Біологічний консервант замість хімії: чернігівські науковці навчились консервувати плющену кукурудзу.
Чернігівські науковці навчились консервувати кормове вологе плющене зерно кукурудзи за допомогою пробіотичного штаму сінної палички. Свій винахід науковці запатентували та дали назву «Субтікон». За словами завідувачки лабораторії пробіотиків Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН Наталії Кравченко, застосування «Субтікону» забезпечує швидке підкислення плющеного вологого зерна кукурудзи та пригнічення небажаних мікробіологічних процесів, завдяки чому скорочуються втрати поживних речовин та забезпечується одержання більш якісного корму. «Субтікон» позитивно впливає не лише на якість корму, а й на організм тварин.
Донедавна у сільськогосподарських підприємствах була найбільш поширеною технологія заготівлі зернових культур для годівлі худоби, яка передбачала збір зерна у період повної стиглості з подальшим досушуванням до кондиційної вологості, що й забезпечувало його збереження упродовж тривалого часу. Для годівлі тварин таке зерно використовували після подрібнення. Проте процес подрібнення зерна має низку недоліків, зокрема високу енергоємність, втрати частини сировини з пилом, важкі умови праці (шум, пил) тощо. Підраховано, що на сушку однієї тонни зерна кукурудзи вологістю 25-35% потрібно 30-40 кілограмів рідкого палива, а такої ж кількості зерна вологістю 35-40% – 60-80 кілограмів. Отож, зменшити вологість зерна кукурудзи з 25 до 15% коштує дорожче, ніж його виростити.
Однією з перспективних та ресурсоощадних технологій зберігання кормового зерна є консервування плющеного зерна, зокрема кукурудзи, зібраного на ранніх стадіях стиглості.
«Англійські вчені ще у 1918 році виявили, що максимальний вміст поживних речовин у зерні кукурудзи накопичується у період зниження відсотку вологості до 40-35%, а при подальшому висушуванні зерна з вологою втрачається й частина поживних речовин, – каже Наталія Кравченко, завідувач лабораторії пробіотиків Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН. – Саме цей виявлений факт вплинув на те, що в Європі народилась та набула популярності технологія заготівлі на корм худобі плющеного зерна ранніх стадій стиглості. Технологія плющення зерна з одночасним консервуванням застосовується не лише у країнах Європи, сьогодні її використовують і в Україні».
Проте звичайне силосування зерна, навіть з дотриманням усіх технологічних вимог, нерідко приводить до втрат поживних речовин при зберіганні. Для підвищення якості та терміну зберігання вологого плющеного зернофуражу в Інституті сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва розробили ефективний і екологічно безпечний біоконсервант «Субтікон», створений на основі пробіотичного штаму сінної палички.
За словами чернігівських науковців, порівняно з лакто- та біфідобактеріями B. Subtillis активніше продукують біологічно активні речовини, а також володіють високою ферментативною активністю, зокрема амілолітичною, що є важливим при консервуванні такого виду сировини.
«Амілаза трансформує крохмаль сировини до низькомолекулярних декстринів, наприклад глюкози та мальтози, що сприяє накопиченню більшої кількості молочної кислоти, – пояснює Наталія Кравченко. – Крім антагоністичної активності до умовно-патогенних та гнильних бактерій B. Subtillis проявляють високу антифунгальну активність».
Таким чином, застосування препарату «Субтікону» забезпечує швидке підкислення плющеного вологого зерна кукурудзи та пригнічення небажаних мікробіологічних процесів, завдяки чому скорочуються втрати поживних речовин та забезпечується одержання більш якісного корму.
Важлива деталь – «Субтікон» позитивно впливає не лише на якість корму, а й на організм тварин, а саме: сприяє прискоренню процесів травлення та кращому засвоєнню різних кормів за рахунок продукції бацилами органічних кислот, ферментів амілази і протеази; активізує імунну та антиоксидантну системи організму, що сприяє захисту від інфекційних захворювань, кращій здатності до адаптації за зміни умов утримання чи годівлі.
Враховуючи відносну новизну біологічного консерванта, він ще не набув широкого поширення, хоча вже не один рік використовується в СТОВ «Віра», ПАТ «Чернігівське головне підприємство по племінній справі у тваринництві» Чернігівського району, а також фермерами з різних куточків країни.
«На відміну від хімічних консервантів, біологічний консервант «Субтікон» є абсолютно безпечним, як для тварин, так і для персоналу, оскільки являє собою корисні форми бактерій та не містить токсичних та їдких компонентів», – уточнює Наталія Кравченко.
Як пояснила науковець, «Субтікон» не є хімічно агресивним та не призводить до корозії техніки й механізмів, а плющена кукурудза з біоконсервантом є екологічно чистою та за поживністю не поступається зерну, заготовленому з хімічним консервантом, добре поїдається тваринами, краще засвоюється і при цьому добре зберігається.
Віталій Назаренко
