Вторник, 26 ноября 2024   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно
Добровільно чи примусово: навіщо заганяють громади в «колгоспи»?

Добровільно чи примусово: навіщо заганяють громади в «колгоспи»?


Чим глибша децентралізація, тим стійкіше враження того, що ця реформа не принесла для простих людей нічого хорошого.

Із такою швидкістю ще не закривали школи, навчально-виробничі комбінати, не скорочували медицину, не зростала армія низькокваліфікованих чиновників, так несправедливо не дерибанили землю і не вбивали село. Сьогодні вже тільки сліпий не бачить того, що головна боротьба йде не за добробут людей, а за невідновлюваний ресурс – землю. І в цій боротьбі громади нарізають під конкретних князьків так звані експерти. Деякі з них відкрито заявляють, що з добровільністю – головним принципом реформи децентралізації – треба закінчувати, а громади загнати в «колгоспи». Хто вони – «колгоспники» від децентралізації?

Іномарка за ціною «Жигуля» і будинок за ціною комуналки

Керівниця чернігівського регіонального відділення Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад Ірина Вікторівна Грозенко задекларувала два автомобілі – «Renault Duster» та HONDA CR-V Універсал-В – обидві автівки оформлені на її чоловіка. Авто експерт із децентралізації і депутат обласної ради від партії «Наш край» оцінила у 170 та 35 тисяч гривень відповідно. Спробуйте купити хоча б більш-менш нормальні «Жигулі» за півтори тисячі доларів – а тут цілий японський універсал! Виникає питання: на кого розраховані ці декларації і хто перевіряє оцінку майна?

З огляду на вартість майна виникають глибокі сумніви у тому, що декларації взагалі хтось перевіряє. Наприклад, на квартиру розміром 42,1 квадратних метра в Чернігові вказана оцінка в 127 тисяч гривень, чи житловий будинок у Ніжині в 95 квадратних метри за 67 тисяч гривень. Було б добре, якби депутат поділилася інформацією про те, де придбати майно за такою ціною. Втім, більшості мешканців Чернігівщини ця інформація виявиться просто зайвою, адже думають вони про те, як вижити, а не розкошувати, і грошей у них вистачає хіба на буханку хліба і суповий набір. Знаєте, панове депутати, що таке суповий набір? Це обрізки курятини, які в цивілізованих країнах навіть собакам не дають.

Ірина Грозенко живе далеко не на саму пенсію, яка в неї, порівняно з пересічним сільським пенсіонером, є доволі непоганою. Так, у 2018 році дохід з пенсійного фонду склав майже 111 тисяч гривень. Дохід від дивідендів, зарплати за основним місцем роботи ТОВ «ГУТЯНСЬКИЙ ЕЛЕВАТОР» надання майна в оренду та інше у 2018 році склав 632 тисячі гривень!!!

Не на одну зарплату

До того, як стати директором чернігівського відділення Центру розвитку місцевого самоврядування, Ірина Кудрик обиралась депутатом Чернігівської райради від партії «Блок Петра Порошенка «Солідарність». У райраді на той час 40-річна Ірина Василівна керує справами виконавчого апарату. Згодом молода і перспективна чиновниця районного рівня стає однією з головних фігур в офісі реформ і відповідає за формування громад на рівні області.

Оскільки більшість так званих реформаторів фінансуються з-за кордону, то побачити прозоро рівень їх доходів – неможливо. По Ірині Кудрик у вільному доступі є лишень декларація за 2016 рік – майже 71 тисяча гривень зарплати за основним місцем роботи. Ще 113 тисяч гривень доходу від підприємницької діяльності. Цікава деталь – «грантожерка», яка отримує зарплату з Європейського Союзу, є відповідальною за одну з найголовніших реформ країни в області і разом із цим займається підприємництвом. В каталогу власників та директорів компаній Ірина Кудрик числиться засновником обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Чернігів-Сад», що розташований у Трисвятській Слободі Чернігівського району. Звісно, все законно, але наскільки децентралізація сумісна з підприємницькою діяльністю – спірне питання.

Гонорари від громад

Ще одна стаття доходу – гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами. Сума цих гонорарів у 2016-му році склала майже 31 тисячу гривень. За якими саме договорами, яку роботу і хто конкретно її оплачував, у декларації не зазначено. Одначе у її колеги Ірини Грозенко, яка є головою постійної комісії обласної ради з питань розвитку і реформування місцевого самоврядування, децентралізації та європейської інтеграції, а також очолює Чернігівське регіональне відділення Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад, є ідентична стаття доходів. І в ній вже конкретно зазначено, хто і скільки їй заплатив гонорарів за цивільно-правовими правочинами. А заплатили гонорари експерту-децентралізатору… не такі вже й багаті територіальні громади. Уявляєте: окремі об’єднані територіальні громади платять пані Грозенко гроші за цивільно-правовими угодами? Цікаво, за що? У декларації за 2018 рік зареєстровано три такі громади: Комарівська, Кіптівська та Височанська (саме та, де голова отримує близько 38 тисяч гривень доходу щомісяця – з донарахуваннями, преміями і так далі).

Виконавчий директор Чернігівського регіонального відділення Всеукраїнської асоціації сільських та селищних рад Ірина Грозенко отримала у 2018 році по 75 тисяч гривень від кожної з громад! Якими суми «гонорарів» виплачували ОТГ експерту з децентралізації у 2019 році, ми всі скоро дізнаємося з її нової декларації. І тут можна сміливо припустити, що Грозенко, використовуючи свій вплив в Мінрегіонбуді та Чернігівській ОДА як одна з тих, хто надає рекомендації з формування громад, лобіює інтереси тих ОТГ, які виплачують їй гонорари.

Прикладом може стати нашуміла ситуація з Крутівською ОТГ, утворення якої до недавнього часу блокували в Мінрегіонбуді саме з подачі «експертів» із децентралізації: директора Чернігівського центру розвитку місцевого самоврядування Ірини Кудрик (депутат Чернігівської райради від БПП), представника офісу реформ Асоціації міст України Дмитра Іванова (депутат Чернігівської облради від «Батьківщини») та згаданої вище Ірини Грозенко (депутат Чернігівської облради від «Нашого краю»).

Вигідна добровільність

Найактивніше проти Крутівської громади виступав саме представник Асоціації міст України Дмитро Іванов. Чому? У колишнього однопартійця Юлії Тимошенко давні дружні стосунки з футбольним магнатом і колишнім забудовником Михайлом Голицею. Саме його два роки тому звинувачували у спробі рейдерства місцевого сільгосппідприємства «Плиски-Агро». Схема – нетипова для Чернігівщини. Представники до того невідомої Спілки пайовиків кілька разів скликали у селах, де підприємство орендує землю, збори власників паїв, на яких депутат обласної ради Дмитро Іванов намагався підбурити селян проти ТОВ «Плиски-Агро».

Іванов, Кучма, Грозенко, Кудрик проштовхують вигідну децентралізацію в мінрегіоні

Далі були спроби нагнітання ситуації в інформаційному полі. Під час однієї з чергових зустрічей у Плисках депутата Чернігівської обласної ради просто виставили за двері. Як стверджує депутат – «тітушки», як свідчать очевидці – учасники бойових дій на вимогу місцевих селян. Розвалити підприємство не вийшло, але нинішній експерт-децентралізатор тоді активно засвітився в Плисках. Саме до Плисок, згідно з перспективним планом, мали відійти два села (Хороше Озеро та Омбиш), які висловились на користь Крутівської ОТГ. Тепер зрозуміло, чому Іванов вбачає недоцільним бажання мешканців сіл добровільно об’єднатися не з тими, під кого написали, а з тими, ким вони хочуть?

В існуючій ситуації варто віддати належне голові Чернігівської облдержадміністрації Андрію Прокопенку, який відстоює справедливість і дослухається до простих людей. Хочете об’єднатись? Будь ласка! Не зможете вижити? Подивимось і укрупнимо! Прокопенку вдалося порізати децентралізаційну карту, складену лобістами місцевих еліт, на користь простих людей. І тут рішали раптом згадали про добровільність, розродившись гнівною статтею про похорон децентралізації на сайті, який тісно пов'язаний з політичною силою, яку представляє Ірина Грозенко. У статті без підпису голову облдержадміністрації звинуватили у проштовхуванні децентралізаційних схем на користь трьом відомим аграрним магнатам, прозоро натякаючи на Олега Дмитренка, Леоніда Яковишина та Івана Якуба.

Мовляв, відстоїмо Новобасанську громаду, яка показала себе як самодостатня і успішна одиниця. Говорячи про спроможність, грантожери чомусь упускають той факт, що Новобасанська громада у 2019-му році недофінансувала районну лікарню на 2 мільйони 377 тисяч, а Бобровиця виплатила лікарні майже 9 мільйонів гривень. То чи потрібна людям така громада, яка не може утримувати медицину?

Звичайно, можна було б повірити у щирість намірів грантожерів, одначе існує безліч прикладів, коли вони пропускали утворення аж надто дрібних громад. До прикладу, не зовсім зрозуміло, чим новоутворена Вихвостівська ОТГ із трьома сільськими радами і кількістю населення 1600 чоловік краща за Крутівську ОТГ з кількістю населення в 4200 чоловік?

Згідно перспективного плану Вихвостівська, Івашківська та Куликівська сільські ради мали увійти в Тупичівську громаду, але політизовані грантожери з різних асоціацій і офісів реформ наголосили, що децентралізація – це добровільність, тому такі маленькі громади мають шанс на життя. Зрештою, Тупичів «кинули» і «порішали» на користь (маю великі сумніви щодо її перспективності) Вихвостівської громади. Однак, в цій історії головним аргументом є те, що принцип добровільності був збережений, а думка людей врахована.

Отже, там, де вигідно окремим магнатам чи політикам, «експерти» кивають на добровільність, а там, де в них немає вигоди – закликають закінчувати з нею.

Пригадується, як на одній із нарад в ОДА пані Грозенко приблизно так і сказала: погрались у добровільність – і досить! Значить, всіх у колгоспи? Адміністративним шляхом! Такий шлях ми вже колись проходили: райони різали, колгоспи укрупнювали, декомунізацію за три місяці проводили. Настав час і децентралізації. Щоправда, грантожери-децентралізатори забувають найважливіше: насильницька колективізація на наших землях зустрічала відчайдушний спротив. Не минуло й ста років...

Віталій Назаренко


Комментирование закрыто

© 2024 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/