На Всеукраїнський форум бізнесу легкої промисловості «Укрлегпром: промисловий діалог з Урядом», який відбувся 9 червня в Чернігові, завітали Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман, Перший віце-прем'єр-міністр – Міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів і Міністр соціальної політики України Андрій Рева. Також у роботі форуму взяли участь голова облдержадміністрації Валерій Куліч і очільник обласної ради Ігор Вдовенко.
А ініціаторами цієї важливої зустрічі стали Українська асоціація підприємств легкої промисловості «Укрлегпром» (керівник Тетяна Ізовіт) та Український союз промисловців і підприємців, очолюваний Анатолієм Кінахом.
Прем'єр-міністр разом із керівниками Чернігівщини та міським головою Владиславом Атрошенком ознайомилися і з діяльністю камвольно-суконної компанії «Чексіл», адже це – одне з найбільших підприємств текстильної промисловості України.
Далі учасники форуму перейшли до чернігівського скверу імені Богдана Хмельницького, оглянули його реконструкцію та поспілкувалися з жителями. Тож, скориставшись нагодою, ми поспілкувалися з Прем’єром Володимиром Гройсманом.
– Володимире Борисовичу, яка ваша думка про стан української легкої промисловості?
– Галузь потребує значної технічної модернізації, а також зміни системи підготовки кадрів. Необхідна допомога в освоєнні внутрішнього та зовнішніх ринків. Ця сфера має значний потенціал росту і в найближчій перспективі здатна формувати до 2 відсотків національної економіки. Сьогодні українські «легковики» постачають продукт не тільки на наш внутрішній ринок, а й за кордон. Це – галузь із високою часткою доданої вартості у виробництві. Внутрішній ринок – понад сто мільярдів гривень. Колосальний потенціал! А що стосується технічної модернізації, то потрібно створити відповідні умови, аби підприємства могли завозити сучасне обладнання.
Тому я вже доручив Міністерству фінансів розробити проект закону із запровадження 36-місячної розстрочки на сплату податку на додану вартість – для наших промислових підприємств при імпорті обладнання. Ось таке рішення, в разі його ухвалення в Уряді та Верховній Раді, дасть стимул для оновлення наших виробництв, створення нових робочих місць, підвищення конкурентоздатності, зменшення енерговитрат, а також заощадить кошти для інвестування в основні фонди.
Практично кожне підприємство потребує сьогодні нового обладнання і нових технологій. Однак деяке обладнання, на превеликий жаль, поки що не виробляється в Україні… Тому нам конче потрібно зробити пришвидшену модернізацію і створити програму, яка б дозволила прискорити оновлення основних фондів.
– Земельна реформа проходить широке обговорення серед експертів, урядовців та народних депутатів.
– Її мета – відродження фермерства та стимулювання розвитку сільських територій. Уряд категорично проти продажу землі іноземцям та великим холдингам! Хотів би наголосити, що реформа здійснюватиметься спільно з аграріями, фермерами в інтересах громадян та фермерських господарств. Ми не зробимо жодного кроку, який призвів би до негативних наслідків. Будемо дискутувати доти, доки все-таки не знайдемо правильного рішення, що дасть можливість відродити на селі фермерський рух і зробити малий та середній бізнес на селі реальністю. Треба думати про те, що село – це люди, отож покращувати умови їх життя; увесь наш агрокомплекс потрібно розвивати. Держава зробила кроки в цьому напрямку, наразі треба перевірити, наскільки адресно прийшла допомога.
– Ще одна реформа, не менш обговорювана серед нашої громадськості, – пенсійна.
– Так, вона передбачає збереження пенсійного віку, збільшення виплат залежно від стажу людини, скасування оподаткування пенсій для працюючих пенсіонерів та подолання дефіциту бюджету Пенсійного фонду. Безперечно, запропонований Урядом крок – правильний. Він дає відповідь на декілька питань. Перше – збільшення виплат з першого жовтня для дев’яти мільйонів пенсіонерів. Друге – справедливість. Бо зараз немає значення – працював або ні – отримуєш мінімальну виплату. І в такій ситуації – понад 80 відсотків наших пенсіонерів!.. Український парламент має схвалити реформу. І я несу повну відповідальність за її успішність.
– Прокоментуйте перебіг реформування місцевого самоврядування та децентралізацію влади.
– Передача адміністративних і фінансових повноважень на місця, котра запроваджена в 2014 році, надала нові можливості розвитку регіонів, тож неодмінно буде продовжена. Взагалі, успіх реформи не викликає сумнівів! Адже люди бачать результат. Якщо у місті, селищі, об'єднаній територіальній громаді будується садочок, школа, дорога, тротуар, новий ФАП, оновлюється освітлення і громадський транспорт, – все це результат децентралізації.
– Значний резонанс у суспільстві викликає й запровадження медичної реформи, розробленої Міністерством охорони здоров'я спільно з експертами та народними депутатами.
– Зміни у цій сфері відбуватимуться у взаємодії з органами місцевої влади – обережно та виважено. Тож я дякую Верховній Раді України, яка 227 голосами схвалила у першому читанні перші рішення з важливого пакету законопроектів, які стосуються медичної реформи. Запропоновані зміни – не прості, та правильні, очікувані. Хочу всіх заспокоїти: ми впроваджуватимемо реформу спільно – з обласними, міськими, районними, сільськими радами, з об'єднаними територіальними громадами.
Настав час змінювати Україну! Ці зміни відбуваються лише тоді, коли ми приймаємо рішення і несемо за них відповідальність. Іншого шляху немає. Закликаю всіх об’єднатися на цьому шляху!
Записав Сергій Дзюба. «Деснянська правда»
Фото Віктора Кошмала
