Про необхідність зариблення річки Стрижень говорили давно. Але ніхто не наважувався цього зробити. І ось настав день, коли риба привезена з розплідника одного з районів області, «пішла» по великій целофановій трубі спеціалізованої місткості у нові житла.
Популяцію риб на Стрижні поповнив угорський короп, який досягає 20-25 кілограм ваги. Старт зарибнення річки дав член наглядової ради Чернігівського підприємства «ЧеЗаРа» Анатолій Долеско.
Випустили в річку не мальків, як це зазвичай роблять, а дорослих особин. На думку Анатолія Долеско, маточне поголів’я риб набагато ефективніше для розмноження.
Ось так поповнив свої володіння рибними запасами Стрижень ? аж майже чотири тонни угорського коропа влилось в річку. Понад 20% випущеної риби склав короп – дзеркальний, а решта ? «звичайний». Короп – риба «спортивна», котра приманює любителів посидіти з вудкою.
А тому понад 150 місцевих жителів, які поприходили на річку, щоб подивитися на сам процес, з інтересом спостерігали, як прудкі двадцяти-тридцяти сантиметрові рибини залишали целофанову мішкоподібну трубу й опинялися на волі. Дехто з дітей, під наглядом дорослих, навіть і собі спускався до водойми, щоб долучитися до цікавої справи.
Вони з інтересом спостерігали, як нові мешканці водоймища швидко зникали в глибокій товщі води, а інші, які опинялися ближче до берега, шукали, як прорватися до повноводного плеса через зарослі водоростей.
? О, дивись, тату ? цілий рибний фонтан! ? емоційно і з дивуванням хлопчина років дев’яти вигукнув до свого татуся. ? А чого деякі аж із води виплигують?
– Нічого-нічого, – заспокоював малечу Анатолій Долеско. – Це вони поки що не адаптувалися, але обов’язково прорвуться і розселяться навіть на значній відстані звідси. Головне – запам’ятайте цю мить. Виростите і будете згадувати, як були свідками такої диво-картинки. А риба звикне до нового місця досить швидко. Через деякий час вона вже клюватиме на вудочку.
На думку Анатолія Долеска, такі заходи дадуть можливість відновити втрачені рибні запаси водойми, а це те, без чого немає сенсу далі існувати нашим рибалкам, які відчувають, що рибні ресурси різко зменшуються.
Василь Ужвій, який мешкає поблизу Стрижня й прийшов подивитися на процес зариблення, добре знається на видах риб, які водяться у цій річці:
— Історична річка Стрижень, як бачите, протікає через усе місто. Я живу неподалік водойми, тож частенько ходжу на риболовлю сюди. Водиться тут багато різної риби: карась, короп, плотва, лящ, а ще попадається навіть щука та окунь.
Стан природного відтворення водних живих ресурсів, у тому числі й річки Стрижень, з часом погіршується внаслідок дії ряду факторів, головним з яких є замулення та заростання нерестовищ, забруднення води, нерегульований вилов. Тому штучне зариблення для Стрижня ? притоки Десни, життєво необхідне, що має покращити його стан. Багато рибалок скаржаться на недобросовісних людей, які ловлять рибу із застосуванням електровудок, тим самим знищують річкову фауну.
? Браконьєри просто дістали! Це просто якесь нашестя, ? ділиться наболілим Микола Ткачук. ? Приходжу на річку, а біля берега мертва риба плаває. Не знаю точно від чого вона гине, бо різні є версії, але багато хто з рибалок каже, що саме через електровудки. Та й сітки розставляють, а ще й глушать. Раніше якось контролери частіше працювали, контроль був, а зараз таке враження, що нікому нічого не треба. Оце ж Долеско онде випустив рибу, зробив для усіх нас потрібну справу, а все рівно знайдуться такі, що захочуть браконьєрствувати…
Чернігівці добре знають, що окрім браконьєрів на річку поклали око два могутні клани, представники яких і на цих виборах ідуть до Верховної Ради ? балотуються нині кандидатами в народні депутати. Вони воюють між собою за володіння узбережжям річки. Кожний з них намагається «присвоїти» її собі, прикриваючись нібито благими намірами.
Ця тема теж не обійшла тих, хто захотів бути безпосереднім очевидцем зариблення водойми. Вони жваво обговорювали цей процес і констатували, що Анатолій Долеско не бореться за право володіння Стрижнем, а конкретно вносить вклад збереження природи, старається зробити корисну справу для інших. Результати ? ось вони.
Під час бурхливо-пінного потоку води, за якою на швидкості потрапляла риба в Стрижень, чернігівський рибалка Микола Колесник вигукнув:
? Якби риба могла говорити, то вона б проголосувала за Анатолія Долеско!
А потім, звертаючись до присутніх, додав:
? А нам теж не треба бути рибами, і не мовчати, а думати, за кого віддати свій голос на прийдешніх виборах.
Після зариблення річки, Анатолій Долеско в невимушено-живій атмосфері поспілкувався з чернігівцями. А говорили про всяке: чим живе місто; що в першу чергу слід зробити, а що можна й відкласти на перспективу; про політику; інфраструктуру вулиць та кварталів; виплату пенсій і зарплат, які опинилися в «заморозі» банку «Демарк» та інше. Безумовно, що розмова стосувалася й проблеми річки Стрижень. Микола Грек, наприклад, хоч і ловить рибу на швидкоплинній Десні, а не на «тихому» Стрижні, вболіває за чистоту річки, каже, що частенько відпочиваючі засмічують навколишні місця річки, а в воду кидають все ? від пляшок до залишків їжі.
Микола Рябко теж «ловить» тут, але не рибу ? на мілководді вздовж берега відшуковує п’явок як приманки для щук, на яких влаштовує на Десні спінінгове полювання. А цього року неподалік села Улянівка біля Чернігова зловив сома вагою аж на 16 кілограм!
Прийшла поспілкуватися з Анатолієм Долеско і подивитися на зариблення завзята рибачка Олена Дерев’янко. Вона теж полюбляє ловити крупну рибу на Десні. Але їй небайдужі проблеми Стрижня. І хоча розуміє, що очищення річки зараз неможливе через величезні фінансові витрати та все ж сподівається, що колись все таки її розчистять, інакше вона може замулитися. Вважає, що перспектива для Стрижня відкривається величезна. А початком для цього стала сьогоднішня подія ? випуск риби у водойму. Тож коли вода буде екологічно чистою, то й мешканці міста можуть приходити сюди з дітками, щоб проводити свій вільний час.
Звичайно, не все можна зробити одразу й самому. Але ж для цього й існують певні інституції та різні щаблі влади, аби вирішувати подібні (глобальні) проблеми. «Все залежить від того, чи мудро ми підходимо до питання, коли обираємо на вищі посади інших і кому ми довіряємо», ? стверджує чернігівець Микола Колесник.
В радянські часи, як розповів Микола Колесник, який займав відповідальну посаду в області, з державного бюджету на очищення Стрижня було виділено 15 мільйонів рублів. Складна комплексна система повинна була закачувати у Стрижень воду з Десни. І роботу тоді розпочали ? вже проклали кілька кілометрів труб для насосної станції, що проходили неподалік радіоприладного заводу. Та, на жаль, в подальшому очисному процесові завадила горбачовська перебудова. Так закопані труби, мабуть що, й лежать по сьогодні. А щоб реанімувати все це, теж коштів на сьогодні, звичайно, не має.
Багато людей, які прийшли на рибне дійство, дякували Анатолію Долеско за його турботу про звичайних людей. «Замість того, щоб обіцяти на далеку перспективу ефемерні, складні проекти якихось заповідних зон, як це роблять інші кандидати та депутати, він бере і вже сьогодні робить для нас конкретні діла. Думаю, що саме такі люди нам й потрібні», ? висловив свою думку Валерій Заїка, який живе неподалік місця, де зариблювали річку.
Сергій ВІТЕР
