Унікальним надбанням фондової колекції заповідника «Гетьманська столиця» у 2021 р. стала ікона «Мадонна в кріслі». Вона була придбана за кошти спецфонду Державного бюджету України у мешканки Батурина Ірини Лобовик. Ікона була родинною реліквією і передавалася з покоління в покоління.
Свого часу у родини Лобовиків було багато образів, але в 30-х рр. ХХ ст. бабуся пані Ірини майже всіх їх позбулася, з відомих причин. Залишилося лише кілька, серед них і «Мадонна в кріслі». Говорячи про неї, Ірина Вікторівна зауважує: «Скільки себе памʼятаю, ця ікона перебувала у нашій родині». Зі слів жінки цей образ купив її прадідусь ‒ Захарій Федорович Лобовик (1840—1933 рр.), який біля 40 років був старостою Воскресенської церкви‒усипальниці Кирила Розумовського.
Ікона є досить якісною копією з картини «Мадонна в кріслі» італійського художника доби Відродження Рафаеля Санті. Оригінал «Madonna della Seggiola» (1513—1514 рр.) зберігається у галереї мистецтв Палаццо Пітті у Флоренції. Після появи картини цей сюжет доби Відродження набув значної популярності і в Західній і в Східній Європі, що зумовило значну кількість копій твору.
«Мадонна в кріслі» яка зберігається у фондах заповідника ‒ робота невідомого художника ХІХ ст. Вона написана олійними фарбами на дошці розміром 52,5 х 41,3 х 2,5 см. Діву Марію зображено в сидячому положенні, на її колінах ‒ Немовля, яке вона ніжно пригортає до своїх грудей. Крісло, на якому сидить Мадонна ‒ важлива деталь зображення, адже воно дало назву оригінальному твору, хоча від нього глядачу видно лише бильце. Це парадне крісло для високопосадовців папського двору і саме цим автор хотів зазначити величність образу Діви Марії. Зодягнена Мадонна у рожеву сукню, на її плечах зелена накидка, розшита золотими нитками. На голові плат, який майже покриває волосся. Образ Мадонни світський, живий, риси обличчя ‒ ніжні: прямий ніс, пишні вуста, великі круглі очі. Погляд Діви Марії спрямований прямо. Цікаво, що як і Рафаель, народний художник зміг передати цим поглядом любов і ніжність, тривогу і печаль, а також докір за долю, яка чекає на її дитину. З боку від Немовляти стоїть малий Іоанн Предтеча, один з пророків, що передрік месію і охрестив Ісуса Христа. Зображений з хрестом в руках та складеними в молитовному жесті долонями.
Деталь, якої немає на оригінальному творі є підписи над образами, які характерні для православних ікон. Зроблені вони жовтою фарбою: над тоненьким німбом Мадонни ‒ «МР …», над Немовлям ‒ «ІИС ХРС», над Іоаном Предтечею в овалі ‒ «ИОАНЪ ПРЕДТЧА».
Оригінальна картина Рафаеля Санті має форму «тондо», а ікона у зібранні заповідника ‒ прямокутну, але основне зображення на ній взято в овальний медальйон, що має вигляд зеленої окантовки з жовтим орнаментом. По кутах ікони жовтою фарбою на бордовому тлі зображено рослинний орнамент, що притаманно творам народного ікономалярства.
Цей зразок іконопису прямо свідчить про те, що українське мистецтво розвивалося в одній площині з європейським, а іконописці були обізнаними зі знаковими творами доби Відродження.
Тетяна Кудлай, зберігачка фондів Національного заповідника «Гетьманська столиця»
