В межах Мезинського парку розроблено туристичні і екскурсійні маршрути, які дозволяють розкрити таємничість природи краю, прадавність історії та унікальність сіверського етносу. Визначальним фактором археологічної слави території парку є знаходження унікальної пам’ятки археології – пізньопалеолітичної стоянки первісної людини.
Мезинський національний природний парк створений Указом Президента України від 10 лютого 2006 року.
Мета створення: збереження, відтворення та раціонального використання біологічного та ландшафтного різноманіття, унікальних природних комплексів та етнокультурного середовища Новгород-Сіверського Полісся.
Територія парку розташована у мальовничій, підвищеній, значно помереженій ярами місцевості Новгород-Сіверського Полісся, яка є чи не найцікавішим регіоном Чернігівщини. Вона відрізняється великою історико-культурною та археологічною цінністю, наявністю своєрідних природних комплексів, багатством та різноманітністю рекреаційних ресурсів, що сприяє розвитку різних видів туризму, екскурсій та відпочинку.
Цінним для території парку з рослинного світу є наявність реліктових та древніх видів флори, серед яких 15 видів папоротеподібних. Унікальним для цієї місцевості є фегоптеріс з’єднуючий (букова папороть), вид карпатського регіону. А окремі особини папороті страусового пера мають рекордну довжину листків – майже 2 м. Поширені на території парку також інші рідкісні рослини, зокрема: водяний горіх плаваючий, сальвінія плаваюча, понад 10 видів орхідей, ведмежа цибуля (черемша).
Своєрідна риса цінності та різноманітності тваринного світу національного парку полягає в тому, що тут поширені представники фауни різних ландшафтних зон, а саме на окремих південних ділянках можна зустріти навіть пауків тарантулів та богомолів. Суттєвим фактором даної території є наявність видів хордових, які вже зникли або майже зникли в інших регіонах України.
Вартими на увагу з ботанічних заповідних об’єктів є багатовікові дерева, а саме: 800 річний монастирський «Цар-дуб» (у 2010 р. йому було присвоєно номінацію «Естетично цінне дерево України»), 500 річний дуб Мазепи, інші вікові рихлівські дуби та «Ялинова алея», що складається з дерев ялини звичайної віком понад 100 р., висаджених на початку ХХ ст. монахами Свято-Миколаївського Пустинно-Рихлівського чоловічого монастиря. Тут розпочинали свій чернечий шлях Святі Сіверської землі – Лаврентій Чернігівський та Феофан Рихлівський.
Визначальним фактором археологічної слави території парку є знаходження унікальної пам’ятки археології – пізньопалеолітичної стоянки первісної людини. Знайдені кістки мамонта, у 1907 році козаком Сисоєм Кошелем з Мезина, започаткували археологічну епоху цього краю. Зокрема, пізніше тут було виявлено залишки п’яти помешкань з кісток мамонтів, бізонів, кременеві знаряддя праці, декоративно-ужиткові речі (стилізовані статуетки птахожінок, фігурки тварин, браслети), унікальні — найдавніші та єдині в світі — ударні музичні інструменти. Понад півстоліття дослідження Мезинської стоянки проводив місцевий археолог, художник і краєзнавець В.Є. Куриленко, яким було створено тут у 1965 році музей, що з 2011 року носить ім’я свого засновника.
Тут зберігається понад 35 тис. експонатів. У 2008 році поряд з Мезинським музеєм було відкрито музеєфікований розкоп частини стоянки. У 2021 році, завдяки зусиллям небайдужих людей, біля Музею з’явилася дерев’яна скульптура мамонта, висотою понад 2 м та до 4 м в довжину.
Археологічні артефакти Сіверського краю розмістилися не тільки в колекціях Мезинського музею, але і його філіалі, що був відкритий до 100-річчя початку розкопок стоянки, у візит-центрі Мезинського НПП, справжньою окрасою якого стала діорама фрагментів суспільного життя мисливців на мамонтів доби Палеоліту.
Особливу гордість Мезинського парку становлять історико-культурні комплекси регіону. Тут знаходяться 44 пам’ятки археології – це переважно старовинні городища та поселення різних часів. Територія парку відзначається мальовничими ландшафтами та багатством архітектурних пам’яток, з яких 27 охороняється державою, а дві є пам’ятками архітектури національного значення (церква Успіння Пресвятої Богородиці XVIIIст. та палац полководця П.О.Румянцева-Задунайського XVIII ст. у селі Вишеньки).
В межах Мезинського парку розроблено туристичні і екскурсійні маршрути, які дозволяють розкрити таємничість природи краю, прадавність історії та унікальність сіверського етносу. Серед них «Від історії до сьогодення», «Забілина криниця», «Стежками Рихлівської дачі», «Під деснянськими кручами», «Дивосвіт природи краю, де ходили мамонти».
До послуг відвідувачів і гостей парку пропонуються облаштовані працівниками парку для огляду цікаві природні об’єкти та пейзажі, пам’ятки природи, археології, архітектури та історії, можливість змістовного проведення тематичних екскурсій у музеях, умови для зупинки та відпочинку на рекреаційних пунктах та будиночках мандрівника у селах Радичів та Городище.
За останні роки Мезинський НПП став важливим еколого-просвітницьким центром, який проводить активну еколого-освітню діяльність серед молоді, місцевого населення та рекреантів. Фахівці з екоосвіти національного парку організовують різного роду освітні та виховні природоохоронні заходи (екскурсії, польові практики, еколого-освітні експедиції, квести, акції, конкурси, свята, екологічні ігри), до яких долучаються і відвідувачі парку.
Сьогодні перед Мезинським парком та його працівниками стоять нові завдання і виклики зі збереження в природному стані ділянок типових лісових ландшафтів та унікальних природних об’єктів, охорони рідкісних видів рослин і тварин, ведення регулярного обліку чисельності фауни та моніторингу флори, проведення фенологічних спостережень. А також важливим у діяльності парку є поєднання природоохоронних завдань із сучасною системою освіти, екологічного і патріотичного виховання молоді, розвитку новітніх напрямів туризму і рекреації.
Ніна Симоненко,
директорка Мезинського національного природного парку,
спеціально для видання bilahata.net
