Хочете мати на дачі колодязь? Ваш задум можна втілити. Практика свідчить, що на дачній ділянці найбільш практичний і довговічний шахтний колодязь, який споруджують при глибині залягання підземного водоносного шару ґрунту до 10 м і якнайдалі від місць забруднення (помийних ям, штабелів для компосту, вбиралень та ін.).
Що таке шахтний колодязь? Це колодязь зі збірних залізобетонних кілець висотою від 60 до 90 см і діаметром 0,8–1 м. Тобто це не дуже складне спорудження, і його будівництво можна виконати самотужки, заздалегідь підготувавши необхідні матеріали, інструменти і продумавши всю організацію роботи.
Коли копати колодязь? Кращий час для цього — кінець серпня, перша декада вересня, коли рівень ґрунтових вод найнижчий.
Раджу перш ніж приступати до спорудження колодязя, визначити місце, де підземні води розташовані якнайближче до поверхні землі. Місце неглибокого залягання води визначають за деякими зовнішніми ознаками: по вечорах, коли піднімається туман різної щільності, він густіший там, де води ближче до поверхні; на нових освоюваних ділянках у цьому місці ростуть вологолюбні рослини (осока, очерет та ін.).
Зазначу, що проходка колодязя від поверхні землі до рівня водоносного шару особливих складностей не становить. Тут використовують звичайні штикові та совкові лопати з укороченими ручками. На початку проходки необхідно передбачити місце, куди буде складатися ґрунт. Рослинний шар ґрунту з місця майбутнього колодязя і на 1–1,5 м від його краю варто зрізати і скласти окремо, а потім розкидати на грядки.
Проходка колодязя ведеться в наступному порядку. Спочатку копають яму глибиною 0,4–0,6 м, більш широку, ніж зовнішній діаметр колодязя, вирівнюють дно і встановлюють перше з кілець. Потім кільце вивіряють по вертикалі за допомогою виска і зовні пазухи засипають середньозернистим піском із пошаровим ущільненням, вибирають ґрунт усередині кільця, домагаючись рівномірного його осідання. У важких щільних ґрунтах його спочатку підривають по периметру кільця, а потім із середини, у м’яких — навпаки.
Як тільки верхній торець кільця опуститься врівень із поверхнею землі, до нього підкочують і встановлюють наступне кільце на цементному розчині складом 1:3, нанесеному на край нижче лежачого кільця і скріплюють між собою в чотирьох місцях сталевими скобами, встановлюваними із зовнішньої сторони. Для цього в кільцях свердлять отвори, кінці скоб згинають і покривають олійною фарбою два рази, із зовнішньої сторони обмазують гарячим бітумом.
Звісно, установка кілець — справа важка, і варто подбати про свою безпеку. Не можна знаходитися в колодязі при встановленні кілець. Варто користуватися надійним інструментом, дерев’яні лаги повинні бути без тріщин і великих сучків; працювати треба в міцному взутті (чоботях, черевиках) і рукавицях.
При заглибленні колодязя на два кільця ґрунт піднімають за допомогою невеликого відра (8–10 л) і міцної капронової мотузки, на якій через 30–40 см нав’язують вузли, щоб вона не сковзала в руках.
При розкритті дзеркала ґрунтових вод водоносний ґрунт спочатку витягають із середини колодязя, а потім з-під кільця, одночасно відкачують воду чи вичерпують. На цьому етапі лопата стає малоефективною, тож краще використовувати відро або спеціальний совок. Проходка колодязя припиняється при його заглибленні на 1,0–1,2 м. Потім на дно насипають крупний пісок і гранітний щебінь чи дрібну гальку.
Після закінчення проходки колодязя на устя його роблять «глиняний замок» із жирної м’ятої глини, що заповнює пазухи між стінкою колодязя і ґрунтом.
Над колодязем необхідно встановити будку, рідше — козирок.
Олексій ПИВОВАР, інженер-будівельник
