Підготовка до місцевих виборів на Чернігівщині почалася задовго до офіційного старту кампанії. Деякі політичні сили повсюдно рекламували себе на зовнішні носіях, а одна – створена торік партія чернігівського міського голови «Рідний дім» – проводила навіть масові заходи із концертами в різних населених пунктах.
Перегони по-чернігівськи: і місцеві, й довибори в парламент
Особливістю цих перегонів в області є те, що окрім місцевих керманичів, жителям шести районів доведеться обирати й народного депутата. Проміжні вибори до Верховної Ради у 208 окрузі призначені у зв’язку з загибеллю в травні цього року його представника у парламенті Валерія Давиденка. Ця виборча кампанія офіційно розпочалася 26 серпня й активізувалася теж на початку вересня.
Зараз кандидати різного штибу один за одним реєструються й активно їздять в округи, де балотуються. У Чернігові вони проводять локальні зустрічі в мікрорайонах, партії на конференціях висувають своїх кандидатів. Пожвавилася реклама в соцмережах та на зовнішніх носіях, у поштових скриньках електорату з’явилася передвиборча друкована продукція.
Зовні ця кампанія справляє враження досить спокійної та розміреної. Проте чернігівські політологи стверджують: вона буде непростою.
НАЙБІЛЬШИЙ ВИКЛИК – COVID-19
До труднощів нинішніх місцевих виборів аналітики відносять, перш за все, недосконалість виборчого законодавства та відсутність роз’яснень внесених до нього змін. Вони вважають, що члени територіальних виборчих комісій (ТВК) навряд чи встигнуть самі в них розібратися, а відповідні навчання проводяться тільки онлайн. Для Чернігівщини така форма підготовки є проблематичною, оскільки у багатьох населених пунктах інтернет-покриття обмежене, а сигнал – слабкий або й узагалі відсутній. У деяких приміщеннях ТВК інтернет проведений лише в кімнату, з якої передаватимуться дані голосування, WiFi же взагалі немає.
— Зараз навіть навчання членів комісій місцями є одностороннім, оскільки люди не зможуть ставити питання й отримувати на них відповіді, — зазначає політолог Юрій Паперний.
Відсутність інтернету, додає він, може створити проблеми й для інших учасників виборчого процесу, зокрема й потенційних кандидатів.
— Ці вибори будуть складними і для представників політикуму, і для людей, які пробуватимуть потрапити у владу, — констатує координаторка спостереження за виборами у Чернігівській області Громадянської мережі ОПОРА Наталія Висіканець. Вона, зокрема, акцентує на проблемах унаслідок переходу кандидатів з однієї політсили в іншу, який зараз відбувається в чернігівському політикумі.
— Я думаю, що розроблятимуться якісь нові технології для залучення виборців на свій бік. Очікуємо і чорний піар, і використання якихось неформатних заходів для привернення уваги, — говорить пані Наталія.
Проте найбільші загрози для нормального проведення цих виборів експерти вбачають у поширенні коронавірусної інфекції та постійній зміні епідемічного зонування. Адже якщо зараз це впливає на форму роботи комісій та залучення людей до них, то в день голосування може призвести до дуже низької явки або навіть унеможливить волевиявлення тих, хто захоче проголосувати – в разі утворення великих черг надворі, якщо на дільницю запускатимуть по одному виборцю. За таких умов люди просто розвертатимуться й ітимуть додому.
Під питанням може опинитися й сама робота виборчих комісій, кількісний склад яких перевищить дозволений жорсткими карантинними вимогами ліміт. А якщо додасться ще й десяток спостерігачів – то й взагалі дільницю можуть закрити.
— Тому аналіз ситуації на дільницях, особливо тих, де вибори можуть бути зірвані, потрібно враховувати насамперед органам влади, керівникам територіальних громад і райдержадміністрацій, — зазначає Паперний.
Ще однією загрозою, додає політолог, може стати й розтягнення виборів у часі, якщо, наприклад, на окремих територіях їх переноситимуть на інший період – більш сприятливий за епідситуацією.
— Якщо виборчі перегони доведеться розтягнути в часі, то волевиявлення станом на грудень чи січень, скажімо, вже буде іншим, не таким, як 25 жовтня”, – прогнозує експерт.
Отже, пандемія COVID-19, зазначають експерти, є найбільшим викликом цьогорічних виборів. Аби здолати його, потрібно дуже ретельно підготуватися.
— Якщо ми на цей фактор не звернемо увагу, то скупчення людей восени в маленьких приміщеннях ТВК може призвести до того, що членів комісій будуть «пачками» забирати з високою температурою і підбивати підсумки буде нікому. Виборчий процес безперервний і треба дуже добре подумати, як його забезпечити, — підвів риску політоглядач Сергій Соломаха.
ЯКОЮ БУДЕ «ГРЕЧКА»?
Думкою про те, якими методами в карантинних умовах кандидати задобрюватимуть електорат, ділиться голова Чернігівського обласного осередку Комітету виборців України Володимир Андрійченко.
— Чернігів уже перебуває в жовтій зоні карантину, ситуація постійно погіршується і на традиційні форми агітації, такі як концерти з виступами зірок, кандидати особливо розраховувати не можуть. Тож кандидатам доводиться шукати якісь інші підходи до виборців. Нещодавно в Чернігові розгорівся скандал довкола одного з потенційних кандидатів у депутати міськради. Він розповсюдив сертифікати страхування для учнів 1-4 класів однієї зі шкіл міста, яка, цілком імовірно, буде на його виборчому окрузі. Хоча це було ще до старту виборчої кампанії й чоловік не був учасником виборчого процесу, але стало таким “першим дзвіночком”, — розповідає Андрійченко.
На запитання, чи не станеться так, що за відсутності умов для прямого підкупу виборців кандидати більше робитимуть добрих справ для громад, експерт зазначає, що це було б, звісно, добре. Та керівники, на жаль, найчастіше піаряться на справах, які робляться коштом платників податків і є їхніми прямими посадовими обов’язками.
— Така форма – застосування адмінресурсу – цілком очікувана. Бо ще жодна влада не могла собі відмовити у використанні адмінресурсу і права телефонного дзвінка, – зауважує Андрійченко.
Щодо шансів подолання політичними силами 5-відсоткового бар’єру і потрапляння в органи місцевого самоврядування, то тут експерти одностайні: всі відомі партії, які виставлять списки в чернігівські міську та обласну ради, туди пройдуть. Тому що ризикувати грішми, пропонуючи завідомо непрохідних кандидатів, зараз ніхто не буде. Відтак, за прогнозами, у ради, ймовірно, потраплять 6-7 політсил: партії «Рідний дім», «Наш край», «Батьківщина», «Європейська солідарність», Радикальна партія Ляшка, «Голос», ОПЗЖ. За місця на обласному рівні вони боротимуться «на рівних» і якійсь новій, малознаній партії ніяких шансів не залишиться, вважають політологи.
ЕКСМЕР ІДЕ БРАТИ РЕВАНШ
Про готовність балотуватися в мери Чернігова першими заявили знані в місті люди. Це, безумовно, чинний міський голова Владислав Атрошенко, його попередник на цій посаді Олександр Соколов і двоє відомих підприємців – Юрій Тарасовець та Марина Рейко. На думку політологів, цей список потенційних кандидатів у мери ще не повний, оскільки про намір висувати своїх представників заявили практично всі названі вище партії. Відтак, основних гравців на «полі бою» за мерське крісло може бути до 7 осіб. Представник КВУ Володимир Андрійченко припускає, що в ході передвиборчої кампанії всі вони «дружитимуть» проти одного – Атрошенка. У такому разі, каже він, кандидатам не зайве буде пам’ятати древню китайську мудрість: доки дві мавпи билися за банан, третя його з’їла.
— Отже, хто швидше і краще мобілізує свій електорат, матиме набагато більше шансів.
Владислав Атрошенко посаду міського голови Чернігова обіймає з 4 грудня 2015 року. Завдяки реформі децентралізації місто тоді якраз почало отримувати значні фінансові ресурси й завдяки цьому бізнесмен Атрошенко почав здобувати собі славу «господарника». За час його каденції у Чернігові було прийнято й профінансовано низку програм – зокрема, з підтримки народжуваності, АТОВців, енергоефективності, ОСББ та інших напрямків життєдіяльності громади, а також суттєво покращився зовнішній вигляд міста. У центральній частині Чернігова з’явилися світломузичні фонтани, реконструкції зазнали улюблені місця відпочинку містян, оновилися тротуари, дороги тощо. Суттєві візуальні зміни дають підстави значній частині чернігівців схвально відгукуватися про мера й залишатися його прихильниками.
Водночас є й люди, які під іншим кутом аналізують діяльність Атрошенка на посаді міського голови. Вони не забули його політичного минулого, бізнесових апетитів і закидають меру та його оточенню щодо корупції, наводять документальні докази дій у власних інтересах. Наскільки це вплине на його передвиборчий рейтинг, зараз сказати важко, але загалом позиції Атрошенка, кажуть експерти, досить міцні. На вибори він іде зі своєю командою та власною політсилою «Рідний дім». До неї вже пристали й деякі чинні депутати з фракцій БПП та «Нашого краю» у міській раді.
— Чинний міський голова має більший відсоток довіри, ніж показують соціологи, і за певної ситуації може перемогти навіть у першому турі виборів. З іншого боку, якщо його опоненти не будуть воювати одне з одним, не розпилять електорат і доведуть до другого туру, то в нього можуть бути проблеми. Тому що, окрім позитивного рейтингу, є й негативний. Другого туру, вважаю, хотітимуть усі кандидати, окрім Атрошенка. І якщо він допустить його, то там можуть бути несподіванки, як на минулих виборах у Чернігові. Коли в першому турі Соколов зі значним відривом переміг, а в другому – програв, – прогнозує розвиток ситуації Юрій Паперний.
Опонент Атрошенка Олександр Соколов обіймав посаду чернігівського мера з 2002 року і обирався на неї тричі. Це свідчило про симпатію містян до нього, і пам’ять про це в громаді живе. Незважаючи навіть на те, що і в нього є свої «скелети у шафі». Та й великого бізнесу, в інтересах якого він міг би використовувати мерську посаду, в Соколова ніколи не було.
— На цих виборах Соколов може мати шанс, бо на фоні інших кандидатів він значно рейтинговіший. Це тому, що погане люди забувають, а позитивне згадують, – зауважує Паперний.
Антирейтинг Соколова, додає Андрійченко, базується на закидах, що за його каденції в Чернігові мало що робилося. Хоча тоді, зазначає експерт, у місцевому бюджеті не було стільки коштів, як зараз. Тож якщо Соколову вдасться донести це до виборців і правильно розставити акценти, то, ймовірно, він зможе посунути основних конкурентів.
На місцеві вибори ексмер іде від партії «Наш край», до якої приєднався ще в 2015 році. Нині він є депутатом міської ради від цієї політсили.
Залишається додати, що і Соколов, і Атрошенко свого часу були членами Партії регіонів.
Молоду й амбітну редакторку безкоштовного рекламного журналу двох великих торгових центрів, ексдепутатку Чернігівської міськради Марину Рейко чернігівці пам’ятають за балотуванням на позачергових парламентських виборах 2019 року. Її гасло «Йду драконити владу» вирізнило Рейко з-поміж решти кандидатів округу. Її називали «жінкою-драконом» і навіть «дракономатір’ю». Вона була безпартійною самовисуванкою і заявляла про жорстку опозицію до нардепа Максима Микитася.
На місцевих виборах 2020 року на посаду мера Марину Рейко висунула «Європейська солідарність». Рекламні білборди на підтримку редакторки скоріше натякають, аніж стверджують. На них пишуть «Новим мером буде жінка» чи «Падіння царька». Цікаво, що така реклама виходить у традиційних кольорах інших відомих політичних сил — вона то біло-червона, то зелено-жовта.
— Фінансовий ресурс, яким буде забезпечена «Європейська солідарність» зі своєю пані кандидаткою, є досить значним для міста Чернігова. І якщо його розумно використовувати, то в неї так само, як і в Соколова, – шанси непогані, – говорить Андрійченко.
Ще один кандидат на посаду міського голови — теж ексдепутат міської ради (де він очолював земельну комісію) Юрій Тарасовець. Він — син власника «Полікомбанку», сам володіє будівельним та ресторанним бізнесом, пакетами акцій кількох промислових підприємств. У минулому скликанні Чернігівської міськради Тарасовець був депутатом фракції «Удар», а зараз іде в мери від «Слуги народу». А буквально останніми днями додався ще один кандидат у мери від партії “За майбутнє” — чинний народний депутат Антон Поляков.
208 ОКРУГ: МІСЦЕВИМ ТУТ НЕ МІСЦЕ
Одномандатний виборчий округ №208 готується до проміжних виборів до Верховної Ради на 199 дільницях. Тим часом ЦВК реєструє кандидатів, і цей список уже доволі різношерстий. Станом на 24 вересня він включав 12 осіб.
Найвідоміший із них – лідер Радикальної партії Олег Ляшко. Представляти його особливої потреби нема. Зазначимо лише, що в 208 окрузі його добре знають, оскільки в 2012-му він уже балотувався там у народні депутати і вибори виграв.
Де Ляшко, там, як відомо, і скандал чи бодай скандальчик. У цю виборчу кампанію кандидат привернув до себе увагу заявою на одному з телеканалів про підкуп виборців на окрузі. Мовляв, влада людям гроші роздає. З цього приводу політик та його соратники звернулися з заявою в правоохоронні органи.
Конкуренцію Ляшку, вважають експерти, може скласти вдова покійного Валерія Давиденка Людмила. Вона оголосила про намір балотуватися від партії «Наш край», хоча станом на 21 вересня у ЦВК ще не зареєструвалася. Людмила – юристка, працює нотаріусом, виховує двох доньок. До смерті чоловіка була непублічною особою, та зараз активно їздить населеними пунктами 208-го округу і спілкується з виборцями. У декларації загиблого нардепа жінка була вказана як цивільна дружина з прізвищем Нестеренко. У виборчій кампанії вона фігурує як Людмила Давиденко.
Представник КВУ Володимир Андрійченко припускає, що головна боротьба за місце в парламенті розгорнеться саме між двома названими кандидатами.
— Завдяки тому, що Олег Ляшко заручився підтримкою «Батьківщини», його шанси на перемогу істотно зросли. За умови системної роботи в окрузі цей кандидат має всі шанси отримати омріяний мандат. Тим паче, що його там знають давно. Конкуренцію Ляшку може скласти Людмила Давиденко. Зважаючи, що останні дві виборчі кампанії її покійний чоловік Валерій Давиденко перемагав у цьому окрузі, пані Людмила цілком може зайняти його місце у Верховній Раді. Цьому сприятимуть як упізнаваність прізвища, так і ресурс побудованої самим Давиденком мережі. Інші претенденти, що зареєструвалися у 208-му окрузі, виконуватимуть роль статистів або «технічних» кандидатів, – говорить експерт, зазначаючи, що загалом ситуація в окрузі ще не визначена і важкопрогнозована.
Серед тих, хто теж вирішив помірятися силою в політичній боротьбі – тимчасово непрацюючий 34-річний мешканець Прикарпаття Василь Крутчак. Згідно з даними руху «Чесно», він як самовисуванець балотувався до Верховної ради у 2015 році в Чернігові та 2019-му – на Івано-Франківщині. Проте жодного разу обраний не був. У Чернігові він запам’ятався бійкою з ляшківцями прямо на пресконференції. За провокації проти Радикальної партії Крутчака та його товариша Дурнєва побили два народні депутати ображеної політсили.
Ще один цікавий персонаж цих перегонів – мешканець Дніпра, фігурант антисемітського скандалу, адвокат Сергій Суханов. У вересні 2018 року, коли він був депутатом Дніпровської міськради, він дозволив собі антисемітські висловлювання, за що активісти заблокували йому прохід до зали на сесію. Чоловік заявив, що його побили, і звернувся до поліції. Випадок відкритого прояву антисемітизму в цього кандидата, пишуть ЗМІ, був не один.
Хочуть у нардепи також підприємець із Мелітополя Віталій Чорний, столичний правозахисник Михайло Побігай, чернігівський пенсіонер Іван Донець (від призабутої Прогресивної соціалістичної партії Наталії Вітренко), самовисуванець із Сумщини Олексій Оскер (він брав участь у проєкті «Одруження наосліп» телеканалу «1+1 Продакшн») та два Анатолії Гунько. Один, 44-річний уродженець Чернігівщини, правозахисник, громадський діяч, голова наглядової ради БФ «Гільдія Добра» – від «Слуги народу», другий – на 5 років молодший самовисуванець, безробітний мешканець села Йосипівка Кременчуцького району Полтавщини. У зв’язку з появою «клона» перший Гунько на своїй сторінці у Фейсбуці заявив, що звернеться до суду з вимогою «скасування реєстрації людини, яку оманою та підкупом втягнули до політичних ігор».
Аналізуючи кандидатський список проміжних виборів до ВР, експерт Андрійченко звертає увагу на те, що «місцевим тут не місце». Адже жоден із дев’яти зареєстрованих кандидатів не є представником 208 округу з центром у місті Бахмачі. Наразі це нікого не дивує, оскільки проміжні вибори – єдина можливість потрапити зараз до парламенту.
Наталія Потапчук, Чернігів
Фото автора та з відкритих джерел, Укрінформ
