Доступ до публічної інформації в умовах воєнного стану непроста тема для медійників і влади. Закон «Про доступ до публічної інформації» продовжує діяти, але влада, подекуди прикриваючись воєнним станом, не надає відповіді на інформаційні запити, або в інший спосіб приховують суспільно важливу інформацію.
Інститут масової інформації (ІМІ) дослідив, яка ситуація з доступом до публічної інформації на Чернігівщині на четвертому році війни.
Як все працює під час повномасштабної війни
Через війну держава закрила доступ до раніше відкритих даних, якими користуються українці, журналісти і звичайні громадяни. З початком широкомасштабного вторгнення Єдиний портал відкритих даних з міркувань безпеки закрили. Пізніше, 12 березня 2022 року, Кабмін прийняв постанову, зупинивши функціонування інформаційно-комунікаційних систем, електронних комунікаційних систем, публічних електронних реєстрів на період воєнного стану. Пізніше частину реєстрів почали відкривати, наприклад, скандальний реєстр корупціонерів. Якщо говорити про зміни законодавства, стосовно доступу до публічної інформації на рівні місцевої влади, то всім органам місцевого самоврядування дозволили не публікувати проєкти рішень місцевих рад.
Але в усіх інших аспектах закон «Про доступ до публічної інформації» продовжує діяти. З огляду на широкомасштабне вторгнення, основними підставами для обмеження права громадян на доступ до публічної інформації треба вважати «захист інтересів національної безпеки та територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам». Йдеться про застосування так званого «трискладового тесту» до всієї інформації, яка є у володінні органу місцевого самоврядування громади, — тільки такий механізм може бути застосований для обмеження інформації в оприлюдненні чи ненаданні у відповідь на інформаційний запит. Також Офіс омбудсмена ще в 2022 році роз'яснив, що органи влади зобов'язані надавати громадянам доступ до публічної інформації, зокрема через відповіді на звернення та запити громадян на публічну інформацію.
Запити на публічну інформацію: відповідають не завжди
Як в обласній владі Чернігівщини та міській владі обласного центру відповідають на інформаційні запити та чи приховували якусь інформацію на офіційному сайті? ІМІ звернувся до обласних органів влади із запитами, аби це з'ясувати.
Так, Чернігівська обласна рада у відповідь на запит повідомила, що з початку 2024 і до кінця квітня 2025 вони отримали 227 запитів на отримання публічної інформації.
На 191 запит чиновники відповіли у повному об'ємі, ще на 15 запитів дали відповідь частково. Не відповіли в облраді ще на 21 запит, оскільки розпорядник не володів такою інформацією.
Також в обласній раді повідомили, що доступ до інформації, яка була на офіційному сайті до 24 лютого 2022 року, не обмежували.
Чернігівська міська рада також повідомила, що з початку 2024 року до кінця квітня 2025 вони отримали 742 запити на інформацію. Відповіли на 624 запити, по решті — відмовили, в основному, через неналежне звернення. На офіційному сайті Чернігівської міської ради не оприлюднюють інформацію з обмеженим доступом, відповіли чиновники ради, але не уточнили чого саме стосується ця інформація.
Виконавча директорка громадської організації «Агенція міських ініціатив» Тетяна Романова повідомила ІМІ, що від чернігівської влади складно отримувати інформацію про відбудову місцевих обєктів.
«Наразі наша організація моніторить процес відбудови соціальних об’єктів у Чернігові та деяких громадах нашої області. Якщо, приміром, з Киїнською та Михайло-Коцюбинською громадами з комунікацією немає проблем, то у Чернігові ситуація дуже складна. Деякі номери, що вказані на сайті міськради, взагалі не обслуговуються. Нашій команді було складно навіть відслідкувати долю звернення та інформаційного запиту на отримання публічної інформації, що були надіслані поштою. Зрештою, ми отримали відповідь, що наш лист перенаправлено на управління освіти», — розповідає Тетяна Романова.
Найбільший же відсоток незадоволених запитів на інформацію — у Чернігівської обласної військової адміністрації. Згідно відповіді на запит, до ОВА протягом з 2024 до квітня 2025 року надійшло 476 запитів, з яких задовольнили тільки 181. По решті відмовили, в основному, через неналежне звернення, ОВА не володіла інформацією, про яку запитували. Ще пʼять разів чиновники відмовили, оскільки інформація, яка запитувалась, була з обмеженим доступом.
Також в ОВА повідомили, що вони поки не публікують плани основних заходів обласної військової адміністрації на наступний тиждень на офіційному сайті у зв’язку з безпековими питаннями, на відміну від практики, що існувала до 24 лютого 2022 року.
Зауважимо, що чиновники у 2022 році обмежили доступ на вебсайті до інформації про захисні споруди цивільного захисту Чернігівської області. Втім у 2023 році доступ до цієї інформації відновили.
До слова, обласна адміністрація — єдина, до кого зверталося ІМІ, і хто надав обгрунтовані роз'яснення щодо обмеження інформації з посиланням на трискладовий тест. Зокрема, йдеться про набір даних «Схеми планування територій областей», також обмежений доступ до інтерактивної інвестиційної карти області та каталогу-довідника «Промислові підприємства Чернігівщини». Прихованою залишається і інформація про місцезнаходження об'єктів критичної інфраструктури області.
Скрін з сайту Чернігівської ОВА про результати проведеного трискладового тесту щодо неможливості оприлюднення інформації.
Тенденції з відмовою в доступі до інформації
Звіт про результати моніторингу стану дотримання права на доступ до публічної інформації в 2022 — 2024 роках від ГО “Платформа прав людини” свідчить, що представники влади систематично неправомірно відмовляють в отриманні публічної інформації. Так, під час моніторингу судових рішень в адміністративних справах щодо доступу до публічної інформації із 2022 по 2024 роки в Єдиному держреєстрі судових рішень із 1457 рішень першої інстанції у двох третинах, на думку суду, органи влади порушили законодавство у сфері доступу до публічної інформації та безпідставно відмовили в наданні інформації. Відповідно, тільки в третині випадків рішення обмежувати доступ до певної категорії інформації було правомірним.
Аналіз судових рішень у справах про доступ до публічної інформації за областями протягом 2022–2024 років свідчить про суттєві відмінності у кількості рішень по доступу до інформації між регіонами. Напрклад, у Чернігівській області за 2022 — 2024 роки було
22 такі справи, це один з найнижчих показників по країні. Для порівняння, у Дніпропетровській області — 207, Житомирській — 126, Черкаській — 110.
Ще одним з ключових висновків дослідження є те, що найчастіше відповідачами у справах про відмову в доступі до публічної інформації були органи місцевого самоврядування, і це системні порушення з боку саме цієї категорії розпорядників.
Висновки дослідження підтверджує і кейс Чернігівської медіа групи. Керівник медіагрупи Ярослав Сухомлин розповів регіональному представнику ІМІ в Чернігівській області, що вони не можуть отримати інформацію про зарплати керівництва Ніжинської міської ради.
«У нас є історія з Ніжинською міськрадою. Вже вдруге у відповідь на наш запит присилають файли, які не відкриваються. Останній запит був стосовно зарплат їх керівного апарату. Така собі мʼяка форма саботажу: формально на запит відповіли, але по суті — ні. Зараз написали про це скаргу Уповноваженому з прав людини», — описує ситуацію Ярослав Сухомлин.
Засекречені працівники військової адміністрації Чернігова
Єдиним, хто не надав інформацію щодо роботи з інформаційними запитами у п'ятиденний строк, стала Чернігівська міська військова адміністрація. Там повідомили, що у зв'язку з великим обсягом запитуваної інформації, продовжують строк відповіді на 20 днів. Власне, у Чернігові найбільше претензій медійників — саме місцевої військової адміністрації і його керівника Дмитра Брижинського.
Як ми вже писали, начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський відмовляється від спілкування і коментарів для «Суспільне Чернігів». Ситуація доходить до абсурду: вже кілька місяців щодо кожного питання, яке цікавить журналістів Суспільного, вони пишуть десятки інформаційних запитів відповідно до Закону «Про доступ до публічної інформації» і чекають відповіді іноді по 20 днів, а на окремі запити журналісти отримують неповні відповіді. У березні 2025 року шеф-редактор “Суспільне Чернігів” Андрій Тіток повідомляв раніше представнику Інституту масової інформації в Чернігівській області, що Чернігівська МВА не надала відповіді на черговий інформаційний запит від медійників.
“Одне з питань, про яке ми хотіли дізнатись, – прізвища та імена всіх співробітників Чернігівської МВА. Начальник МВА, щойно отримав запит, написав на своїх сторінках у соцмережах про те, що ми цим запитом хочемо дізнатися службову інформацію, хоча вона не є такою, і чернігівці мають право знати імена посадовців, які отримують гроші платників податків. Через понад 20 днів ми отримали відповіді на запити, і начальник МВА так і не надав інформації про співробітників МВА”, – розповів Андрій Тіток.
У квітні 2025 року за підтримки ІМІ журналісти Суспільного звернулися до уповноваженого Верховної Ради з прав людини щодо обмеження на інформацію з боку Чернігівської МВА. У результаті, омбудсмен направил листа до МВА, втім, ен не допомогло. Військова адміністрація знову відмовилася оприлюднити прізвища та імена своїх співробітників навіть після листа Омбудсмена.
Начальник адміністрації Дмитро Брижинський, відповідаючи на запит журналістів, послався на лист Омбудсмена до нього і повідомив, що поширення інформації про працівників військової адміністрації, яких залучають до забезпечення проведення заходів мобілізації, матеріального забезпечення сил безпеки та оборони країни, розв'язання питань цивільного захисту, може поставити під загрозу їхнє життя та здоров’я, тому цю інформацію в МВА не надаватимуть.
Начальник Чернігівської міської військової адміністрації Дмитро Брижинський відмовляється надавати інформацію про працівників МВА. Фото з сайту МВА
Юрист Інституту масової інформації Володимир Зеленчук доводить, що персональні дані усіх працівників військових адміністрацій, які обіймають посади та уповноважені на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, не можуть визнаватись конфіденційною інформацією та відповідно обмежуватись у доступі.
«Частиною 2 статті 5 Закону України “Про захист персональних даних” передбачено: “Не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Більше того, на своєму сайті НАЗК роз'яснює, що за загальним правилом працівники військових адміністрацій повинні подавати декларації як посадові та службові особи державних органів», — уточнив він у коментарі.
Володимир Зеленчук також говорить, що у своїй відповіді військова адміністрація не дотрималась всіх норм закону «Про доступ до публічної інформації».
«Обмеження доступу до інформації може здійснюватись розпорядником за умови дотримання сукупності певних вимог, які ще також відомі як „трискладовий тест“. У своїй відповіді адміністрація посилається лише на два з трьох обов'язкових вимог: обмеження здійснюється з метою запобігання кримінальним правопорушенням та розголошення може призвести до вчинення злочинів щодо працівників адміністрації. Однак з відповіді адміністрації журналістам не вбачається достатньої аргументації, що така загроза дійсно існує і що вона є реальною. Крім того, адміністрація взагалі не зазначала, чому шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні, що є третьою обов'язковою умовою тесту. Таким чином, обмеження інформації у доступі, вочевидь, здійснювалось з порушенням прямих вимог закону щодо трискладового тесту», — розповів він.
Наразі редакція Суспільного Чернігів вирішує, чи звертатися до суду з приводу ненадання інформації.
Павло Пущенко, регіональний представник Інституту масової інформації в Чернігівській області
