Напередодні Дня юриста, яке відзначили в Україні 8 жовтня, у Чернігові відбулося виїзне засідання Академії нотаріату України. Правники обговорили «Місце нотаріату в системі правових органів держави».
У роботі засідання взяли участь не лише нотаріуси, а й юристи з інших галузей права: адвокати, судді, представники органів влади.
Для роботи у засіданні до міста над Десною прибули і представники з інших регіонів. Взяв участь у цих заходах і президент ВГО «Академія нотаріату України», професор, заслужений юрист України Володимир Черниш. У своєму виступі він не лише привітав учасників зібрання, а й стисло та цікаво висвітлив деякі аспекти щодо ролі та значення нотаріату взагалі для українського суспільства, зробив невеличкий нотаріальний екскурс в історичну епоху, зупинився на окремих епізодах з діяльності нотаріусів Чернігівщини, які працювали ще у минулому столітті, а для цього привіз із собою раритетні видання та першоджерела, в основі яких містяться архівні відомості про те, як колись, ще за часів царизму, оформлювали правові документи нотаріуси, як фіксували, описували, документували все те, що мало значення для конкретної цивільної або справи з іншої галузі юриспруденції.
Відкриваючи фахову дискусію, Володимир Черниш відзначив, що приємно вражений високим рівнем освіченості й професіоналізму чернігівських правників.
─ У вас працюють блискучі юристи! – зазначив почесний гість зі столиці. – Центр наукової думки, як прийнято вважати, – не в столиці, не в мегаполісах, а саме в таких містах з великим потенціалом, як Чернігів, де працюють відповідні освітні заклади, діють юристи-практики, нотаріуси, адвокати, судді. Саме вони є носіями високої культури й мають робити внесок у юридичну практику, брати участь у розробці законодавчих ініціатив. Тож ми самі визначаємо своє місце в системі правових органів, у суспільстві та громаді, можемо активно на них впливати.
І звітували, і нагороджували
Президент ВГО «Академія нотаріату України» Володимир Черниш виконав приємну місію — він вручив Президенту ГО «Асоціація правознавців Чернігова», голові Чернігівського осередку «Академія нотаріату України» Олександру Красногору та голові Житомирського відділення «Академія нотаріату України Олені Котик свідоцтва про присвоєння їм високого і почесного звання академіка Академії нотаріату України.
Учасники виїзного засідання виступили з короткими звітами та представили своє бачення щодо значення нотаріату в системі правових органів. Час від часу виникали й тематичні дискусії навколо окремих положень, що так чи інакше відносяться до діяльності нотаріусів. Особливо багато різнополюсних, але конструктивних суджень було почуто навколо законопроекту, який безпосередньо стосується подальшого функціонування інститутів нотаріату та й взагалі всієї нотаріальної галузі.
─ Місце нотаріату лише в межах закону і жодні адміністрування не повинні впливати на його діяльність, ─ професор. ─ Діяльність нотаріуса має виконуватися лише в межах закону і підкрятися він може лише рішенню суду. Тому що держава передала нотаріусу свої публічні права.
На необхідності постійного професійного та особистісного розвитку й навчання юристів і нотаріусів наголосила академік ВГО «Академія нотаріату України», заслужений юрист України, приватний нотаріус КМНО Валентина Якименко. Вона згадала практику 90-х років, коли фахівці із суміжних професій зверталися одне до одного за порадами, консультаціями, навчали одне одного й вчилися одне в одного, запрошували представників державних структур, відбувався вільний обмін думками та якісне професійне спілкування. На жаль, ці традиції сьогодні втрачаються, акцент змістився на заробляння грошей.
─ Я дуже хочу, аби взаємини у нашій сфері будувалися на повазі, — зазначила Валентина Якименко. – Людина має залишатися людиною, а в своїй діяльності бути професіоналом і нести відповідальність за результат.
Під час фахової дискусії Валентина Якименко висловила свою позицію й щодо переходу нотаріату від паперових носіїв виключно до електронних реєстрів. Як практикуючій нотаріус вона вважає, що паперовий носій інформації має залишатися головним, а електронні бази даних – вторинними, бо «що написано пером, не вирубиш і топором».
Про підвищення престижу професії згадували також голова Житомирського відділення «Академії нотаріату України» Олена Котик і адвокат, голова Чернігівського відділення Асоціації правників України Тетяна Ющенко. А ініціатор проведення дискусії, к.ю.н., приватний нотаріус Олександр Красногор зауважив, що розвитку нотаріату часто заважає значна зарегульованість і надмірний формалізм. Втім, за його словами, це одна з найцікавіших сфер діяльності, адже вона передбачає постійний контакт з людьми, спілкування, а також «закріплення волі громадян у юридичний одяг».
Віце-президентка Чернігівської торгово-промислової палати Людмила Болотна презентувала учасникам дискусії діяльність ЧТПП і запросила до співпраці з бюро експертиз цієї установи, що надає послуги з будівельно-технічної, економічної, товарознавчої експертизи та оціночної діяльності.
Валентина Якименко: «З прийняттям законопроекту № 9140 – це крок не лише назад, а крок невідомо куди, на тисячоліття назад».
Під час зустрічі, як зазначалося вище, відбулася дискусія навколо законопроекту №9140 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення передумов для захисту економічних та спадкових прав громадян в сільській місцевості».
Законопроект передбачає формування підконтрольного Міністерству юстиції інституту уповноважених осіб органів юстиції, розширивши таким чином коло осіб, діяльність яких буде спрямована на надання нібито адресних послуг населенню у сферах нотаріату та державної реєстрації.
Насправді ж проектом створюється альтернативна нотаріату структура в особі уповноважених осіб органів юстиції, які призначаються на посаду і звільняються з посади головним територіальним управлінням юстиції за погодженням з Міністерством юстиції, що є нонсенсом і ставить під сумнів неупередженість та незалежність роботи цих посадових осіб. Наразі лише кандидатури начальників головних управлінь юстиції та їхніх заступників проходять погодження у Міністерстві юстиції.
Уповноваженим особам органу юстиції, на відміну від нотаріусів, надається право вчиняти практично всі нотаріальні дії та здійснювати державну реєстрацію прав на майно, в тому числі рухоме, а також бізнес.
На відміну від нотаріусів, уповноваженим особам органу юстиції достатньо попрацювати «не менше п’яти років уповноваженою особою органу юстиції», щоб стати нотаріусом. У законопроекті також відсутні вимоги щодо матеріальної відповідальності уповноваженої особи органу юстиції та обов’язкового страхування своєї діяльності.
Від повсякденності до приємної місії
Голова Чернігівського регіонального підрозділу Спілки фахівців з нерухомого майна України, директорка АН «Приват-Ріелт» Інна Різуха наголосила на важливості та значенні діяльності нотаріусів та брокерів.
─ Наша професійна діяльність тісно пов’язана, ви забезпечуєте належний юридичний супровід будь-яких угод на ринку нерухомості, допомагаєте чесно сумлінно та якісно виконувати цю роботу, — підкреслила Інна Різуха.
Під час засідання Володимир Черниш продемонстрував присутнім історичний документ — «Актову книгу Козелецького нотаріуса П.І. Меланченка», що велася ще в ХІХ ст., причому записи робилися вручну, і звернув увагу, як грамотно формулювалися речення, якими точними й виваженими були вислови, як акуратно велися записи, які використовувалися підписи й печатки. Вочевидь, нотаріус вже у той час був високо освіченою людиною.
─ Йдеться про нотаріальну лінгвістику та стилістику, — зауважив Президент ВГО «Академія нотаріату України». – Наші попередники досконало знали латинь, семіотику — науку по символи та знаки, сфрагістику та геральдику, діловий етикет, а не лише правові дисципліни, їх підготовка велася не один рік.
Учасники виїзного засідання дійшли думки, що питання про місце нотаріату в правовій системі є незавершеним, а тому подібну дискусію слід проводити й надалі.
