Факти і коментарі. Заходжу днями в Чернігові в поліграфічно-видавничий комплекс «Десна», основне таке підприємство міста й області. Тут друкують майже всі обласні й добру половину районних газет. Саме тут понад 6 років друкують і газету «Світ-інфо», засновником і видавцем якої я є.
Йду замовляти друк чергового номера. А в столі замовлень знову «порадували»: газетний папір у чергове подорожчав. Наче й не набагато, на гривню: був по 27 гривень кілограм, став по 28. Але біда в тім, що дорожчає він, особливо цього року, безперервно, щомісяця, а то й частіше. Ще у квітні коштував 17 гривень, а тепер ось нова ціна, що, між іншим, — по 28 тисяч за тонну. Позаторік кілограм коштував 14 гривень. За якісь два роки — подорожчання удвічі, на 100 відсотків!
Пригадую не такі й далекі часи, коли ціна була 5 – 6 гривень. Ну, це коли й долар коштував так само, а якщо сьогодні він по 28 гривень, відповідна й ціна паперу. А чому така? Бо він імпортний, значить, закуповується за валюту. Ось де корінь зла!
У нашому видавництві давно вже друкують газети лише на імпортному папері. Було, завозили з Польщі, Фінляндії. Нині рядами стоять здоровезні рулони з одної-єдиної країни — Росії. Комбінат «Волга», що в місті Балахна Нижегородської губернії. Інколи буває з Кондопоги, теж з Росії.
В Україні нема жодного грама власного газетного паперу. Свого часу його пробував випускати паперовий комбінат у Жидачеві на Львівщині. Не пішло: папір був якийсь сіренький, швидко рвався. Може, якось би й поліпшили якість, але, схоже, це виробництво «задавили» ті, хто гріє руки на експорті, — чи то папір з Росії, чи картопля з Єгипту або Туреччини.
«Треба розірвати дипломатичні стосунки з агресором — Росією. Треба припинити з Росією всякі економічні й торгові зв’язки». Дуже гарні гасла, які чути звідусіль, і цілком правильні. Але давайте тоді налагодимо імпорт товарів, які чомусь не виробляємо, бодай з інших країн, а не з Росії. І давайте виробляти побільше нашого. Хоча б газетний папір. Ніхто не каже, щоб спорудити по паперовому заводу в кожній області, але хоча б кілька на величезну Україну можна? Хоча б у лісових областях, бо ще ж не весь ліс вирізали до пня й вивезли за кордон.
А поки що — найпатріотичніші українські газети, в яких можна побачити означені вище гасла, друкують їх на російському папері.
Петро Антоненко, редактор газети «Світ-інфо»
