У Державному науково-дослідному інституті з початку російсько-української війни проведено понад 700 випробувань ОВТ.
Озброєння та військова техніка Збройних Сил України продовжує активно модернізовуватися, а певні зразки – взагалі замінюються на новітні. Втім, перед тим, як той чи інший вид ОВТ потрапить до війська, йому доведеться пройти доволі складний шлях випробувань.
Такі випробування проводять фахівці Державного науково-дослідного інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки, що дислокується в Чернігові.
Про специфіку роботи фахівців науково-дослідного інституту кореспондентам АрміяInform розповів начальник науково-організаційного відділу інституту підполковник Анатолій Павленко.
З часу, що минув після передислокації з тимчасово окупованого Криму, за період з квітня 2014-го до нині проведено більше 700 випробувань ОВТ.
Інститут створений відповідно до Постанови КМУ від 18 жовтня 2017 року № 786 на базі і фондах Державного науково-випробувального центру ЗСУ. Досвід випробувальної діяльності установи охоплює 89 років зі створення у 1932 році Науково-випробувальної лабораторії авіації Військово-Морських Сил.
Випробуванням підлягали як новостворені та модернізовані зразки ОВТ, так й ті, яким було подовжено термін служби та ресурс. Фахівці інституту проводять випробування дуже широкого спектру видів ОВТ. Зокрема, йдеться про літаки та вертольоти, авіадвигуни й обладнання, авіаозброєння, ракетні та зенітно-ракетні комплекси, системи ППО сухопутних військ, бронетанкова та автомобільна техніка, бойові модулі, БПЛА та багато інших.
— В Україні тільки льотчики-випробувачі нашого інституту проводять льотні випробування державної авіації, — розповів начальник науково-організаційного відділу. — Особливо це стосується випробувань на граничних режимах польоту, визначених експлуатаційних обмежень літальних апаратів та відображення їх у керівництвах льотної експлуатації.
За його словами, тільки в Державному науково-дослідному інституту випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки функціонує система підготовки фахівців-випробувачів за різними спеціальностями: льотчик-випробувач, інженер-випробувач, парашутист-випробувач тощо.
Сьогодні ж основу колективу Державного науково-дослідного інституту становлять близько 230 наукових працівників, в тому числі науковці з вузькою спеціалізацією, що проводять дослідження з оцінки бойових, технічних, експлуатаційних та інших характеристики ОВТ.
В інституті функціонують 12 наукових шкіл, діяльність яких спрямована на розвиток та удосконалення методів і методик випробувань та експериментальних досліджень ОВТ в інтересах всіх видів та родів військ (сил), а також інших складових сил оборони України. Крім того, проводиться робота щодо створення ад’юнктури та спеціалізованої вченої ради для підготовки наукових кадрів та присудження наукових ступенів.
Також в установі продовжуються заходи щодо розбудови комплексу науково-випробувальних лабораторій у відповідності до стандартів НАТО та оснащення їх сучасними засобами вимірювань та випробувальним обладнанням.
Так, на теперішній час створена лабораторія для проведення випробувань з визначення та оцінки характеристик конструкційних матеріалів. За результатами оцінювання, науково-дослідна лабораторія в 2020 році отримала Свідоцтво про відповідність системи керування вимірюваннями, що засвідчує про технічну компетентність отримувати відповідні результати.
Начальник науково-дослідної лабораторії підполковник Олег Червотока розповів, що в лабораторії розгорнуті різні робочі місця для випробувань на вплив механічних та кліматичних факторів.
Зокрема, що стосується механічних:
— є робоче місце для проведення випробувань з розривного навантаження (видовження, розриву), яке визначається за допомогою розривної машини. Її технічні характеристики дозволяють проводити випробування із
навантаженням до 5 тон. Управління процесом здійснюється за допомогою комп’ютера зі встановленим спеціалізованим програмним забезпеченням, яке дозволяє отримувати результати випробувань у вигляді протоколу та графічному;
— робоче місце з приладом по визначенню стійкості до стирання дає змогу проводити випробування зразків товщиною до 20 мм під дією навантаження до 1 кг;
— водотривкість тканин визначається за допомогою відповідного приладу, який дозволяє проводити випробування зразків в діапазоні від 0 до 200 кПа;
— за допомогою приладу по визначенню повітропроникності тканин випробовують зразки товщиною до 15 мм, через які пропускають повітряний потік зі швидкістю від 0,2 до 12 тис мм/с під тиском від 0 до 4 КПа;
У свою чергу, вплив зовнішніх кліматичних факторів пониженої і підвищеної температури, зміни температури, підвищеної вологості визначається за допомогою камери тепла, холоду та вологи. Вона дозволяє проводити випробування зразків в діапазоні від -60 до +90 градусів C та вологості до 98%.
За словами підполковника Олег Червотока, в обладнання лабораторії також дозволяє визначати масо-габаритні та конструкційні характеристики.
При цьому в лабораторії можна випробовувати парашутно-десантне і аварійно-рятувальне майно, спецспорядження, комплекси бойової екіпіровки, безпілотники, озброєння та багато іншого.
До речі, обладнання, про яке йшла мова вище, дозволило вперше з 2014 року провести лабораторні випробовування щодо продовження строку служби десантної парашутної системи Д-5 серії 2, що знаходяться на озброєнні в ЗСУ.
Також були проведені випробування парашутних гальмівних посадкових систем для літаків МіГ-29. На черзі – такі системи для Су-24, Су-25, Су-27.
Ігор Березинський, Микола Федорків, спеціальні кореспонденти Інформагентства МО України АрміяInform
