Несподівана, дивовижна і напрочуд цікава імпреза відбулася нещодавно в Чернігівському літературно-меморіальному музеї М. Коцюбинського. Адже краєзнавець, драматург і прозаїк, член Конгресу літераторів України Віталій Топчій створив книжку, герой якої – відомий не лише на Чернігівщині, а й в Україні та далеко за кордоном лікар-сексопатолог Володимир Миколайович Брезме. Ця документальна книга, яка читається буквально на одному подиху й написана для широкого загалу наших читачів – різного віку, професій та уподобань, так і називається – «Доктор Брезме. Життя, присвячене людям».
Тут – багато корисних фахових порад, які знадобляться кожній людині у повсякденному житті. Є й чудові статті про Володимира Брезме, надруковані в обласній газеті «Деснянська правда». Адже Володимир Миколайович – по суті, перший і єдиний лікар-сексопатолог Чернігівщини, засновник і ось уже протягом п’ятдесяти років – незмінний керівник сексопатологічної служби нашої області. Завдяки йому багато родин на Придесенні знайшли своє щастя і набули впевненості в завтрашньому дні.
– З юності запам’яталося, – розповів на презентації Віталій Топчій, – як моя тітка по батькові, проста сільська жінка, дотепно говорила, що «риба і зайці заведуть у старці»… Так ось, сенс цієї приказки такий: на риболовлі та полюванні, якщо бути необережним, нехтувати своїм самопочуттям, можна застудитися, а це загрожує серйозними наслідками для здоров’я. Риболовлю я любив – коли мав вільний час, днями пропадав на Десні… Втім, тоді ця істина не сприймалася розумом. Ну, як же – молодий і здоровий! Які вже тут болячки?
Якось я розговорився зі своїм давнім приятелем, і він сказав, що ходив до пана Брезме – на консультацію… Лікар виявив у нього невелику проблему та порадив операцію. Пройшла вона успішно, оскільки була зроблена вчасно. І за це він дуже вдячний Володимиру Миколайовичу. Так я вперше почув про доктора Брезме. І відразу ж згадалися тітчині «риба і зайці», тож подумав, що треба б і мені сходити за порадою до цього лікаря. Все-таки він – фахівець, який реально допомагає чоловікам, хоча, як я дізнався потім, його поради, як то кажуть, просто «в яблучко» і для жінок!
Так відбулося моє знайомство з Володимиром Миколайовичем Брезме – діяльною та життєрадісною людиною. Недаремно його девізом стали слова з відомої ще за радянських часів пісні: «Старость меня дома не застанет. Я – в дороге, я – в пути!». Глибоко впевнений, що знайомство виявилося зовсім не зайвим…
І от, одного разу я вирішив написати про доктора Брезме матеріал, щоб у нашому Чернігові люди знали, куди і до кого слід звернутися, якщо виникли проблеми в інтимному житті. Статтю розмістив в Інтернеті. Написана вона з пієтетом до нашого чернігівського лікаря інтимних проблем. Шанованого не за регаліями, яких у нього, до речі, немає (хоча влада цілком могла б його нагородити, як справжнього фахівця і великого подвижника!), а за відгуками і ставленням до Володимира Миколайовича колег-медиків і простих людей. Мені не раз доводилося про це чути за роки спілкування з лікарем.
Деякі з оцих моїх міркувань ви можете прочитати тепер і в новій книжці – переконаєтеся, що ніякої «солодкавості» в моїх словах немає. Володимир Брезме – істинний, дуже потрібний нашому суспільству лікар. Ось про це і книга. Недаремно ж у її назві є підзаголовок: «Життя, присвячене людям».
Виступив на цій презентації Василь Кубрак, який працював директором Чернігівського юридичного технікуму (потім коледжу), а згодом – ректором Чернігівського інституту права, соціальних технологій та праці. Заслужений працівник народної освіти України, доцент.
– Під час кожної зустрічі Володимир Брезме вражає мене глибинними знаннями, умінням вести дискусію, діалог, – запевнив Василь Михайлович. – Причому він ніколи не нав’язує свою точку зору… А намагається викласти проблему, показати шляхи її вирішення, враховуючи суспільний резонанс і перспективи на майбутнє. Причому у мене з ним відбуваються дискусії на загальнополітичні, економічні, моральні, філософські та інші теми… І тут він – фахівець від Бога, я б навіть сказав, – корифей в обговоренні таких питань!
А познайомило мене з Володимиром Миколайовичем саме життя – в середині 80-х років. Я працював тоді директором Чернігівського юридичного технікуму. Студентів набирали на базі семи та десяти класів з усієї України. Серед них більшість були, звісно, дівчата. Поселяли їх разом з юнаками в один гуртожиток. На перших курсах дівчата плакали за мамами, за рідною домівкою. А на старших – уже шукали пригод, задоволень, кохання… Багато дівчат зустрічалися з курсантами нашого льотного училища. О першій ночі двері гуртожитку зачинялися, і хлопці лазили до своїх подруг через вікна… Таке веселе нічне життя не завжди закінчувалося добре. Траплялися випадки і зґвалтувань, хоча потрібно сказати, що нерідко привід до цього давали самі дівчата.
Доводилося вживати заходів. Крім удосконалення роботи вихователів та класних керівників, вирішили запросити і медичних працівників, щоб вони пояснили молодим людям психологію інтимних стосунків, гарно розповіли, як грамотно збудувати в майбутньому своє сімейне життя. Ми звернулися в товариство «Знання», яке направило лекторів, був серед них і В. М. Брезме. При зустрічі з Володимиром Миколайовичем, ми тоді домовилися про цикл лекцій на увесь навчальний рік. Користувалися вони неймовірним успіхом не тільки у молодих людей, але й у викладачів! Спочатку лекції для дівчат та юнаків читалися окремо, потім – разом. Так от, життя в нашому навчальному закладі, особливо в гуртожитку, пішло зовсім по-іншому, адже негативних випадків істотно поменшало, ситуація значно поліпшилася!
З тих далеких 80-х років розпочалася і продовжується нині наша дружба, мої взаємини з Володимиром Миколайовичем Брезме. Ми не зустрічалися зазвичай за святково накритим столом, але збагачували одне одного духовно, підтримували морально, іноді обмінювалися скромними подарунками.
Як фахівець, лікар Брезме бачить людину всебічно: якщо вже поставив діагноз, то він підтверджується скрізь, куди б людина далі не зверталася за консультацією… І я дуже вдячний Володимирові Миколайовичу за надання медичних порад всій моїй родині. Він став нашим сімейним лікарем.
Також участь у презентації взяли: голова обласного відділення Когресу літераторів України, керівник обласної літературної студії, письменниця та педагог Олена Мамчич, поет, перекладач, заступник головного редактора обласної газети «Деснянська правда», президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України Сергій Дзюба, лікар-психотерапевт Валентина Шеховцова, поет Ігор Виноградов…
Герой книжки Володимир Брезме на презентації поводився скромно. Відповідаючи на запитання, зазначив: прикро, що часто люди платять шалені кошти усіляким шахраям замість того, аби просто безкоштовно порадитися з професіоналом. Бо не можна довірливо використовувати будь-які, навіть дуже розрекламовані в Інтернеті, «суперчудодійні» препарати. Лікування кожному пацієнту сексопатолог завжди призначає індивідуально. Бо те, що підходить одному, може бути дуже шкідливим для іншого.
Володимир Миколайович наголосив, що за всю свою медичну практику він жодного разу не виписував своїм пацієнтам «Віагру». Адже наслідки від застосування цього препарату нерідко бувають настільки грізними, що лікар просто не має права ризикувати життям людей.
– Відверто кажучи, такі препарати дають тільки тимчасовий ефект, вони не лікують, – щиро переконаний Володимир Брезме. – Людина вживає їх усе частіше, витрачаючи навіть останні кошти. Бо ці пігулки – ще й дуже дорогі! Проте проблема залишається, і хвороба з часом навпаки прогресує…
Взагалі ж, для сексуальної гармонії, дуже велике значення має кохання. Лікар переконаний, що, насправді, фізично несумісних партнерів не існує. Є лише психологічна несумісність. Секс без любові все одно, що сало без хліба. Тому Володимир Миколайович дуже негативно ставиться до ідеї створення в Україні так званих публічних будинків.
– Якщо наразі йдеться про здоров’я, вони не принесуть жодної користі, – вважає сексопатолог. – Натомість у нашій державі потрібно зараз ефективно впроваджувати програми всебічного статевого виховання, що має починатися буквально з догляду за немовлям.
Про все це Володимир Брезме знає і з власного досвіду. У нього – двоє дітей та онуки. Нерідко йому телефонують колишні пацієнти, які лікувалися 20 – 25 років тому. Тепер вони приводять на прийом до сексопатолога своїх дітей.
– Власне, так і має бути, – запевняє досвідчений лікар. – Адже, якщо, наприклад, людину турбує хворий зуб, вона, як правило, одразу ж поспішає до стоматолога. Бо хоче отримувати задоволення від споживання їжі, а не страждати від болю. Так само ніхто не повинен роками, а то й десятиліттями страждати від будь-яких сексуальних розладів.
Тож кожному своєму пацієнту і усім присутнім на цікавій презентації на прощання Володимир Брезме щиро побажав щасливого та безпечного сексу!
Сергій Дзюба
