Якщо ви вже бували в Буковелі, то ви, напевно, катались на лижах, відвідували фільварки та розважальний центр «БУКА», як і я до цієї мандрівки, це, звичайно, дуже цікаво і захоплююче, але для того, щоб побачити всю красу та відчути на собі всю атмосферу країни «Буковель» треба побувати всюди.
Таку можливість нам, журналістам з усієї України, надав співзасновник Буковелю, нардеп та активний громадський діяч на закарпатті — Олександр Шевченко.
20 років тому саме у нього виникла ідея в цій мальовничій долині поблизу села Поляниця, оточеній горами, повз які протікає річка Прутець, облаштувати гірськолижний курорт. І взявся він цю ідею втілювати у життя. Знайшлись і однодумці, й інвестори.
Олександр Шевченко пишається тим фактом, що уже у 2012 році Буковель визнано гірськолижним курортом №1 у світі за темпами розвитку. І справді, якщо у 2004 році тут побувало кілька десятків тисяч туристів, то зараз щороку — понад два мільйони. Якщо у 2005 році тут було 15 кілометрів трас, то тепер — 60 кілометрів трас різної складності, що облаштовані на п'яти горах, а також готелі, ресторани, магазини, розважальні заклади, лижна школа, СПА-центри та багато іншого. Тобто таке собі сучасне європейського стилю містечко посеред гір, в якому є все, що потрібно для відпочинку.
Олександр Шевченко:
— Я вмію робити те, що в інших не виходить. І робити добре. Я захопився сам лижами, і придумав цей проект, повернувшись зі своєї першої поїздки на лижний курорт у Словаччину в 1999 році. Через рік зареєстрував фірму і розпочав бізнес, яким сам захопився. В розбудову курорту уже вкладено 600 мільйонів доларів інвестицій. Незважаючи на успішність проекту, через хронічне падіння гривні інвестиції окупляться, щоправда, через десятки років...
А тим часом завдяки цим інвестиціям стали краще жити й самі гуцули, а село Поляниця з найбіднішого в Івано-Франківській області перетворилося на найбагатше. Саме село також стало курортом. Якщо раніше місцеві виживали як могли, виїжджаючи на підзаробітки, рубаючи ліс, то тепер мало не на кожному подвір'ї — двоповерховий готельчик для туристів. Дехто й у самому “Буковелі” роботу знайшов — а заробітки там від 10 до 20 тисяч гривень і більше. Хтось продав землю — а відколи там курорт, то вона суттєво подорожчала. Хтось на цій землі має свій сімейний бізнес. Якщо раніше в Паляницю (а це була із сотня дворів, розкиданих по пагорбах) навіть автобус не їздив, то тепер — мало не у кожному дворі свій автомобіль.
Впевнений Олександр Шевченко каже, що саме досвід “Буковелю”, як приклад успішного окремо взятого містечка, можна поширити на всю Україну:
— За прикладом «Буковелю»можна перебудувати усю країну. Головне – бажання та ефективний менеджмент. Адже ще донедавна ця територія була однією з найдепресивніших в Україні. А завдяки інвестиціям стала найзаможнішою. «Буковель» сьогодні – це 5 тисяч високооплачуваних робочих місць, 2 мільйони туристів у рік, які залишають у Карпатах мільярди гривень. Усе це зробило регіон заможним і успішним. І саме цей досвід можна перенести на всю Україну.
Олександр Шевченко вважає, що чиновники і ті, хто йде у владу, повинні створити такі державі умови, щоб кожна людина мала шанс досягти успіху тут, в Україні. При цьому він додає:
— У “Буковелі” немає жебраків, звідси жодна людина не виїхала за кордон — навпаки, навіть кияни приїжджають, будують житло і розпочинають свій бізнес. Ми не залежимо від держави. Якби мали автономну територію, то через 10 років тут було б Монако...
Отже, Буковель несе тільки позитивний вплив на весь регіон навколо: підняття рівня життя людей, покращення інфраструктури, використовує незайману територію та виплачує податок державі і, найголовніше, дарує незабутні та дивовижні емоції його відвідувачам!
Антон Крицький
«Конкурс журналістських матеріалів «Поспішай творити добро» ініційований «Благодійним фондом Олександра Шевченка» та Українським журналістським фондом»