Здавна українці любили смачно поїсти. А після гарного столу й на пісні тягнуло, особливо на жартівливі. Така вже у нас весела вдача.
Чимало українських пісень присвячено… їжі. Співають «Сало», «Ой, мій милий вареничків хоче», «Із сиром пироги», «Коровай», «Гоп, мої гречаники» та інші. Багато народів отримали жартівливі прізвиська в залежності від кулінарних вподобань: французи-«жабоїди», італійці-«макаронники», українці-«салоїди». Сало у нас як символ національної кухні, герой анекдотів та прислів'їв.
«Українські страви: кисілі, приправи,
Різновиди борщику і куліш у горщику.
І сальце із часничком, бульба у мундирі,
Пиріжечки з сиром, з хроном холодець».
Кожна країна може похизуватися унікальними стравами своєї національної кухні. Українська кухня-це така ж культурна спадщина нашого народу, як мова, література, мистецтво. Вона створювалась протягом багатьох віків. Тому відображає звичаї, традиції та культуру українців. Книжкова етно-виставка «Із страв славетних українських», яка вже зацікавила користувачів абонементу Ніжинської центральної міської бібліотеки, складається з трьох розділів: «Історія української кухні», «Щедрий стіл» та «Кам’яна гостинність». Вона знайомить з історією української кухні, стародавніми та сучасними кулінарними рецептами, цікавими пам’ятниками їжі. Український народ зробив величезний внесок у світову кулінарію. Наша кухня смачна та корисна. Вона набуває все більшої популярності у світі. Українцям є чим пишатися, коли на столі «борщ, пампушки, часничок, сало і цибулька, хліб на білий рушничок та свиняча рулька».
Українська культура ґрунтується на цінностях хліборобства та шанування хліба. Меню у різних регіонах України складалось, в основному, з хлібних страв і борошняних виробів. Народ обожнює вареники, галушки, гречаники, сочники, млинчики, шулики та обрядові вироби-коровай, мандрики, паску, корочун. Доповненням до борошняних страв були риба, ягоди, олії, молочні страви, рідше — м’ясо. У щоденному побуті м’ясо заміняли салом та смальцем, а ковбаси та м’ясопродукти можна було побачити на столі лише на свята.
Чому українські козаки були сильними? Тому, що правильно харчувалися. А що їли справжні козаки? Смачний куліш і каші, варили юшку з дичини, галушки, вергуни, потапці, пили узвар.
Наші пращури добре вміли робити медову варенуху та квас з житнього хліба, а також з фруктів та ягід. Були поширені кисілі, ряжанка, пряжене молоко. Пили настої цілющих рослин: м’яти, звіробою, липового цвіту, ромашки. Козаки полюбляли калганівку та спотикач, медову горілку з гірким перцем. У народі до свят виставляють на стіл наливки, настоянки. Українська кухня увібрала в себе самобутність всіх регіонів, про що розповідається у «Стравах української кухні» В.В. Карсекіної та Л.М. Скрипки, у книзі «Національні кухні» В.В. Похлебкіна. А яке розмаїття м’ясних страв в «Українських народних стравах» /упоряд. О.А. Могила та В.І. Саєнко/: українські битки, шпигована часником і салом буженина, тушкована свинина з гарніром, крученики, завиванці, голубці, фарширована птиця. Усього не перелічити.
Але українська кухня запозичила й чужорідні страви: щі, пельмені, бігос, солянку, кулебяку, клецкі, гуляш, рагу, шашлик. Ви можете здивувати рідних і знайомих стравами зі збірки «Українська стародавня кухня». Особливо зверніть увагу на працю Ольги Франко «Практична кухня»/вона була невісткою письменника І.Франка/. Авторка мала дар від бога-куховарити. У книзі ви знайдете рецепти приготування різноманітних страв, від закусок, супів, борщів, м’ясних та рибних страв, до печива і варення. О. Франко підкреслювала, що їжа повинна бути здоровою, гарно оформлена. Від цього залежить добрий настрій і здоров’я родини. Книга розрахована на досвідчених і практичних куховарок. Гарно ілюстровані «Закарпатські народні страви» /упоряд. М.А. Мицько/. Характерною рисою закарпатської кухні є простота в наборі продуктів і доступність у приготуванні. Їжа повинна була забезпечити працездатність й здоров’я людини. Кулінарні таємниці передавалися з роду в рід. А добрих кухарів шанували та запрошували для приготування страв на святкові події. Закарпатська кухня багата різноманітними соусами, гарнірами. Спробуйте паштет із бринзи з кмином, попрікаш з телятини, м’ясний перкельт, кремалики по-гуцульськи. У книзі близько 700 рецептів найпоширеніших страв.
Автор «Приготування холодних страв у домашніх умовах» Л. Білоконь підкаже, як приготувати рибу заливну, фаршировану, мариновану, різноманітні паштети. Переконайтеся, що страви, які готують в горщиках, смачніші від звичайних. Це стверджує Оксана Машкова в своїй книзі «Готуємо в горщиках». М’ясо та риба, що готувались у горщиках, набувають незвичайну соковитість. Каші виходять розсипчастими, а овочі-ароматними й ніжними. Горщики дозволяють зберегти всі смакові якості продуктів.
Несподівано цікавою та пізнавальною виявилась книга «Львівська кухня» Ігоря Лильо. Автор-один з найвідоміших істориків у Львові, співзасновник Клубу галицької кухні. Львів має особливу мультикультурну кухню, яка є частиною регіональної галицької. Тут перемішалися українська, польська, єврейська, вірменська, італійська, австрійська кулінарні культури. Наприклад, перші рецепти кави по-львівські народилися у переговорах між місцевими купцями та арабськими дипломатами у 16 ст. Пиво у Львові варять з 14 ст. Містяни люблять гарячі канапки, лазанкі, цвібак, львівський шоколад. Отже українська кухня — одна з найбагатших і цікавих кухонь світу. Наші борщі і вареники увійшли до меню міжнародної кухні. В Україні є навіть пам’ятники, пов’язані з улюбленою їжею. В нашому місті це пам’ятник Ніжинському Огірку, у Черкасах — Варенику, у Полтаві — Галушці. Львів’яни увічнили Монаха-пивовара, а жителі Тернополя —Бджілку-трудівницю. І це ще не кінець, бо маємо, що прославити.
Наталія Старінко,
бібліотекар, м.Ніжин
