– Я дуже задоволена і можливістю брати участь у такому конкурсі, і його результатом, – каже Валентина Василівна. – Четверте місце серед 13 кращих колег-математиків області – це непогано. Тепер бачу, над чим мені треба працювати. Знаю свої і сильні, і слабкі сторони. А емоції від завдань, які виконували під час конкурсу, взагалі переповнюють. Одним з них було проведення відкритого уроку математики у чернігівському приватному закладі освіти «МудрАнгелики». Дуже цікаво було познайомитись як працюють такі школи. Враження від школи – найкращі. А діти – вони усюди діти. Меткі, кмітливі, допитливі, сповнені бажання спілкуватись, вчитись і показувати рівень своїх знань і можливостей. Вони – майбутнє України. І, судячи з потенціалу, за нього можна бути спокійним.








