Це щорічна солідна, на кілька сотень сторінок, колективна монографія, яку видає Варшавська «Fundacja Wolność i Demokracja» («Фундація «Свобода і Демократія»). І це серйозний аналіз так званої «великої війни» в Україні від самого її початку, з 2022 року.
Щороку в грудні виходить черговий такий том за той рік, з конкретним підзаголовком. У 2022 році це був підзаголовок «Київ – Варшава: разом до перемоги». У 2023-му – «Польсько-українське стратегічне партнерство». Новий том має підзаголовок «Російський імперіалізм і незалежність України».
Обкладинка книги
Кожен том також має присвяту. «Пам`яті тих поляків, які у 2022 році віддали життя, борючись із російським агресором за незалежність України». Мова насамперед про громадян України польської національності, які загинули за нашу незалежність. «Пам`яті тих українців, які віддали своє життя у 2023 році, борючись за вільну батьківщину та вільну Європу». Новий том має таку присвяту: «Пам`яті тих поляків, які у 2022 – 2024 рр. віддали життя, борючись за незалежність України і вільну від російського імперіалізму Європу». Уже з самих присвят видно, що захист незалежності України водночас є і захистом Європи від російського імперіалізму.
Місцем видання томів вказані Варшава і Перемишль. І це зрозуміло. Адже книга готувалася в Перемишлі, в Південно-Східному Інституті науковому. А редактором, упорядником, автором деяких публікацій є директор інституту Станіслав Стемпєнь.
Нас з ним пов`язує 20-літня дружба і співпраця. Поляк, котрий добре знає Україну, вболіває за неї, має й такі зв`язки у родоводі: його дідусь з Київщини свого часу був репресований комуністичним режимом. Відомий польський історик, зокрема, найбільший в країні дослідник життя і діяльності Симона Петлюри. Автор книг, понад 200 наукових публікацій. Прекрасно володіє українською мовою, викладає в українських університетах. Професор Університету Перемишля, де навчаються багато студентів з України. А головне його дітище – створений ним понад 30 років тому і беззмінно очолюваний ним Південно-Східний Інститут науковий. Громадська за статусом організація, покликана тут, на прикордонні, поруч з Україною, Львівщиною, зміцнювати контакти і співпрацю двох країн. Тут найбільша в Польщі бібліотека української книги, великий архів, де працюють польські і українські дослідники. Інститут видає багато книг обома мовами, авторів обох країн.
Фото з книги: На конференції в Яремче.
Я давно співпрацюю з Інститутом. Власне, саме за його сприяння і мого друга Станіслава проходять всі мої журналістські поїздки в Перемишль вже багато років, також підготовка для газети публікацій з життя Польщі.
Отже, черговий том. На обкладинці – фото Прем`єр-міністра Польщі Дональда Туска і Президента України Володимира Зеленського. До речі, на обкладинці першого з томів – фото Зеленського з Президентом Польщі Анджеєм Дудою.
Фото з книги: На конференції в Яремче. В офісі Товариства поляків Ніжина.
Як і перші два томи, ця монографія також дуже насичена. Відкриває книгу виступ Президента Польщі у 1995 – 2005 роках Олександра Квасьнєвського під час чергової, вже XVII щорічної польсько-української конференції в Яремче на Івано-Франківщині 20 вересня 2024 року. Назва виступу: «Стратегічне партнерство – це доля Польщі та України».
Книга має такі частини: «Російська агресія і її наслідки». «Українська Полонія в умовах війни». «Спогади. Минуле і сучасність». «Календар війни». «Полеміки, комунікації, інформація».
Ніжин: старовинне польське кладовище, відновлене польським товариством.
Як і в попередніх томах, склад авторів дуже потужний: відомі польські й українські історики, політологи. З польських авторів це, зокрема, Пшемислав Журавський, Міхал Клімецький, Пйотр Косцінський (добре відомий в Чернігові, зокрема. участю в щорічних Розумовських читаннях), Яцек Ключковський (у 2005 – 2010 роках Посол Польщі в Україні), Лілія Любонєвич (філологиня, юристка, голова ради «Фундації «Свобода і Демократія»).
Серед українських авторів – відомі історики Владислав Верстюк, Ольга Морозова, Євген Сінкевич. До речі, двоє останніх вже кілька років успішно працюють також і в університетах Польщі.
Додам і про своє авторство. В кожному томі є розділ «Хроніка війни в Україні». Тут основні факти про перебіг війни за такий-то рік. Я готую ці хроніки разом зі Станіславом Стемпнєм. За основу взято ту хроніку, яку ви бачите вже три роки на першій і другій сторінках моєї газети «Світ-інфо».
Є і друга моя публікація. Це в розділі про життя поляків в Україні. Кілька авторів з різних областей розповідають про історію, сьогодення польських громад, про їх активну участь в обороні України. На сторінці 257 книги моя стаття «Поляки в північно-Східній Україні, зокрема на Чернігівщині». Скорочений варіант її я виголосив як доповідь на згаданій вересневій конференції в Яремче. Також цей варіант надрукований у «Світ-інфо», в № 277, за 17.10. 2024.
Тут, зокрема, йдеться про польські громади Ніжина, Прилук, Чернігова. В книзі мої фото до цієї статті.
Католицький костел в Чернігові.
Як додаток, наведу цікавий уривок з доповіді Президента Олександра Квасьнєвського на конференції в Яремче, яка відкриває цей том.
Олександр Квасьнєвський. З доповіді «Стратегічне партнерство – це доля Польщі та України».
«Я розповім вам анекдот – це реальна історія, яка може дещо пояснити. Президент Кучма запросив нас до Києва на десяту річницю Незалежності України, і там було кілька президентів, у тому числі Путін. Я сидів поруч з Путіним. І тоді Кучма вирішив, що подія буде відбуватись українською мовою. Ми сидимо, і в якийсь момент Путін мене запитує: слухайте, ви розумієте, що вони говорять? Я кажу, що розумію. А на скільки відсотків ви розумієте? Відповідаю: так, приблизно на дев`яносто відсотків. Путін відповів: от халепа, а я не більше, ніж тридцять відсотків. І це дуже важлива інформація, яка свідчить про те, що поляки можуть краще комунікувати з українцями, адже ми розуміємо один одного на дев`яносто відсотків. Проблема з росіянами полягає в тому, що вони розуміють українське на тридцять відсотків. У цьому жарті, в цій історії є певний сенс».
