ПРОТЕСТ. У недалеких 90-х популярною в злочинному світі була гра в наперстки. Цей вид шахрайства приносив неабиякі прибутки в кишені злочинців. Жертви – прості наївні українці, яких наперсточники між собою називали «лохами».
І хоча 90-ті позаду, але наперсточники не зникли – з вокзалів та ринків вони перемістились у владні кабінети, де пробують реалізувати афери, що перевищують в масштабах «кидал» 90-х. За «лохів» тепер увесь український народ! Найбільша афера – ринок землі та обезземелення селянства, які намагаються проштовхнути без згоди більшості українців.
Домовленості з нинішньою владою не варті списаного паперу! У цьому з кожним разом переконуються противники земельного ґешефту, який «зелені» ліберали чомусь називають ринком. Попри узгодження провести 4 грудня у парламенті земельні слухання, більшість вкотре порушила слово та вчергове внесла на розгляд урядовий законопроєкт. І тільки згуртованість аграріїв і трактори під парламентом змусили владу відкласти свої наміри... на один день.
Нагадаємо коротку хронологію подій.
У понеділок, 11 листопада, більшість важливих транспортних артерій країни були заблоковані аграріями та селянами. Це була чергова попереджувальна акція противників земельного ґешефту і черговий сигнал до влади почути українських аграріїв. А вже наступного ранку вдосвіта техніка аграріїв стояла під стінами парламенту.
Близько двох тисяч аграріїв та фермерів з близьких до столиці областей України зібралися на акцію «Ні розпродажу української землі». Учасники мітингу тримали прапори Всеукраїнської аграрної ради (ВАР), а також прапори ВО «Свобода», «Правого сектору», «Національного корпусу», Асоціації фермерів приватних землевласників України.
На противагу їм лобісти міжнародних агрокорпорацій зігнали кількасот найманців-манкуртів такої собі «Асоціації вільних землевласників України». Ті тримали гасла «Досить відкладати земельну реформу», «Ні чорному ринку землі», «Українці мають мати право розпоряджатися своєю землю».
Обидва мітинги розділяв щільний кордон Національної гвардії.
Головна вимога противників лобістів ринку землі – відкликання всіх законопроектів.
Варто зауважити, що думки мітингувальників – не надто одностайні. До прикладу, представники Всеукраїнської аграрної ради підтримують ринок землі, але хочуть зробити його «цивілізованим».
«У нас єдина вимога. Шановний парламент, скасуйте всі земельні законопроекти, які є у порядку денному, розробіть один законопроект, погодьте його з суспільством, щоб нас не розділяли і, можливо, для вас це буде «дико», адже на нас прийшли дивитись як на противників ринку землі, але всі «здорові» люди і ми за ринок землі в Україні. Єдине – ми виступаємо за справедливі умови, на яких цей ринок має працювати», – озвучив позицію ВАР її голова Андрій Дикун.
Представники ВАР щиро (чи наївно) вірять у наміри президента Зеленського провести прозору реформу.
«Всі чули, що до народу України звернувся президент, зауважуючи, що українська земля повинна належати українцям і тільки фізичні особи українці мають право купувати землю, або юридичні особи, власниками яких є виключно громадяни України. Також президент зазначив, що можливість купівлі української землі буде вирішена через референдум. Ми щиро вітаємо такий крок, але з іншого боку ми маємо сьогодні в парламенті два законопроєкти. Один урядовий, інший – комітетський, і обидва мають одну страшну норму, яка є загрозою для національної безпеки України. Це норма про концентрацію землі в одні руки – 213 тисяч гектарів землі, згідно з обома законопроєктами, можна придбати в одні руки. Такої норми немає в жодній країні світу. 213 тисяч гектарів землі, або 5% області. Іншими словами, одна особа зможе купити землю, яка розташована в двох, трьох районах одної області», – зауважив Андрій Дикун.
Позиція Асоціації фермерів та приватних землевласників в багатьох моментах дотична до позиції «Батьківщини», націоналістів та «Опозиційної платформи – За життя» – розмови про ринок землі матимуть сенс після проведення парламентських слухань та Всеукраїнського референдуму. І тут їхня думка співпадає з думкою більшості українців, 70% з яких проти ринку землі. До Володимира Зеленського треба ж апелювати перш за все у частині виконання даної ним передвиборчої обіцянки ухвалювати кожне важливе рішення лише після вивчення думки людей. А що може бути важливішим в Україні за українську землю? Ніщо!
Здавалося б, згуртованість та мобілізаційна спроможність захисників української землі запобігла черговій спробі проштовхнути в парламенті так званий ринок землі. І законопроекти не внесли в порядок денний. Але це, як виявилося, стосувалося лише дня протестів, тобто 12 листопада.
Сьогодні вже очевидно, що аграріям і селянству час припинити грати в домовленості з наперсточниками у владі і оголосити земельний майдан! Не можна ухвалювати рішення такої ваги за спинами людей і позбавляти українців права обробляти свою землю та заробляти на ній.
Віталій Назаренко
В контексті:
Верховна Рада під час засідання 13 листопада ухвалила у першому читанні депутатський законопроєкт 2178-10, який запроваджуватиме ринок землі в Україні. За відповідне рішення проголосували 240 депутатів. Серед них 227 голосів дали депутати від «Слуги народу» та 13 позафракційних.
Передбачається, що ринок землі запрацює від 1 жовтня 2020 року. Саме тоді буде скасований мораторій на відчуження земель сільськогосподарського призначення.
Законопроєкт також чітко внормовує перелік тих, хто може набувати права власності на землю — громадяни України, територіальні громади, держава, юридичні особи України та іноземні громадяни і особи без громадянства у разі набуття в порядку спадкування та обов’язком відчужити ділянку протягом року.
Комментирование закрыто