Курс молодого бійця з темними силами. Резонансним виявився наш матеріал «Нечиста сила», присвячений паранормальним явищам, за участю відомого земляка – письменника, журналіста, етнографа, краєзнавця та мисливця Павла Дубровського. Багато жителів Чернігівщини звертаються до нашої редакції з проханням повідомити телефон і адресу співрозмовника. З етичних причин ми не можемо цього зробити. А ось усі ваші запитання панові Павлу сумлінно передали. В основному людей цікавлять конкретні поради, як позбутися усіляких зурочень та поробленого. Дубровський відповісти на них погодився, до того ж, абсолютно безкорисливо.
«Пороблене треба спалити або закопати...»
«Заздрити – негарно!» – цю фразу кожен із нас чув ще змалечку. Звісно, всім людям не може поталанити однаково. Проте дехто ніяк не бажає змиритися з тим, що, наприклад, сусід купив новий розкішний автомобіль, а знайома напрочуд вдало вийшла заміж. Хтось вважає себе значно розумнішим, вродливішим та працелюбнішим за інших, яким чомусь щастить. І щоб ліквідувати таку «несправедливість», заздрісна людина іноді вдається до найганебніших вчинків.
«На жаль, на Поліссі дуже розповсюджене таке явище, як химорода, коли людині намагаються «поробити», наславши на неї різноманітні нещастя, – розповідає Павло Дубровський. – Займаються цим і професіонали, і дилетанти. Начитавшись певної літератури, деякі начебто цілком благопристойні і поважні громадяни починають раптом посилено шкодити своїм співвітчизникам. Причому додумуються до таких жахливих засобів, що аж мурашки по шкірі!»
Павло Дубровський: — Хоч уникнути лиха, в принципі, нескладно: головне – вчасно і правильно «діагностувати» те, що сталося...
Але Павло Дубровський знає, як дуже просто, в домашніх умовах, надійно захиститися та ще й належно покарати любителів подібних екстремальних «розваг». Він наголошує, що будь-яка людина за свої злостиві думки та дії все одно, рано чи пізно, буде покарана. Бо заздрість – великий гріх! Тож у жодному разі неприпустимо, навіть подумки, бажати зла своєму ближньому. Адже цим ви насамперед руйнуєте себе.
«Жоден негідник ніколи не буде щасливим, – говорить Павло Дубровський. – Зло має бути покаране, і чим швидше, тим краще!» Власне, пан Павло знає, як прискорити цей процес... Він переконаний: якщо дотримуватися його нескладних порад, боятися вам нічого. А той, хто намагатиметься заподіяти вам лихо, негайно одержить по заслугах.
«Порчі» бувають різними, – говорить Павло Дубровський. – Найрозповсюдженіші – предметні. Це – носові хустинки, химерно сплетені клубки ниток та пасма волосся, підкинуті курячі яйця (на них іноді сажею малюють хрести). Можуть бути викладені на порозі, на доріжці, перед вашим будинком різноманітні хрести – з каміння або «виготовлені» з піску. Взагалі, будь-який підозрілий предмет, що несподівано опинився поблизу вашої оселі, повинен вас насторожити. Перше, що ви маєте запам’ятати, – його не можна торкатися руками. По-друге, через нього ні в якому разі не треба переступати – тільки обійти! Ну, і далі – все просто. Ці предмети поділяються на дві групи: ті, які можна спалити, і ті, що не горять. Предмети, які бояться вогню, необхідно згребти на аркуш паперу. Ще раз наголошую, бо це – дуже важливо: їх не можна торкатися пальцями! Скористайтесь, наприклад, іншим папірцем. Потім все спалюється у багатті. Причому вогнище слід розкласти подалі від домівки, звісно, не у вашому дворі, а десь на нейтральній території, скажімо, на якомусь пустирі».
Все, що не горить, потрібно збирати металевими предметами, краще залізними. Не можна використовувати алюміній, бо він, за словами Павла Дубровського, – не «стихійний» метал. І в подальшому з цими предметами вам доведеться розпрощатися: «Якщо ви використали, наприклад, совок і відро для того, аби прибрати підкинуте «пороблене» яйце, необхідно буде їх закопати. «Порчі», які не горять, нейтралізуються закопуванням їх під сухим деревом. Отже, вам знадобиться просто знайти таке дерево і під його корінням все оте «добро» закопати, дочекавшись заходу сонця. Спалюючи чи закопуючи предметні «порчі», ви практично одразу ж караєте людину, яка прагнула заподіяти вам зло. Буквально протягом доби ваш недоброзичливець пожне те, що посіяв. Тобто отримає все, чого так завзято бажав вам...»
Можна навіть посилити цей процес, що, на думку Павла Дубровського, цілком справедливо: «Я особисто вважаю, що подібні чари необхідно припиняти негайно і найефективнішим способом. Тому можу порадити таке. Якщо вам підкинули горючий предмет, скористайтесь серцем будь-якої тварини: його нескладно придбати у магазині, у крайньому випадку, це може бути і серце домашнього птаха. Встроміть у нього 13 гвіздків, читаючи при цьому будь-яку молитву. Точніше, 12 гвіздків встроміть, а 13-тий потрібно, хоча б символічно, забити молотком. Готуєте багаття, кладете туди «пороблене», а зверху – серце. І підпалюєте. Коли все це згорить разом із серцем, покарання буде невідворотним і разючим».
Як порятувати домашніх тварин
«Поробити» можуть і на ваших речах. Тому, якщо даєте комусь покористуватися ними, потім, про всяк випадок, кілька тижнів не чіпайте їх самі. Такої профілактики буде цілком достатньо: «Дуже обережно ставтесь до подарунків, особливо одягу та постільної білизни. Необхідно ретельно оглянути всі шви, чи немає там вшитої голки, або шва, зробленого нитками іншого кольору. Справа в тому, що всі подібні «порчі» обов’язково вирізняються кольором. Беруться нитки і зашивається, як правило, іржава чи «затемнена» голка. Позбуватися цих «знахідок» потрібно точнісінько так, як і підкинутих предметів, тобто спалюючи або закопуючи їх».
Дехто «спеціалізується» і на «поробленому» склі, в основному, на посуді – склянках, келихах, чарках... Таке трапляється в гостях. Але перевірити, чи, скажімо, не зіпсований ваш бокал, дуже просто: «Під час першого тосту зосередьтесь, подумки «відключіться» від загальної метушні і «заведіть» безіменний палець та мізинець під чарку. А потім, утримуючи її в такому стані, різко відсмикніть ці пальці від дна. Якщо на чарці «пороблено», вона обов’язково трісне, лусне чи взагалі «вибухне» у ваших руках. Якщо ж посуд залишився неушкодженим, все нормально – з нього можна пригощатися!»
Проте заздрісна людина здатна «поробити» і на будь-яких стравах та напоях, які мають червоний колір. Неможливо навести «порчу» лише на свіжі фрукти. «Тому, якщо ви не зовсім довіряєте господарям, уникайте борщів, червоного вина та іншої смакоти», – радить Павло Дубровський.
Псують і тварин: у сільській місцевості, зазвичай, корів. Хоч можуть занапастити і гарного мисливського собаку, і кішку. Вихід один: щороку, на Трійцю, в «зелену неділю», на роги тварини, а за їх відсутності (у котів, собак) – на шию одягніть вінок із зелені з обов’язково вплетеними туди м’ятою та полином. І увесь день, до сутінок, примусьте тварину з цим «ошийником» проходити. Коли ж сонце сховається, зніміть вінок і уже в темряві десь на пустирі спаліть його у багатті. Однієї такої процедури цілком достатньо, щоб повністю на цілий рік «застрахувати» своїх домашніх улюбленців від будь-якого чаклунства.
«Точно знаєте, хто це зробив? Скажіть йому про це у вічі!»
До справді жахливих наслідків може призвести так зване «слідове прокляття», або «порча», зроблена на слід людини. Скоюється вона, як правило, на кладовищі – під час поминальних днів. Отож будьте уважними! Бажано ходити такими доріжками, на яких немає піску і бруду, де може чітко відбитися ваш слід. Простуйте краще по асфальту, камінцях чи траві. Раптом знайдеться недоброзичливець, здатний «вирізати» ваш слід і потім робити з ним дуже страшні речі. Відверто кажучи, від «слідового» прокляття можна навіть загинути...
Хоч уникнути лиха, в принципі, нескладно: «Головне – вчасно і правильно «діагностувати» те, що сталося. Тобто, якщо ви впевнені, що саме після відвідання кладовища, почуваєтеся зле, якщо саме відтоді почалася суцільна смуга невдач, вам необхідно прийти на могилу свого родича. Причому за життя він мав бути сміливою, вольовою, рішучою людиною. Потрібно взяти дрібку могильного пилу і кинути через ліве плече. А потім одразу ж піти з кладовища, не озираючись і ні з ким не розмовляючи до самої своєї оселі. Ну, а вдома не забудьте ретельно вимити руки...»
Не секрет, що існують також інші чари, пов’язані з кладовищем. Деякі «спеціалісти» беруть пісок зі свіжої могили і, щоб занапастити людину, пересипають ним доріжку поблизу її житла. Або переливають шлях «мертвою водою», тобто водою, якою до цього обмивали небіжчика.
Якщо таке трапилося, теж варто піти на могилу хороброго родича, кинути дрібку пилу через ліве плече. Але в цих випадках краще все-таки звернутися до професіонала. А якщо немає такої змоги, потрібно, як мінімум, причаститися в церкві. Бо тут уже необхідна допомога духівника.
«Проте, якщо ви точно знаєте, хто намагається заподіяти вам зло, підійдіть до тієї людини і скажіть їй це відверто в очі, – радить Павло Дубровський. – Не бійтеся, після такого викриття навіть професійний чаклун втрачає немало сили, а що вже говорити про дилетанта. Ви зітхнете з полегшенням, зате ваш недоброзичливець надовго втратить бажання займатися подібними речами. Його буде покарано миттєво».
Якщо дитина неспокійно спить
Нерідко неспокійно поводяться малюки. І не обов’язково від зурочень чи «поробленого». Дитина може просто сильно налякатись, а подібний стрес у такому віці не завжди минає безслідно. Деякі народні цілителі на Поліссі радять нести дитя «за чотири перехрестя», або під куряче сідало. Тобто потримати трішки малюка під птахами, коли вони вночі дрімають на сідалі в курнику. Вважається, що таким чином увесь негатив із дитини переходить на курей.
Але у Павла Дубровського – свій, випробуваний часом, «рецепт»: «Як на мене, найефективніший спосіб – це покласти під подушку гілочку омели. «Омела біла» – така паразитарна рослина у вигляді воронячих гнізд, тільки яскраво-зелених. У нашій місцевості вона найчастіше зустрічається на березах. Ось гілочку цієї рослини (сухої чи щойно зірваної – неважливо) покладіть під подушечку, в колиску, і дитина нормально, спокійно спатиме».
Важливе значення має і купання дитини в травах: «Набір трав повинна знати будь-яка мама, бабуся. Зазвичай, купають у череді, м’яті, полину – наших травах-оберегах. Доки малюку не виповниться хоча б півроку, це – взагалі обов’язкова процедура. Тільки ж не перестарайтесь, адже м’ята, полин, любисток – доволі активні трави з сильними, концентрованими ароматами. Отож, якщо використовувати їх надмірно, можна і до алергії докупатися! Ні, потрібно брати їх зовсім трішечки, символічно, аби лише були колір та приємний запах. Але, знову ж таки, використовуйте різні трави: любисток для того, щоб дитину любили, полин відганяє нечисту силу, м’ята потрібна, щоб малюк був добрим...»
А для дорослої людини дуже корисна ванна з використанням хвої – якщо, звісно, на неї немає алергії. Покладіть у відро з водою соснові гілочки, закип’ятіть і зачекайте, доки охолонуть. Додавайте цей настій у ванну і купайтесь. Навдивовижу просто і приємно! Одразу відчуєте себе бадьорішим. Особливо такі ванни потрібні людям, у яких проблеми з органами дихання. Неабияк допомагають і ванни з морською сіллю, але, знову ж таки, не всім вони підходять. Тому поспілкуйтеся спочатку з лікарем.
Звісно, у житті трапитися може будь-що. Проте береженого, як відомо, і Бог береже! Той, хто полюбляє надмірно вихвалятися своїми успіхами, істотно перебільшуючи їх значення і при цьому, по суті, принижуючи оточуючих, фактично провокує чорну заздрість. І не виключено, що у когось із недоброзичливців раптом не виникне ідея вдатися до неадекватних дій... Павло Дубровський наголошує, що його поради – прості і абсолютно безпечні для людини, яка постраждала, а головне – ефективні. Але, щоб таких прикрих випадків було менше, подбайте про профілактику – живіть за справді чудодійним і мудрим правилом: ставтесь до людей так, як би ви хотіли, щоб вони ставилися до вас.
Сергій Дзюба
