Родина гетьмана Кирила Розумовського відіграла вагому роль у європейській історії, культурі та науці, а діяльність її представників була зосереджена в багатьох куточках нашої планети. Вивчення та популяризація здобутків цієї родини здійснюється на Чернігівщині.
В умовах військового сьогодення в Батурині, де зберігся єдиний гетьманський палац Кирила Розумовського історики Національного заповідника «Гетьманська столиця» активно реалізовують нові форми своєї наукової роботи, активно зосередившись на міжнародній співпраці з метою виявлення матеріалів, документів і експонатів пов’язаних з родиною Розумовських у закордонних культурно-освітніх та наукових інституціях: музеях, архівах, школах, університетах та бібліотеках.
Уже наприкінці березня, зосередившись на науковому пошуку матеріалів про родину Розумовських в міжнародних інституціях, 1 квітня 2022 року нами був відправлений перший лист-запит у Страсбурзький університет, де студіювали гетьман Кирило Розумовський та його сини Олексій, Петро та Андрій.
Наші пошуки були пов’язані з життям та діяльністю таких особистостей: гетьмана Кирила Розумовського; Андрія Кириловича Розумовського, дипломата, організатора Віденського конгресу, мецената, який відіграв вагому роль у становленні музичного генія Л. Бетховена; Григорія Кириловича Розумовського, відомого у Європі вченого-мінеролога, зоолога, натураліста, засновника Лозаннського Товариства любителів фізичних наук та члена Шведської королівської академії наук, Академії наук Турина, Баварської академії наук; Каміла Львовича Розумовського, правнука гетьмана, котрий відзначився меценатською діяльністю в культурній і освітній сферах як на теренах сучасної Чехії, так і України. І саме він був ініціатором та благодійником першої реставрації палацу Кирила Розумовського в Батурині, де на початку ХХ ст. планував відкрити Музей української старовини.
На сьогодні нами підготовлено та надіслано 35 листів-запитів пов'язаних із родиною Розумовських у 29 інституцій майже у всі частини світу, найбільше — до країн Європи. Готуючи запити, ми керувалися і знаннями, і науковими припущеннями про місце знаходження експонатів. Загалом усі підготовлені істориками листи можна поділити на декілька напрямків: уточнення інформації про сторінки життя вищезазначених осіб; пошук архівних матеріалів; виявлення речей, творів живопису, що перебували у їх власності або містили зображення членів гетьманської родини; проведення спільних заходів (концертів, лекцій).
Констатуємо, що значна частина адресатів вже відгукнулася і нині вони співпрацюють з нами. Великою радістю стала перша відповідь, отримана 11 травня, від співробітників Австрійської національної бібліотеки, де були виявлені гравюри із зображенням братів Кирила й Олексія Розумовських та Андрія Кириловича Розумовського. На наш додатковий запит Національному заповіднику «Гетьманська столиця» були надані якісні електронні копії зазначених портретів.
Співробітники Сілезького Музею віднайшли у своїй колекції та передали нам електронні фото експонатів, які належали Камілу Розумовському. Приміром, зображення його замків Долні Животіце та Вікштейн, портрет дружини Марії, пам'ятної медалі сім'ї Розумовських з приводу річниці шлюбу. У співпраці з міжнародними колегами з Віденського Музею, нами виявлені зображення палацу Андрія Розумовського у Відні.
Палац князя Розумовського. Малюнок олівцем. Художник Балтазар Віганд. 1818 р. Виявлено істориками Національного заповідника «Гетьманська столиця» у Віденському Музеї
Варто відзначити, що Віденський Музей планує додатково представити дипломатичну діяльність Андрія Розумовського в своїй експозиції, оскільки до цього часу особистість Андрія була висвітлена лише, як покровителя Бетховена. Про ці наміри повідомила, Ліза Ногглер, колега, яка підтримує з нами зв'язок: «Віденський Музей зараз перебудовується, а експозиції повністю оновлюються. Після відкриття буде зосереджено увагу на Віденському конгресі та його героях». Важливо, що колеги звернули більш глибоку увагу на сина гетьмана України.
Відмітимо, що у ході співпраці колеги із зазначених інституцій проявили повагу до України, зацікавленість до української історії, інтерес до нашого закладу та видатних українських особистостей. Важливо, що вони виявили готовність до співпраці у культурній сфері в умовах війни.
Ми були приємно вражені результатом міжнародної співпраці, адже в зарубіжних інституціях були віднайдені невідомі нам раніше експонати, пов’язані з діяльністю Розумовських на теренах Європи. Нині ми здійснюємо ґрунтовне вивчення та систематизацію отриманих відомостей про нововиявлені речі з метою їх майбутнього представлення у палаці гетьмана України Кирила Розумовського.
На цьому наукові пошуки не припиняємо, адже усвідомили, що наші відкриття є лише верхівкою айсберга. Впевнені, що робота українських науковців підтримана європейськими науковими установами неодмінно сприятиме поверненню української історії.
Робота на ствердження України надихає! Розуміння та підтримка міжнародних колег окрилює!
Альона Грабовець, історикиня Національного заповіднику «Гетьманська столиця», Чернігівщина
