Минуло століття, а «Фата Моргана» (марево про землю) у Вихвостові знову – актуальна. Цього разу землею марять нові феодали-скоробагатьки, які перекреслюючи право селянства на вільне волевиявлення, заганяють його у свої приватні латифундії – обслугою та новими кріпаками!
Розвиток території можливий тільки за наявності інтегрованого та соціально відповідального бізнесу. Вихвостівська ОТГ – одна з небагатьох громад, якій у цьому плані надзвичайно пощастило. Місцеве господарство СТОВ «Віра», котре очолює учень Героя України Леоніда Яковишина Микола Кондренко, формує 60 відсотків районного бюджету, дає роботу чотирьом сотням селян, має одні з найбільших надоїв молока в Україні й фактично утримує навколишні села, забезпечуючи розвиток громади. Здавалося б, саме Вихвостів мав стати центром великої громади, однак впливові гравці вирішили інакше.
Господарство, яке утримує район
Тваринництво та переробка – гарантія успішного соціально орієнтовного бізнесу та розвитку території. СТОВ «Віра», що працює на землях Вихвостівської ОТГ (в Городнянському районі), дає роботу майже чотирьом сотням працівників (при тому, що в громаді всього 1800 мешканців) і формує 60% районного бюджету. Це – господарство з закритим циклом виробництва – від вирощування зернових і їх переробки, до тваринництва. Вражаюча цифра для нашого сьогодення – майже чотири тисячі голів великої рогатої худоби, з яких – 1300 дійного стада! Середньорічні надої вихвостівських сементалів та голштинів – високі, як для України – майже вісім тисяч літрів молока з однієї корови! А яке тут борошно, крупи? За ними їдуть аж з Києва. Чи є ще в Україні господарство, здатне похвалитись такими показниками?
Секрет такого успіху заступник директора з тваринництва Микола Желдак вбачає в раціоні та селекції.
Заступник директора з тваринництва Микола Желдак
«Донедавна ми інтенсивно голштинізували стадо, однак знову повертаємося до нашого симентала, - пояснює Микола Миколайович. – Голштин, - каже він, — надто «ніжна» тварина для наших місць».
Результат, як кажуть, наяву – майже вісім тисяч літрів з однієї корови в рік! Нині СТОВ «Віра» утримує чотири молочнотоварні ферми, 1300 голів дійного стада, яке обслуговує 80 доярок.
«В агрохолдингах таку кількість корів обслуговувало б набагато менше персоналу, однак для нас цей бізнес – перш за все є соціально відповідальним і орієнтованим на людину», — резюмує заступник директора.
З «Вірою» — у завтрашній день!
Закритий цикл виробництва, «з лану до столу» — так одним словосполученням можна охарактеризувати Вихвостівську «Віру».
«У нас класична система обробітку ґрунту, як і в товаристві «Земля і воля» — так вчив Яковишин, — каже Микола Миколайович Кондренко.
Він – надзвичайно скромна людина, він неохоче погодився навіть на те, щоб сфотографуватись на фоні збудованих за його сприяння церков і навідріз відмовився розповідати про свої успіхи. Що ж? Ми побачили частину з них. Серцем же підприємства є млин. Тут – без перебільшення, найкраще борошно на Чернігівщині. За словами заступника директора СТОВ «Віра» Сергія Кондренка, незважаючи на віддаленість Вихвостова від основних транспортних вузлів, проблем із збутом борошна немає. Перевага продукту – це якість!
Сергій Кондренко біля млина
«Використовуємо тільки еліту та першу репродукцію. Відповідно, хороше зерно — хороше борошно, — пояснює секрет успіху завідуюча лабораторії Людмила Носенко. – У нас клейковина не 24, як у багатьох, а 28, тому й виграємо ринок».
І через 100 років – теж саме «марево про землю»
Порядок і віра в завтрашній день – так живуть Вихвостів, Куликівка та Івашківка – три села, які об’єдналися у Вихвостівську ОТГ. Вони виглядають незвично «живо» як для віддалених країв одного з північних районів Чернігівщини. Тут немає порожніх хат, заповнені школа та дитячий садок, найбільша народжуваність, достойні зарплати. Шлях Вихвостова до самостійної громади був не менш важким і багатостраждальним як «Фата Моргана» Михайла Коцюбинського. Саме в цій повісті відомий класик описав події у Вихвостові, присвячені темі змін в українському селі на початку XX століття та революції 1905—1907 років. Її назва є алюзією на оптичне явище фата-моргана, міражі. Таким вибором назви Михайло Коцюбинський намагався продемонструвати примарність надій і сподівань селянства на землю та волю. Минуло століття, а «Фата Моргана» (марево про землю) у Вихвостові знову – актуальна. Цього разу землею марять нові феодали-скоробагатьки, які перекреслюючи право селянства на вільне волевиявлення, заганяють його у свої приватні латифундії – обслугою та новими кріпаками! Прізвища тих, хто не давав створювати громаду і продовжує вставляти палки в колеса, не боїться називати її голова Олександр Акуленко.
30-го червня 2019-го року у Вихвостові, Куликівці та Івашківці відбулись вибори! Громада де-юре є, однак надходжень їй не віддають. Дивно, але минуло 11 місяців від тоді як у Вихвостові є ОТГ, а податок на прибуток іде в район. А віднедавна Чернігівська облдержадміністрація, нікого не спитавши, вирішила приєднати села громади до сусіднього дотаційного Тупичева, тим самим спровокувавши загальне невдоволення мешканців маленької, але дружньої ОТГ.
«У мене одне бажання – ми хочемо свою громаду для своїх людей», — каже Людмила Красножон.
Доярка Людмила Красножон
«У Тупичеві немає ні банку, ні лікарні, немає роботи і перспектив, — говорить Володимир Коваленко. – Тупичів бідний і неспроможний. Вони банально хочуть за рахунок нашого підприємства і нашого села утримувати свою громаду. Ми цього не допустимо».
Володимир Коваленко готовий відстоювати власну громаду
«Якщо громаду приєднають до Тупичева, то ми не впевнені, що залишаться наші освітні заклади, — говорить завідуюча дитячим садочком «Ялинка» Тетяна Слєсарєва. – Сьогодні в дитсадку тридцять двоє дітей і колектив з дванадцяти педагогів. Знаєте, Великому Листвену обіцяли зберегти школу та дитячий садок, але як тільки він приєднався до Тупичівської ОТГ, все це закрили. Тепер дітей возять до Тупичева. Тож для нас можливі тільки два варіанти – або ми залишаємось громадою, або приєднуємось до Городні».
Директорка дитсадочку Тетяна Слєсарєва
«Ми хочемо щоб у нас була своя громада – так як воно по закону спочатку і було, — підтримує думку парафіян настоятель храму отець Іоан. – У законі що говориться? Добровільність! Знаєте як кажуть? Силою милим не будеш. Всі кого я знаю, хочуть аби була своя громада».
На складі готової продукції відвантажують борошно
Люди в один голос заявляють, що готові до кінця відстоювати власне право на те, щоб бути вільними і жити самостійно. Сьогодні вони публічно звертаються до голови Чернігівської ОДА Андрія Прокопенка з тим, щоб він не піддавався впливу місцевого олігархату і подивився на Вихвостів як на самодостатню громаду з бюджетом у понад 10 мільйонів гривень, бюджетом, який дозволить не закриваючи культуру, освіту та спорт, розвиватись і з вірою дивитись у завтрашній день.
Віталій Назаренко
Світлини Миколи Тищенка
На першому фото: Олександр Акуленко, отець Іоан, Микола Кондренко
Комментирование закрыто