Рівно тридцять років тому, у далекому 1995 році, на обрії української історичної науки спалахнула нова зірка – часопис «Сіверянський літопис».
Це один із небагатьох наукових часописів, який послідовно і системно досліджує історію, культуру, етнографію, археологію та пам’ятки Сіверщини. Цей регіон, попри своє величезне значення за Княжої доби й у часи Гетьманщини, тривалий час незаслужено залишався на периферії наукової уваги, і «Сіверянський літопис» успішно виправляє цю несправедливість.
Частина доробку Сергія Павленка, присвяченого гетьманові Івану Мазепі і його добі.
Батько-засновник і його дитя
Незмінним ініціатором та головним рушієм цього масштабного проєкту є його засновник, а нині – шанований шеф-редактор Сергій Олегович Павленко. Його життя нерозривно пов’язане з українською історією, адже він є заслуженим журналістом України, визнаним мазепознавцем та одним із найглибших дослідників гетьманського Батурина. Усі тернисті етапи становлення свого дітища, журналу, Сергій Олегович виклав у проникливій ювілейній статті «Тернистий шлях творення журналу. До 30-річчя часопису (1995–2025 рр.)», опублікованій у першому номері «Сіверянського літопису» за 2025 рік.
Сергій Павленко презентує свою нову книгу «Батуринська фортеця». Батурин, 7 червня 2019 р.
Відкриття Батурина: початок великого шляху
Тісно переплелася з долею Батурина особиста історія Сергія Олеговича. Вперше він познайомився з цим містом ще у студентські роки, але по-справжньому звернув на нього свій погляд у 1991 році, вже як кореспондент «Голосу України». Згадуючи ті часи, він розповідає: «Коли я виконував редакційне завдання в Батурині, був здивований: на місці не знайшов жодного конкретного фактажу про спалення гетьманської столиці. Саме тоді й розпочався мій пошук джерел, який триває донині». Ця особиста місія переросла у масштабне наукове дослідження.
Як результат цього натхненного пошуку, у 1994 році у Чернігівському редакційно-видавничому відділі обласного управління по пресі побачила світ його знакова книжка «Загибель Батурина 2 листопада 1708 року». Це видання мало величезне значення, адже автор уперше зумів розставити українські акценти у висвітленні тих трагічних і доленосних подій, а також порушив безліч ключових дослідницьких питань національної історії.
Павленко С. Загибель Батурина 2 листопада 1708 року. Чернігів, 1994. 151 с.
Народження Заповідника та Літопису: паралельні долі
Цікаво, що саме в цей же період, у 1993–1994 роках, на хвилі потужного національного відродження та під активним тиском громадських рухів, у Батурині було створено історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця».
Пам’ятний 1995 рік! У січні-лютому народився «Сіверянський літопис» – часопис, який відкрив нові горизонти для глибоких історичних розвідок. А вже в серпні того ж року земля Батурина вперше після багатьох століть розкрила свої таємниці археологам. Це був справжній прорив у вивченні нашого минулого, що заклав фундамент для майбутніх відкриттів!
На обкладинці наукового журналу «Сіверянський літопис» – карта XVІІ ст. Оформлення чернігівської художниці Л. Койдан.
Батуринська тематика на сторінках часопису
Батуринська тематика, як серце Сіверщини, полилася з першого ж номера журналу. Символічно, що саме в ньому історик Ігор Ситий опублікував свою статтю про «Мазепину книгу» – унікальний документ із зібрання Чернігівського обласного історичного музею імені В.В. Тарновського, що містить безцінний опис Мазепиної столиці.
Історики Національного заповідника «Гетьманська столиця» вперше долучилися до когорти дописувачів «Сіверянського літопису» у 1998 році. Тоді у спеціальній рубриці «Батуринські читання» вийшли вагомі статті Олега Бузуна, Наталії Дробязко, Любові Кіяшко, Наталії Ребрової. Ці праці були присвячені гетьману Кирилу Розумовському та історії Батурина його часів. Ці публікації започаткували стали важливою віхою у вивченні Батурина, адже вони вперше так ґрунтовно представили нові дослідження з фондів заповідника широкому науковому загалу.
На авторській презентації у палаці гетьмана Кирила Розумовського. Батурин, 18 жовтня 2017 р.
Пліч-о-пліч: зростання та співпраця
Заповідник «Гетьманська столиця» ріс і мужнів пліч-о-пліч із «Сіверянським літописом». З майже 4000 статей, опублікованих у часописі за 30 років, близько 50 було підготовлено саме фахівцями «Гетьманської столиці». Це були не лише краєзнавчі розвідки, а й ґрунтовні наукові статті та джерелознавчі публікації, глибокі музейні дослідження. На сторінках часопису неодноразово публікувалися унікальні архівні документи, які раніше ніколи не вводились до наукового обігу. Це зробило «Сіверянський літопис» надзвичайно важливим джерелом для всебічного вивчення історії Батурина та пов’язаних з ним видатних особистостей.
Видання стало невід’ємним майданчиком для фахового обговорення широкого спектра гуманітарних питань. Саме тут оприлюднювалися результати досліджень, які лягли в основу трьох успішно захищених кандидатських дисертацій істориків заповідника. На шпальтах «Сіверянського літопису» також можна було простежити процес наукового проектування музейних експозицій і виставок. Яскравим прикладом є постійна виставка «Григорій Орлик: великий Син великого Батька України. Повернення на батьківщину» (2019 р.), присвячена сину гетьмана Пилипа Орлика, який народився в Батурині. Таким чином, журнал став потужною платформою для включення заповідника в академічне середовище та активного залучення провідних фахівців до його музейних і дослідницьких проєктів.
Провідник у науковий світ
Вже 30 років «Сіверянський літопис» слугує надійним провідником досліджень істориків і краєзнавців усього північного Лівобережжя у вітчизняний та міжнародний науковий простір. Важливо відзначити, що всі його випуски – на момент написання цієї статті їх налічується вже 182 – доступні онлайн на сайті Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Софії та Олександра Русових (https://libkor.com.ua/ Сіверянський літопис), що забезпечує їх широке розповсюдження та доступність для наукової спільноти по всьому світу.
Щира подяка за співпрацю
Партнерство між «Сіверянським літописом» та Національним заповідником «Гетьманська столиця» — це яскравий приклад плідної, багаторічної взаємодії наукового слова і музейної справи. Завдяки цій співпраці було розкрито безліч невідомих сторінок історії Батурина, життя гетьманів та козацьких родів, що значно збагатило історичну науку та популяризувало спадщину гетьманської столиці. Ми щиро вдячні редакції журналу «Сіверянський літопис» за багаторічну підтримку, високий професіоналізм та неоціненний внесок у збереження, дослідження й осмислення нашої спільної історичної спадщини.
Наталія Саєнко,
історикиня Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця»
