Випадок із призначенням сепаратистки на освітянську керівну посаду вирізняється для чернігівської влади в поступову закономірність. Владники деснянського міста по-своєму розуміють патріотизм і все, що можна віднести до українства.
На керівні посади, та ще й в освітянській галузі, при нормальній владі призначають таких людей, які навіть не мають у собі приховано-скритних намірів щодо не сприйняття патріотичного духу й відданості Батьківщині. А тут – відкрито призначують космополітку керувати величезним колективом.
Олександр Соколов, Чернігівський міський голова, був членом Партії Регіонів (вийшов з неї після відомих лютневих подій минулорічної давності).
Чернігівська влада (навмисно не зазначаю – міська, бо такі рішення, нехай і завуальовано, без відома обласної влади, принаймні, у сфері освіти – не приймаються), призначаючи на директорську посаду навчального закладу людину, яка відкрито виступала (а цьому є безліч фактів!) проти всього, за що нині молоді, та й не тільки молоді люди віддають своє життя, – не лише обійшла здоровий глузд, а й відверто наплювала в душу захисникам Вітчизни й спаплюжила пам‘ять про тих, хто поліг у бою з ворогом.
Анатолій Заліський, нач. Управління освіти і науки Чернігівської облдержадміністрації. Був обраний депутатом облради від Партії Регіонів
Це не просто цинізм чи безглуздя, недомисел або зверхність, а свідомий крок і розрахунок на те, щоб показати усім, хто відстоював і відстоює державність України: «Ви – ніхто, бо все залежить від нас – колишніх і нинішніх владників-регіоналів».
Через такі рішення й народжується отой самий сепаратизм, який потім, якщо в зародку його не приборкати, знищити буде неможливо. Схоже, що чернігівська влада пішла саме по цьому шляху – спровокувати ледь стабільну на Чернігівщині ситуацію й показати (доказати), що справа «регіоналів» процвітала, живе й веснітиме надалі.
Тільки вдуматися: особа-сепаратистка, яка взяла на себе роль суду і віднесла патріотів України (і мертвих, і живих) до банди, керуватиме педагогічним та учнівським колективом! І чому вона навчить? Звісно, вселятиме отой ворожий для України дух, про який запально говорила з трибуни на сепаратистському зібранні в Харкові, так званому Всеукраїнському зльоті керівників первинних організацій Партії Регіонів.
Чернігівський міський голова Олександр Соколов: ”Щоб був мир і спокій, злагода і взаєморозуміння у нашій громаді, я прийняв рішення вийти з рядів Партії регіонів” (лютий, 2014 р.)
А що ж вища, центральна, влада? А вона, бачте, в особі міністерства освіти, у своєму зверненні милостиво просить керівництво чернігівської мерії все ж таки подумати над своїм рішенням.
І смішно, і водночас сумно!
А керівники місцевої влади впевнені у своєму правильному виборі.
Людмила Скоробагатько
Начальник управління освіти міської влади Володиимр Купріяненко це підтверджує сам: «Для мене професіоналізм - головне, а все інше – другорядне». Саме цим критерієм, якщо йому вірити, він й керувався, при затвердженні цієї кандидатури. На думку Купріяненка в освітній галузі немає більше професіоналів.
Володиимр Купріяненко
Минулого року мені довелося, як журналісту обласного друкованого видання, побувати на одному із заходів, де побачив і почув зблизька, як Людмила Скоробагатько, яку нині призначили директором 35-ї середньої школи, ідейно й завзято запалювала інших учасників мітингу за Росію, за мир з братнім народом, який пішов на нас «по-братерськи танками, проти «ворожої» Америки... Я ще тоді подумав: ось вони – «українські» жириновські. І не треба на нас йти військовою технікою – з українством можна боротися досить успішно й без фізично-армійської сили, якщо керівники матимуть при собі таких ідейно-практичних апологетів…
Сергій ПРАВДЮК
А хіба ми якимось чином паплюжимо міського голову Олександра Соколова, чи якось висвітлили його діяльнітсь незадовільно...? Ми лише акцентували увагу на одному факті, який обминути не можна.Звичайно, що у кожної людини можуть бути різні й відмінні позиції щодо подій, які відбуваються в державі, але ж справу не треба заводити в ступор. Стояти осторонь того, що діється в місті та області, це теж не правильно. Автор виклав свою точку зору по факту, а він все ж таки є, цей факт — адже ніхто нічого не вигадував.А Олександр Соколов, який би він не був гарним керівником у організаторсько-менеджерській та господарчій справі (а він дійсно ефективний і професійний керівник), все ж таки, як міський голова, відповідає за дії своїх підлеглих, у т.ч. і з тих питань, що відносяться до кадрової політики.А взагалі, як призналась сама Скоробагатько в одному з інтерв`ю, саме Соколов висунув її кандидатуру на директорську посаду...