У країні — запекла війна з лютим ворогом. У цей час посадовці та інші особи, які наділені спеціальними функціями, користуючись можливістю, стрімко накопичують свої статки. Влада веде боротьбу з цим явищем. Але чи й справді ця боротьба ефективна, чи тільки робиться вигляд такої безкомпромісності? Про це у своїй статті розмірковує оглядач з прав людини нашого видання Сергій Вітер.
Чинна влада удає, ніби здійснює повномасштабну боротьбу з корупцією та криміналом владної верхівки взагалі. Прикладів цьому — безліч, втомишся перераховувати. Онде тільки взяти пару фактів з життя-буття кількох нардепів від Чернігівщини. Здавалося б, що зібрані докази їх злочинної діяльності змусять феміду застосувати до таких осіб «справедливі» норми покарання. Але ж ні! Як бачимо, суди застосовують інші правові санкції (якраз народні депутати такі ж закони й напридумували, аби існували лазівки на всяк випадок), які дозволяють підозрюваним, з одного боку, начебто бути в полі зору правового переслідування, а з іншого — гуляти вільно на свободі (та ще й продовжувати виконувати у Раді «державницькі» функції). Що ж — завдяки злочинним схемам у них є мільйони та мільярди грошей, а відтак вони й використовують можливість відкупитися від кримінального переслідування. Таким чином, вони (а це є влада!) нахабно сміються вже з народу, який обрав їх до владного олімпу (корита). Нахабно й не соромлячись гоготять з тих, хто їх критикував або критикує. Скажімо, депутат Гунько (сам бачив і чув) так і заявив чернігівському журналісту Віталію Назаренку: «Щоб ви не робили, по-вашому все одно не буде!» Так і вийшло.
Не дивлячись на те, що матеріалів, зібраних правоохоронцями щодо цього пана-добродія, зібрано більше ніж достатньо, суди скористалися правовими можливостями (повторюю) й під заставу його випускають із СІЗО і вже (і знову) він у Верховній Раді... і теж сміється. Сміється, як і багато інших його колег по Україні, з нас — за те, що їхні «норми» і «звичаї» живуть і перемагають, й нічого з цією кримінальною мафією зробити не можна! А от якщо вже хтось неугодний для них — знаходять потрібних суддів, які оперативно все вирішують. За те, до прикладу, що Чернігівський міський голова Владислав Атрошенко скористався автомашиною службовою у своїх власних цілях, усунули з посади. Але ж цим суддівським нібито рішенням (знову ж таки) влада наплювала у вічі ще раз усім чернігівцям, які обрали Атрошенка на виборну посаду. Там мільярдами грабують країну і їм нічого — відкупляться, а тут скористався машиною — і позбавили від посади людину, яка керувала містом, що вистояло під час ворожої навали...
А позбавити його владі треба було за будь-яких обставин. Бо мета — створити у Чернігові ручний (і зручний) владний орган — військову адміністрацію! Але ж таку інституцію можна ввести лише за певних умов. Однією з них є ключова і головна — це коли місцеві органи самоврядування перестають функціонувати та йдуть військові дії (пункт 2 статті 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» ‒ «Військово-цивільні адміністрації населених пунктів утворюються на території територіальних громад, сільські, селищні, міські ради яких та/або їх виконавчі органи не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, у тому числі внаслідок фактичного саморозпуску або самоусунення від виконання своїх повноважень, або їх фактичного невиконання»).
Владна мафія сподівалася, що з усуненням з посади міського голови, Чернігівська міська рада перестане працювати. Але вийшло не так, як спочатку затівалося. Міська рада у Чернігові працює! Отож тепер, наскільки відомо, мафія знову, застосовуючи різні механізми, вдається до іншого способу ‒ зібрати певну кількість підписів і усунути з посади в.о.голови міської ради. Та залишимо поки що цю тему. Суть цієї невеличкої статті ‒ в іншому. Вона полягає у тому, що країна поволі (а, може, по деяких напрямках і стрімко) зсувається у напрямку суспільства, де є пани і є холопи, які повинні неухильно підкорятися першим. До того ж в країні в останні роки, особливо це відчутно під час повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, зародилася нова мафіозна каста, яка підкорила собі усі інші владні структури і яка діє суто у своїх інтересах.
І вони вже не соромляться нікого! Їм пофіг і правові норми (плювали вони на них), і людський осуд (ще більше плюхають на це), і…
Черговий показ боротьби влади з корупцією та взагалі з криміналом і відтак начебто і з несправедливістю ‒ це галас навколо депутатки Хмельницької обласної ради Тетяни Крупи, яка є очільницею Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи. Нагадаю, що 5 жовтня Крупу затримали та повідомили їй про підозру у незаконному збагачені. Під час слідчих дій вона викинула через вікно дві сумки, наповненими півмільйона доларів. Під час обшуків у неї та її родичів знайшли лише готівкою майже 6 мільйонів доларів США у різних валютах.
Під час обшуків у неї та її родичів знайшли лише готівкою майже 6 мільйонів доларів США у різних валютах (5 млн 244 тис. доларів США, 300 тис. євро, понад 5 млн грн), брендові прикраси та коштовності. Тільки у робочому кабінеті знайшли 100 тис. доларів США, а також низку підроблених медичних документів, списки «ухилянтів» із прізвищами та фіктивними діагнозами. Правоохоронці знаходили гроші у квартирі практично в кожному куточку – у шафах, шухлядах, нішах. Також вилучено документи, які підтверджують незаконну діяльність посадовці та відмивання нею грошей через різні бізнес-проєкти. Правоохоронці виявили, що родині топчиновниці належать чималі статки. Серед іншого, вони володіють 30 об’єктами нерухомості в Хмельницькому, Львові та Києві, 9 елітними автівками, корпоративними правами на 48 млн грн, готельно-ресторанним комплексом на майже 3 тис. м2 в одному із парків Хмельницького. За кордоном у їхній власності нерухоме майно в Австрії, Іспанії та Туреччині. На валютних закордонних рахунках родина також «накопичила» майже 2,3 млн доларів США… Всі ці статки, звичайно, вона не внесла до свої щорічної декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави.
На перший погляд, начебто все й логічно: нинішня влада веде безпрецедентну боротьбу зі злочинністю, та попри війну наводить у державі лад і справедливість. Але ж… Суд взяв Крупу під варту з альтернативою внесення 500 млн гривень застави. Так, сума ‒ фантастична… для нас, простих людей, але не для Крупи…
Врешті-решт, назвіть бодай одне прізвище з тих високопосадовців, яких затримали і стосовно яких зібрані неспростовні докази їх злочинної діяльності, і яких би засудили! Жодного! От і відповідь на питання: чи влада дійсно веде боротьбу з корупцією та організованою злочинністю, чи тільки маніпулює такою «боротьбою» та нашою свідомістю?
Послухайте, що сказав з цього приводу один з народних депутатів (відео додається). При цьому, зверніть увагу, будь ласка, на те, як зневажливо інші його колеги «слухають» слова нардепа: одні щось собі читають, інші ‒ активно між собою розмовляють, а треті… Ну, їм взагалі по-барабану, що у когось там знайшли. Адже у них ‒ своє життя зі своїми правилами та нормами.
Сергій Вітер
