Настане день, коли закінчиться війна і стане героїчною, але водночас і трагічною сторінкою історії України, яку діти вивчатимуть за шкільною програмою. Та пам’ять про важкі часи воєнного лихоліття нинішні і наступні покоління українців нестимуть усе життя.
І найглибшими поміж цих спогадів будуть дитячі враження – від вибухів снарядів і зруйнованих будинків, від життя в холодних квартирах без води і світла, від негайної потреби ховатися у підвалах від «бабахів» під час повітряної тривоги. Як же хочеться, щоб крім тривожних спогадів і невигаданих страхів у дитячій пам’яті залишилися світлі промінчики радості і добра – від чиєїсь турботливої уваги, яблучка чи цукерки з гуманітарної допомоги, від безпечної прогулянки з рідними заквітчаними алеями міста, щасливої зустрічі з казкою в храмі мистецтва.
Прагнучи додати яскравих вражень у чуттєвий дитячий світ, артисти Чернігівського драмтеатру ім. Т.Г.Шевченка запросили цієї суботи малечу на поновлену в новому акторському складі веселу музичну казку «Неймовірні пригоди Тузика», яку кілька років тому поставила режисерка Тетяна Шумейко у співдружності з чернігівськими авторами – драматургом Юрієм Васюком і композитором Маргаритою Демиденко. Захоплено спостерігали юні глядачі за подіями сценічного дійства, гучно попереджали про небезпеку мешканців сільського подвір’я, коли на сцені з’являлися злодійкувата рудохвоста лисиця та сірий вовк. Абсолютні симпатії малюків завоювали досвідчений охоронець господи пес Бровко та хоробрий Тузик, роль якого в оновленому складі виконавців зіграв Станіслав Аракільян.
На превеликий жаль, через півгодини після початку вистави пролунав сигнал повітряної тривоги, і працівники театру з міркувань безпеки запропонували усім глядачам і артистам перейти до укриття. Варто зауважити, що діти разом з батьками терпляче перечекали двадцятихвилинну перерву у спектаклі, раз по раз запитуючи, чи буде продовження. І скільки ж було радощів, коли тривога була скасована, і щасливі дітлахи, повернувшись до театральної зали, змогли додивитись цікаву історію про відважного Тузика, що приїхав на гостини з міста та став героєм неймовірних пригод на селі, які на радість дітлахам закінчилися добре.
Тож побажаємо нашій чернігівській малечі якнайбільше світлих і радісних вражень, аби їхня дитяча пам’ять, крім спогадів про жахи війни, зберігала промінчики світла і щасливі миті дитинства від зустрічі з казкою.
Раїса Міненко, керівник літературно-драматургічної частини театру
