У перший четвер місяця, 2 грудня, у Козацькому кафедральному соборі святої великомучениці Катерини Православної церкви України в Чернігові проведено панахиду за воїнами, які у листопаді цього року віддали своє життя за нашу країну, а також за всіх загиблих у боях за незалежність України.
Володимир МИРОНЕНКО, начальник відділу в Чернігівській області Міністерства у справах ветеранів України, учасник бойових дій в російсько-українській війні, розповів про загиблих Героїв у листопаді 2021-го на фронті:
«1. Сергій ЄЛИСЄЄВ «Лютий». Сержант, командир бойової машини – командир відділення підрозділу 128-ої окремої гірсько-штурмової бригади. Народився 17 січня 1990 року в Дніпрі. Позивний «Лютий» отримав за палку любов до сина, який народився саме в цьому місяці. На війні – з 2015 року. Спершу проходив службу в 93-й окремій механізованій бригаді. Згодом – у 128-ій огшбр. Загинув 2 листопада під Павлополем на Донеччині від кулі російського снайпера. Залишилися дружина, п’ятирічний син, батьки, бабуся і прабабуся, яка пережила Голодомор і Другу світову війну.
2. Віталій Павлисько «Охотник». Головний сержант 7-ї механізованої роти 3-го механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади імені Короля Данила. Народився 29 листопада 1973 року в Яворові на Львівщині. Служив у поліції. На захист держави став ще з 2014 року. Загинув 7 листопада поблизу Новозванівки на Луганщині від поранень, отриманих внаслідок розриву міни калібру 120 мм. Залишилися батьки, дружина, дочка і син.
3. Вадим Федосєєв. Майстер-сержант, начальник ремонтної майстерні парашутно-десантного та речового майна ремонтного взводу роти десантного забезпечення 79-ої окремої десантно-штурмової бригади. Народився 1 жовтня 1970 року в селі Бурилове Кривоозерського району Миколаївської області. Присвятив армії практично все життя. Служив у складі миротворчої місії ООН в Югославії, пройшов через полон у сербів. У 2001-му та у 2004 роках виконував завдання у складі місії ООН у Сьєрра-Леоне. У 2009 році він вийшов на військову пенсію, але залишився працювати в рідній частині. Після початку російської агресії на сході, в березні 2014-го, був мобілізований і без вагань пішов на захист Вітчизни. 12 листопада 2021 року автомобіль, у якому перебували воїни 79 одшбр майстер-сержант Вадим Федосєєв (за кермом) та підполковник Руслан Прусов, під час виконання бойового завдання наїхав на міну поблизу села Нижньотепле на Луганщині. З огляду на те, як розірвало авто, жодних шансів вижити у військовослужбовців не було. Залишилися дружина і дорослий син.
4. Руслан Прусов. Підполковник, начальник повітряно-десантної служби 79-ої окремої десантно-штурмової бригади. Народився 2 січня 1977 року в Болграді на Одещині, син українки й татарина. Також віддав війську більшу частину життя. Мріяв стати офіцером. Закінчив Одеський інститут Сухопутних військ, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського. У «79-ці» він служив із 2002 року. Загинув разом із Вадимом Федосєєвим 12 листопада під час виконання бойового завдання в результаті підриву автомобіля на ворожому невідомому вибуховому пристрої поблизу с. Нижньотеплого на Луганщині. Залишилися дружина і маленька донька, а також дочка від попереднього шлюбу.
5. Уберт Мрачковський. Старший солдат, снайпер підрозділу 8-го окремого полку спеціального призначення. Народився 12 липня 1988 року. Мешкав у Хмельницькому. Після строкової служби залишився у війську, підписавши контракт на п’ять років. Коли розпочалася російська агресія на сході, пішов на фронт добровольцем. Був кілька разів поранений. Спершу – у боях за Савур-Могилу. А найсерйозніше – під Дебальцевим, коли затягував пораненого побратима на БТР. З 2016-го – старший розвідник-снайпер 8-го окремого полку спецпризначення. Один із найкращих у своїй справі. Загинув 19 листопада в районі Причепилівки на Луганщині: куля влучила йому в голову. Залишилися тітка, дружина і двоє дітей.
6. Алі Алхаслі «Воїн». Старший солдат, старший оператор 2-го протитанкового відділення протитанкового взводу роти вогневої підтримки мотопіхотного батальйону 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. Народився 22 січня 1992 року в столиці Азербайджану – Баку. В Україну приїхав кілька років тому – в Харків. Тут він знайшов дружину, мріяв створити секцію панкратіону (давньогрецьке бойове мистецтво та вид спорту) й тренувати молодь. Але у 2018 році підписав контракт на службу в Збройних силах України і пішов на фронт. Вивчав державну мову своєї нової країни. Вважав Росію спільним ворогом як для України, так і для Азербайджану. Загинув 26 листопада поблизу Новомихайлівки Мар’їнського району Донецької області від кулі ворожого снайпера. Поховали Алі Наіба Алхаслі за мусульманським звичаєм на Алеї слави у Харкові. Залишилися мати і молодший брат в Азербайджані та дружина в Харкові.
Разом із воїнами, які загинули під час боїв у листопаді, ми з сумом згадуємо й вшановуємо і нашого земляка, Захисника України Романа СТЕЦЕНКА. Стеценко Роман Володимирович, позивний «Пар». Народився у Чернігові 21 жовтня 1976 року. Закінчив школу №6. У 2014 р., під час збройної агресії Російської Федерації, пішов добровольцем, вступив до лав Добровольчого Українського Корпусу «Правий сектор», брав участь у захисті Донецького аеропорту – «кіборг». Надалі воював у 54-й окремій механізованій бригаді імені гетьмана Івана Мазепи, 54-му окремому розвідувальному батальйоні імені Михайла Тиші, 72-ої окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Останнє місце служби з 20 травня 2021 р. до 25 серпня 2021 р. — 24-та окрема механізована бригада імені короля Данила. Після повернення додому помер внаслідок важкої хвороби 29 листопада. Залишилася дружина та двоє дітей».
Панахиду відправили отець РОМАН, настоятель Кафедрального собору святої великомучениці Катерини, секретар Чернігівської єпархії ПЦУ, разом із священиками та капеланами єпархії, які помолилися за кожного з загиблих і померлих воїнів, що в листопаді цього року віддали своє життя за нашу країну, та всіх загиблих Героїв у боях за незалежність України, за видужання всіх поранених воїнів, за всіх живих Захисників України.
Сергій БУТКО, регіональний представник Українського інституту національної пам’яті в Чернігівській області, подякував святим отцям.
«Інтенсивність бойових дій на фронті знову зросла. Війська агресора намагаються збільшити кількість ударів по цивільному населенню, але їх жорстко зупиняє українська армія. Число ворожих обстрілів у листопаді – 222, з яких 78 — з важкої зброї. Поранення отримали 19 Захисників і Захисниць України. Загинуло 6 ВОЇНІВ. Помер від важкої та швидкоплинної онкологічної хвороби кіборг, розвідник, ВОЇН Роман СТЕЦЕНКО. Вічна пам’ять всім полеглим і померлим Героям. Молимося за видужання всіх поранених бійців. Низький уклін та щира вдячність всім воїнам, які захищають нас від російського агресора!», — повідомив Сергій Бутко.
Роман Стеценко
Після панахиди відбулося відспівування та похорон померлого воїна Романа СТЕЦЕНКА.
ВСІ БАЖАЮЧІ САМОСТІЙНО, З ДОТРИМАННЯМ ВИМОГ КАРАНТИНУ, МОЖУТЬ ВШАНУВАТИ ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЇВ, ЯКІ ЗАГИНУЛИ В БОЯХ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ УКРАЇНИ В РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКІЙ ВІЙНІ, У СОБОРІ ТА ІНШИХ ХРАМАХ ОБЛАСТІ.
Олександр Майшев.
Фото автора
