Рейдерські захоплення агрохолдингів: чи готова Україна захистити вітчизянний бізнес та іноземних інвесторів?
У 2018 році згідно з висновками експертів «Світового економічного форуму» Україна посіла 81 місце з 137 країн світу в рейтингу за рівнем впливу організованої злочинності на бізнес.
Такі показники говорять про те, що при веденні бізнесу в Україні підприємці стикаються з погрозами з боку організованої злочинності значно більше, ніж зі складнощами з боку самої держави і бюрократії.
Організована злочинність в українських реаліях — це симбіоз приватних осіб і представників державних інституцій (найчастіше — правоохоронних органів), інтегрованих один в одного корупційними зв'язками.
Саме організована злочинність може виступити основним стримуючим фактором для залучення інвестицій в агросектор України.
Для того, щоб розуміти масштаб даної проблеми, варто розглянути приклад недавньої спроби рейдерського захоплення агрохолдингу «Росток», який займає 24 позицію в рейтингу найбільших агрохолдингів України.
У 2018 році агрохолдинг потрапив в поле зору вже відомого в Україні «угруповання Лесі Софієнко» — кількох осіб, пов'язаних спільними інтересами за відбирання чужих активів в аграрному секторі.
Угруповання Лесі Софієнко зробила всі можливі спроби захопити підприємства холдингу і привласнити собі його прибуток.
В процесі журналістського розслідування вдалося встановити осіб та ролі кожного з учасників угруповання Лесі Софієнко.
У відпрацьованій командою Лесі Софієнко схемі ключовою фігурою завжди є фіктивний потерпілий, який звертається до правоохоронних органів за захистом від власників бізнесу, на який і готується атака.
У складі ОЗГ працюють адвокати та юристи, що представляють інтереси «потерпілого», які надають фіктивним кримінальних справах видимість хоча б часткового нібито дотримання законів.
«Решальщікі» за допомогою корупційних домовленостей зі співробітниками правоохоронних органів забезпечують порушення кримінальних проваджень і відбирання майна руками силовиків.
Варто відзначити, що ще в 2014 році Леся Софієнко та її спільники намагалися рейдерським шляхом здобути контроль над агрохолдингом «Агрейн» (займає 12 місце серед найбільших аграрних компаній України), але активна протидія співробітників і менеджерів компанії залишили спроби Лесі Софієнко безрезультатними.
Отже, що ж являє собою угруповання Лесі Софієнко.
Леся Софієнко. Зв'язки з кримінальними авторитетом і підозри в убивствах
Як вказують ЗМІ, Леся Софієнко була цивільною дружиною Олександра Пстиги, кримінального авторитета на прізвисько «Птенец», який очолював бандитське угрупування «РОКС» у Львові. Пстиго був убитий під час кримінальної розбірки в 1998 році. У кримінальних колах існує думка, що Леся Софієнко могла бути причетна до вбивства свого цивільного чоловіка.
Наприкінці 90-х рр. Леся Софієнко зблизилася з бізнесменом Євгеном Сухіним, який повинен був повернути борг віце-президенту АТ «Енерготрансінвест» В'ячеславу Юшті. Як пишуть ЗМІ, Софієнко запропонувала Сухіну не віддавати борг і, на думку слідства, замовила вбивство Юшти. В результаті Юшту вбили, а так як слідчі діяли по «гарячих слідах», Лесю Софієнко затримали за підозрою у вбивстві підприємця. Більше десяти діб вона перебувала в Лук'янівському слідчому ізоляторі, після чого була викуплена у слідства Євгеном Сухіним.
Леся Софієнко — наближена до Миколи Присяжнюка, який очолював Міністерство аграрної політики і продовольства в уряді Миколи Азарова. Микола Присяжнюк та Володимир Пехов (цивільний чоловік Лесі Софієнко в даний момент) спільними зусиллями домоглися створення держпідприємства «Конярство України» (з метою його подальшого виведення з державної власності) і почали заробляти на протизаконній здачі в оренду земель, які належать цій компанії, а також будівель і споруд. Щорічно їх незаконний прибуток на трьох становила близько $ 18 мільйонів.
Як вже було зазначено вище, в 2014 році Леся Софієнко зробила безрезультатну спробу здійснити рейдерське захоплення агрохолдингу «Агрейн». Про це свого часу відкрито заявив екс-голова Апеляційного суду Києва Антон Чернушенко.
У 2016 році окружний суд м. Лімасол (Кіпр) викрив Лесю Софієнко в обмані суду під присягою і не дав їй здійснити рейдерське захоплення українських аграрних підприємств.
Як пишуть ЗМІ, Леся Софієнко продовжує підтримувати зв'язки в кримінальному світі, зокрема з львівським авторитетом Володимиром Дідухом (кличка «Вова-морда»), який був «правою рукою» Олександра Пстиги до його вбивства, Олександром Петровським (відомим на прізвисько Нарик) і Богданом Гулямовим (на прізвисько Богдан) і ін.
Софієнко в рейдерській діяльності забезпечує підтримку кримінальних схем з боку вищих посадових осіб державних органів і народних депутатів України.
Костянтин Лікарчук. Адвокат рейдерів
Костянтин Лікарчук приєднався до Лесі Софієнко відносно недавно. В даний момент керує юридичною компанією «Kinstellar». Лікарчук є ідеологом юридичних схем рейдерських захоплень. Використовуючи агресивну і скандальну обвинувальну манеру ведення справ, спритно може відвести потрібну увагу від суті та в інше русло. Разом з Лесею Софієнко брав участь в спробах захопити агрохолдинг «Агрейн».
Протягом півроку Костянтин Лікарчук пропрацював заступником голови Державної фіскальної служби України. Зі скандалом був звільнений за порушення присяги державного службовця (застосовуваний у крайньому випадку інструмент для звільнення державного чиновника). Джерела в ДФС стверджують, що Лікарчук поставив «на потоки» всі ввірені йому сфери.
Після звільнення з Державної фіскальної служби Лікарчук повернувся в адвокатуру, але був позбавлений права займатися адвокатською діяльністю протягом декількох місяців за порушення Правил адвокатської етики. Членів дисциплінарної палати адвокатури, які виносили рішення, Лікарчук назвав «покидьками».
Батько Костянтина Лікарчука — Ігор Лікарчук — також був чиновником і очолював Український центр оцінювання якості освіти при Міністерстві освіти і науки України. В даний момент Ігор Лікарчук є підозрюваним у справі щодо підробки результатів зовнішнього незалежного оцінювання в інтересах дітей посадових осіб.
Світлана Грабарчук. Адвокат-«рішало»
Адвокат Світлана Грабарчук в угрупованні Лесі Софієнко виконує роль головного «зв'язкового» між командою Софієнко та правоохоронної і судової системи. ЗМІ вже відзначали, що Світлана Грабарчук «уніфіковувала» і передавала суддям готові тексти судових рішень про накладення арештів на продукцію агрокомпаній, які намагалися відібрати Леся Софієнко та її цивільний чоловік Володимир Пехов.
Світлана Грабарчук має широкі зв'язки в правоохоронних та судових структурах Харкова, де знаходиться її основний офіс. Так, розслідування кримінального провадження щодо агрохолдингу «Агрейн» здійснювалося саме прокуратурою Харківської області. І саме через можливості корупційного впливу на правоохоронні органи Харківської області подільник Лесі Софієнко — Яків Грибов — у своїй заяві просив Генеральну прокуратуру, щоб кримінальну справу по агрохолдингу «Росток» розслідувалася саме прокуратурою Харківської області. Складно уявити більш відвертий і нахабний спосіб впливу на слідство, ніж вимога розслідувати кримінальну справу потрібними прокурорами.
ЗМІ також називали Світлану Грабарчук співучасницею рейдерського захоплення інсулінового заводу «Індар» на користь харківського бізнесмена Ігоря Сало.
У 2014 році Світлана Грабарчук відкрито обговорювала в одному з київських ресторанів дачу хабара київському судді в розмірі 300 тисяч доларів США за накладення заборони на продаж акцій потрібної компанії.
Антон Шпір. Недолюстрований прокурор
Незалежно від місця роботи (в органах прокуратури або в адвокатурі) Антон Шпір завжди представляв інтереси Лесі Софієнко.
Перебуваючи на посаді слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури міста Києва, Антон Шпір входив до складу міжрегіональної групи слідчих і прокурорів і співробітників прокуратури Харківської області, яка розслідувала кримінальні справи відносно агрохолдингу «Агрейн». У складі цієї групи Шпір організовував і супроводжував незаконне захоплення зерна на елеваторах «Агрейн».
У жовтні 2015 року Антон Шпір написав заяву про звільнення з посади заступника прокурора Голосіївського району м Київ, побоюючись примусового звільнення за підсумками застосування люстрації (Шпір займався кримінальним переслідуванням активістів Євромайдану).
Також Антон Шпір був присутній в якості особистого юриста Софієнко під час її спроб повернути контроль над незаконно захопленим виходом до річки Дніпро в будинку Софієнко в Києві.
Саме Антон Шпір був помічений серед групи рейдерів, що спробувала здійснити незаконне захоплення агрохолдингу «Росток» в кінці 2018 року.
Примітно, що вривався на територію підприємства Шпір у супроводі невстановлених осіб з автоматами. Поліціянти, які були викликані на місце події, ніяких дій не вчиняли, хіба що розводили руками.
В угрупованні Лесі Софієнко Антон Шпір виступає в якості виконавця невисокого рівня: він складає процесуальні документи, суть яких йому доводять Костянтин Лікарчук і Світлана Грабарчук.
Артем Паршин. Підручний Лесі Софієнко
Як і Антону Шпірю, Паршину відведена роль виконавця. Під час захоплення агрохолдингу «Росток» брав участь у складі групи рейдерів.
Нападав на активістів та учасників АТО під час спроби захоплення Лесею Софієнко виходу до Дніпра. Для фізичного впливу на опонентів Паршин користується «послугами» боксерського клубу «Наша відповідь», який очолює Яків Дубинський. Коли громадськість і воїни АТО протидіяли спробам незаконного захоплення виходу до Дніпра Лесею Софієнко, саме Яків Дубинський приїжджав «вирішувати питання».
Володимир Боледзюк. Підручний Світлани Грабарчук
Володимир Боледзюк — харківський адвокат Лесі Софієнко і підлеглий Світлани Грабарчук. Разом з Антоном Шпірем і Артемом Паршиним входить в трійку виконавців схем угруповання Софієнко. Боледзюк і Світлана Грабарчук зареєстровані в одному офісі в Харкові за адресою пров. Театральний, будинок 4, оф. 13.
Дана інформація відображена в Єдиному реєстрі адвокатів в профілях Світлани Грабарчук і Володимира Боледзюка.
Сергій Тарасов. Той, хто бажає легкої наживи
Засновник групи компаній «Агроспецсервіс» і ситуативний партнер Лесі Софієнко по захопленню агрохолдингу «Росток».
Призначений Агентством з управління і менеджменту активами (АРМА) «керуючим» агрохолдингом «Росток». Як стверджують джерела в АРМА, за таке рішення керівництву держустанови обіцяно «відкат» в розмірі 30% прибутку холдингу.
Друг і партнер Якова Грибова.
Яків Грибов. Надійний друг
Партнер Сергія Тарасова і співвласник горілчаної компанії «Nemiroff». Забезпечує «силовий» блок рейдерського захоплення. В інтерв'ю журналу Forbes Яків Грибов уже розповідав, як допомагав Сергію Тарасову «вирішити» питання з «високопоставленим генералом МВС».
Грибов і раніше був помічений в силових протистояннях. Тут варто згадати конфлікт акціонерів компанії «Nemiroff», що тривав кілька років. У 2014 році конфлікт перейшов у нову стадію — силову. Тоді Яків Грибов узяв штурмом основну виробничу площадку компанії у Вінницькій області.
У заяві компанії вказувалося, що Грибов увійшов на завод у супроводі судових приставів і міліції. Озброєна охорона підприємства спробувала чинити опір, але «він був оперативно придушений». У штурмі брали участь близько 300 озброєних бійців, які використовували світлошумові гранати і сльозогінний газ. Аналогічний сценарій був реалізований при спробі захоплення агрохолдингу «Росток».
Роль кожного учасника угруповання Лесі Софієнко можна побачити на схемі.
Петровський («Нарик») і Гулямов ( «Богдан»). Ну як же без криміналітету?
Окрему роль в захопленні агрохолдингів відіграють Олександр Петровський (як ми писали раніше, більш відомий як кримінальний авторитет на прізвисько Нарик) і його «права рука» — Богдан Гулямов (на прізвисько Богдан).
У ситуації зі спробою захоплення агрохолдингу «Агрейн» Петровський з Гулямовим забезпечували для угруповання Лесі Софієнко корупційну підтримку неправомірних дій державних органів. Близькі до ситуації із захоплення холдингу «Росток» джерела стверджують, що і в цей раз не обійшлося без участі Петровського і Гулямова. За обіцяну частку в розподілі «пирога» вони надали рейдерам свої зв'язки в правоохоронних органах.
АРМА. Нічого особистого тільки бізнес
Примітно, що в схемі рейдерського захоплення агрохолдингу «Росток» окреме місце займає Агентство розшуку і менеджменту активів (АРМА). Саме рішеннями цього органу була здійснена незаконна спроба замінити менеджмент агрохолдингу.
Коли АРМА створювалася після Революції гідності, то малося на увазі, що ця установа буде шукати, заарештовувати і повертати в Україну незаконні активи українських топ-чиновників і корупціонерів.
Після закінчення декількох років з'ясувалося, що АРМА тепер займається куди більш звичним для державних відомств діяльністю, беручи участь у рейдерському захопленні чужого бізнесу в інтересах організованого злочинного угруповання Лесі Софієнко.
Група журналістів спробувала дізнатися у керівництва АРМА причини участі цього органу в рейдерському захопленні. Однак у відомстві відмовилися давати будь-які коментарі, а журналістів навіть не пустили всередину установи.
Не другорядна післямова
Зважаючи на вищенаведені події, відкритим залишається питання, як українська влада збирається залучати іноземні інвестиції в агросектор, якщо в Україні по суті орудують «бандити з великої дороги» — організована злочинність, яка готова рейдерським шляхом захоплювати чужий бізнес.
Чи можуть іноземні інвестори бути впевненими, що вклавши в Україну свої гроші, до них не прийдуть озброєні люди і, прикриваючись незаконними документами, не відправлять інвесторів на «вільні хліба»?
Але ж Україна — найбільша за площею країна Європи. 70% її земельних ресурсів — сільськогосподарського призначення. Країна володіє 30% світових запасів «чорнозему». За словами прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана, АПК становить 17% ВВП України, а вироблена в агросекторі продукція експортується в 190 країн світу. Такі показники роблять Україну надзвичайно привабливою з точки зору інвестицій в аграрний сектор.
В даний момент в Україні діє введений після розпаду СРСР мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Спочатку такий мораторій був покликаний забезпечити економічну незалежність України шляхом неможливості скупки української землі за заниженою вартістю.
Зараз в Україні на найвищому політичному рівні обговорюється можливість скасування мораторію на продаж с/г земель і створення ринку землі. За впровадження такої ініціативи виступає влада в особі Президента України Петра Порошенка. Відповідні законодавчі зміни підтримуються депутатами президентської фракції у Верховній Раді.
«Чому ми знищуємо цією абсолютно безглуздою забороною права фермерів? Власники земельних паїв страждають, сільради і громади страждають, наживаються на нинішній ситуації тільки аферисти і спекулянти, а ми закриваємо очі і вдаємо, що нічого не відбувається», — стверджує Петро Порошенко.
Одна з цілей, яку ставить українська влада при лобіюванні скасування мораторію, — це залучення інвестицій в Україну. В даний момент уряд України разом зі Світовим банком розробляють системний проект «Прискорення інвестицій в сільське господарство України».
Ключове питання, яке цікавить потенційних європейських інвесторів при вивченні можливості вкладати гроші в український агросектор — наскільки будуть захищені інвестиції, які потрапляють в українську економіку, і наскільки держава готова забезпечити дотримання законів і рівні умови для всіх учасників ринку.
Ну, а поки що, як бачимо, реальність така, що про серйозні інвестиції навряд чи можна взагалі вести мову, хіба що безнадійно мріяти.
Надія Хомич
bilahata.net за матеріалами ord-ua.com
Ще публікація по темі:
«Тітушки»-рейдери стріляють на Чернігівщині. Влада безпомічна
