Спільно з істориками скласти перелік вулиць Чернігова та інших об'єктів історико-культурної спадщини, які названі на честь російських діячів, і запропонувати альтернативні назви. Таке доручення отримало міське управління культури.
Про це розповів секретар міськради Олександр Ломако. За його словами, надалі мають створити комісію, що розгляне цей перелік і ухвалюватиме рішення про можливе перейменування.
Чернігівський історик Сергій Леп’явко (на першому фото) говорить: дискусія щодо перейменування комуністичних назв вулиць і тих, які стосувались російських діячів, топонімічних назв та Другої світової війни, у міській профільній комісії була ще кілька років тому. Питання знову підняли після того, як Росія розпочала повномасштабну війну проти України.
«В принципі, обговорювали, що це неминуче. В якій це формі могло б статися, звичайно, кілька років тому ми не знали. А зараз – черговий поштовх, коли очевидно і для мене однозначно, що це повинно відбутися. Тобто нас чекає оцей етап ще – перейменування вулиць, зняття пам‘ятників і стел. Інша річ, що це треба робити спокійно, культурно».
Вулиця Рокоссовського
«Те, що стосується таких вулиць як Рокоссовського, Кирпоноса – це, на мою думку, слід обов’язково перейменовувати. Чому? Вони, по-перше, брали участь у становленні радянської влади. По-друге, в Росії всюди, від Калінінграда до Владивостока, одна з центральних вулиць носить ім’я Рокоссовського. Це один з улюблених маршалів в Росії. Мало того, декілька військових училищ в Росії носять ім’я Рокоссовського. І зараз українців, в тому числі абсолютно ймовірно, що й чернігівців, убивали випускники російських військових училищ імені Рокоссовського. Я ставлю питання: «Чи має у нас бути вулиця імені Рокоссовського, якщо з училища його імені вийшли вбивці чернігівців?», – говорить історик.
Вулиця Рокоссовського
На його думку, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну не місце в центрі Чернігова і бюсту Пушкіна. На валу його встановили у 1900 році за гроші містян.
«У другій половині ХІХ сторіччя в Російській імперії існував культ Пушкіна, і, само собою, він досягнув і Чернігова. І тому невипадково у 1900 році спорудили пам’ятник йому. Ініціатором спорудження був губернатор Євген Андрієвський. Гроші на пам’ятник збирали серед чернігівців», – розповідає Сергій Леп’явко.
Пам'ятник Пушкіну
Він пропонує перенести бюст до Художнього музею імені Галагана, де його як музейний експонат зможуть побачити всі охочі.
Художній музей імені Галагана
«Щоб зрозуміти, що Пушкін є представником не просто російської культури, а Російської імперії, варто почитати лише один його вірш „Клеветникам России“. Вірш було написано в 1831 році, коли російські війська взяли Варшаву, і західні країни тоді пригрозили Росії санкціями. Як писав Пушкін «анафемой». І він пояснює, чому Росія це робить. В нього у вірші згадуються такі терміни як „русское море“ – все повинно злитися в „русское море“. Пише, що „вы грозите нам издалека“, але спробуйте це зробити насправді, тому що „русский штык всех победит“, і так далі. Сам Пушкін був російським шовіністом і абсолютно неприхованим», – розповів Леп'явко.
Пам’ятник Пушкіну
Історик вважає, що проблема з пам’ятником Пушкіну та сама, що і з пам’ятниками іншим діячам російської культури, політикам, вченим, чиї імена згадуються на території України. І це стосується не лише пам’ятників та стел, а й вулиць.
«Ми повинні розуміти дуже просту річ. Зараз Росія ворог України не на 10, не на 20, а на всі 100 відсотків. І хороший Пушкін чи поганий – це символ Росії. Хороший Толстой чи поганий – це один із символів Росії. І виникає ось таке загальне питання: чи повинні в Україні бути символи Росії? Слідуючи ось цій жорсткій, дуже жорстокій логіці війни – все, що пов’язане з Росією в Україні, повинно бути знищене. І до цієї логіки привела сама Росія. В Україні були різні події, але пам’ятник Пушкіна всі ці події перестояв. Але сьогодні зовсім інша ситуація. І от виключно за цієї ситуації власне перший і основний аргумент, чому це все треба виводити, чому всього цього не повинно в Україні існувати».
