Форми залучення мешканців громади до процесу прийняття рішень обговорили в Сосницькій громаді Чернігівської області.
Участь мешканців у житті громади ‒ чому це важливо? Йдеться про одну з форм безпосереднього управління, але такого, що не знімає відповідальності з органів самоврядування. Такий тип участі спонукає жителів і жительок громади до відповідальності, – за те, що робиться або не робиться на її території. В цьому і полягає сенс партисипації ‒ не лише брати участь, а й бути частиною спільноти. Як представникам громади стати її активними громадянами, ‒ спробували розібратися під час консультації «Методи та засоби залучення громадськості (партисипації)».
Консультація відбувалася у м. Сосниця 11 квітня 2023 року в межах проєкту «Покращення якості надання послуг із охорони здоров’я на первинному рівні медичної допомоги Сосницької територіальної громади», що реалізується за сприяння Програми розвитку ООН (ПРООН) в Україні за фінансової підтримки Європейського Союзу. В обговоренні взяли участь представники та представниці місцевого самоврядування, депутати селищної ради, громадські діячі.
Учасники обговорення, насамперед, зупинилися на формах та інструментах залучення громадськості, що визначені в українському законодавстві. Розглянули рівні партисипації: інформування, консультування, делегування. Головною метою було знайти шляхи, як перейти від обговорень до практичної взаємодії між громадськістю та владою, яка принесе реальні результати. У форматі фокус-груп учасники та учасниці зібрання визначили найпоширеніші в їхній громаді форми комунікації жителів із місцевою владою та форми участі у спільних справах. Серед них – інформування та консультування щодо стратегічних документів і бюджету участі, залучення жителів до заходів із благоустрою територій, організація спільних толок і благодійних зборів, формування продуктових резервів за умов воєнного стану.
Власним досвідом взаємодії з громадою поділився бурмістр гміни Злоценець (Західнопоморське воєводство, Польща) Криштоф Захаревський. Виявилося, що однією із проблем польського самоврядування є передача від держави (воєводств і повітів) до гмін повноважень без належного ресурсного забезпечення. Учасники та учасниці зібрання відмітили, що складнощі, які виникають у польському самоврядуванні, характерні і для їхньої громади. Інше твердження пана Криштофа: «У малій гміні не має сенсу “гратися у велику політику”. На першому плані – потреби її жителів. Тому самоврядовці заохочують мешканців користуватися громадськими коштами через бюджет участі, «фонд солецтв» (аналог українських старостатів), за допомогою чого вони можуть робити хоч відносно незначні, але потрібні та корисні справи, що є гарною практикою для застосування в Україні», – розповів бурмістр.
Так само думка жителів є вирішальною під час планування та реалізації масштабних проєктів, що впливають на розвиток гміни. Скажімо, мешканці громади вирішили (зокрема за допомогою мітингів і пікетів), аби навколо адміністративного центру держава побудувала об'їзну дорогу. Або ж – вони виступили категорично проти встановлення на теренах гміни найбільшої в Європі сонячної електростанції – і депутати міської ради проголосували проти виділення землі. Тобто участь – це не завжди «за», може бути й «проти», але в будь-якому разі це дуже важливо в сенсі залучення до справ територіальної спільноти, що передбачає право на помилку.
Ще один важливий елемент, на якому наголосив пан Криштоф, – прозорість у розподілі фінансових ресурсів: уряд гміни оприлюднює на своїй офіційній сторінці всі укладені договори на закупівлі, роботи чи послуги. Наприкінці року кожне домогосподарство отримує публічний звіт за використання коштів бюджету гміни. Важливу роль відіграє комунікація через вебсайт гміни та соцмережі. З їхньою допомогою мешканці громади можуть поставити запитання бурмістру або повідомити про нагальні проблеми. Пан Криштоф розповів й про унікальний досвід приєднання до Злоценця території сусідньої, збанкрутілої гміни. Налагодження комунікації з новими жителями було непростим завданням, але воно водночас дало новий погляд на розвиток і можливості гміни. Так само мешканці громади, що приєдналася, виявили неабияке завзяття до вже налагоджених, але раніше невідомих їм форм участі, стимулювавши гміну в цілому.
Отже, одне з головних завдань місцевої влади – постійний пошук засобів, методів, форм залучення громадян до спільної діяльності. Тут важливе як постійне інформування мешканців громади, врахування їхньої думки, так і підтримка їхніх ініціатив, аби рішення, що стосуються життя громади, приймалися спільно і з урахуванням усіх зацікавлених сторін.
Дмитро Казіміров
