Суббота, 30 ноября 2024   Підпишіться на отримання новин  RSS  Лист редактору
Популярно

Гімн України треба переробляти… Так навіщо зволікати з цим?


Усвідомлюючи всю складність і масштабність питання про Гімн України і Прапор України як у внутрішньодержавному, так і у міжнародному аспектах, хотів би внести пропозицію ось про що.

Гімн України «Ще не вмерла України…» створено, як відомо, у середині 19 століття. Тоді перед авангардним прошарком українців були зовсім інші завдання порівняно з сьогоденням.

Олександр Штань

«Ще не вмерла України…» — у цій формулі приховано проглядається, що існує ймовірність такої події… Таких висловів принципово не повинно бути у тексті Гімну життєздатної держави!

Кволе сподівання на те, що «…усміхнеться доля…»; «…запануєм і ми, браття, у своїй сторонці…» не викликає впевненості, піднесення духу. Все це було доречним і навіть героїчним на часи середини 19 ст., але зараз потрібно наповнювати  навколоукраїнський енерго-інформаційний  простір принципово іншими ідеями-чинниками.

За комуністичної доби завдання на створення Гімну було б дане відповідним особам «по чину», або за необхідною мірою лояльності до влади. Зараз, гадаю, це повинні прозоро зробити ті, хто здатен зробити це найкраще.

Рано чи пізно, але Гімн України буде перероблятися… Так навіщо зволікати з цим? «Якщо не ми, то хто?».  Ідею треба запустити у життя. Вона вже піднімалася людьми, та пора наповнювати її змістом.

Ось моя пропозиція можливих нових текстів Гімну України. 

            ОДА  УКРАЇНІ   

Київська Русь – наша древня земля,

Мудрі князі і дружини…

Вічна незламная воля твоя,

Вічний народ твій – єдиний!

Приспів

Викликам долі – назустріч  ідем,

Матері-Волі – присягу складем!

Воля священна і дух козаків

З нами хай будуть на віки-віків!

 

В єдності ми все міцніші стаєм,

Нас не минають звитяги.

Древній наш Київ у серці несем

І жовто-синії стяги…

Приспів

З Богом ідем у своє майбуття,

Там і свобода, і світле життя.

Віра святая  і дух козаків

З нами хай будуть на віки-віків!

Олександр Штань

                 ПІСНЯ УКРАЇНІ

Київська Русь – рідна земля,

Земле трипільська моя!

Пагорби вічні й святі,

Сяють хрести золоті…

Приспів

Благословенний нарід,

Слався від роду у рід.

Краєм хай пісня летить,

Благословенна та мить!

 

Жовто-блакитний наш стяг,

Ми – покоління звитяг.

Слава у простір летить,

Радість у душах дзвенить…

Приспів

Благословенний нарід,

Слався від роду у рід.

Краєм хай пісня летить,

Благословенна та мить!

Олександр Штань

            УКРАЇНІ   

Краю трипільський,

Святая земля!

Пагорби,

Богом освячені…

Хай нас веде

Світоносна зоря,

Збудеться наше

                Призначення…

                     Приспів

                Ми проросли

                Крізь віки,

                Вславлені наші

Батьки!

Створене Богом

Живе,

Древнє

 І зовсім нове…

Олександр Штань, м.Чернігів

PS. Вірші, що наведені вище, претендують взяти участь у конкурсі на проект тексту нового Гімну України.

У поданих віршах кольори Прапора України свідомо поставлені у тексті: «жовто-блакитний». Питання це не просте, але, гадаю, варто уважно розглянути те, що стверджують з цього приводу фахівці. Дозволю собі процитувати деякі з широко відомих тверджень у цій темі (мова оригіналу).

«Князя Владимира называли «Красным солнышком» не потому, что он напоминал солнце, а потому, что Солнце было центральным элементом на его флагах. Русичи поклонялись Солнцу — и поэтому желтый и красный цвета Солнца были главенствующими цветами дохристианской символики Руси. И тот же Лев на гербе города Львова (и в княжеских именах) взялся там не потому, что по околицах города когда–то бегали львы, а потому что Лев — древний символ бога Солнца (Митры у персов, богов Солнца Даждьбога–Хорса—Ярилы — у славян). И Киев в 980 году был отвоеван князем Владимиром фактически от варягов под флагами солнечных богов — Даждьбога и Хорса, и в Киеве была восстановлена власть славян. (Почему князь Владимир отказался от дохристианских богов — это тема отдельного разговора)

Предлагаю ознакомиться с квалифицированным исследованием этой темы, чье резюме однозначно–исчерпывающе отвечает на вопрос, каким быть Государственному флагу Украины — сине–желтым или все–таки желто–синим.

Однажды еще в начале 1992 года китайская художница Мао Мао попросила на одном творческом мероприятии тогдашнего Президента Украины Леонида Кравчука сделать все от него зависящее, чтобы в только возникшей самостоятельной Украине прежде всего изменили размещение цветов на главном государственном символе — сине–желтом флаге. Дескать, если он и дальше будет оставаться таким же, то под этим сочетанием цветов страну ждет неминуемая деградация, измена, упадок и, наконец, крах. Ведь синее сверху и желтое снизу, по словам художницы, образуют гексаграмму «Пи». А это, согласно классической китайской Книге перемен «И–цзин», — одна из четырех наихудших комбинаций. И расшифровывают ее так: «Будьте бдительны и предусмотрительными. Не беритесь ни за одно важное дело, потому что оно скорее не сбудется, чем сбудется. Ваше окружение не понимает вас, вы без всяких оснований ссоритесь с друзьями».

Тогда как обратное размещение цветов, когда желтое расположено вверху, а синее — внизу, образует совершенно иную гексаграмму «Тай», которая означает: «Расцвет. Малое отходит. Большое приходит. Счастье. Развитие».

Однако Л. Кравчук, которого поэты–нардепы убедили, что сине–желтый флаг символизирует мирное небо и золотую украинскую пшеницу под ним, тогда отшутился: что полезно, мол, для китайца, то для украинца — смерть и наоборот. А жаль. Ибо, как видим, китайская художница, похоже, была права. По крайней мере 20–летняя история нашей независимости продемонстрировала как в политической, так и в социально–экономической жизни государства именно то, от чего предостерегала Мао. Словом, «перевернутость» нашего флага, которая искажает эзотерическую сущность символа, очень быстро сказалась на Украине.

Жаль также, что советские поэты (экс–коммунисты), которые тогда были главными советниками президента по вопросам государственного строительства, не ведали или не хотели знать, что означает символика цветов украинского флага. Они как будто не знали, что революция 1917–го года в Киеве, украинизация подразделений царской армии на фронтах Первой мировой войны и на Черноморском флоте происходили также и под желто–голубыми флагами. Под желто–синим флагом шли в бой украинские юноши под Крутами.

Бывший глава Генерального секретариата Владимир Винниченко впоследствии писал: «…Ми рішуче нічого не міняли в суті тої державності, що була за часів Тимчасового уряду… Ми тільки міняли національну форму її — замість біло-синьо-червоного прапора ми вішали жовто–блакитний» (Обратите внимание, что Винниченко называет цвета российского и украинского флагов строго по порядку размещения цветов сверху вниз). Но в 1991 году стране навязали сине–желтый флаг, не вынеся вопрос флага на всенародное обсуждение, не удосужившись ни людям рассказать, ни самим понять, что же означают на самом деле цвета на флаге. Некоторые историки считают, что жовто–блакитний прапор был утвержден председателем Центральной Рады Михаилом Грушевским, а перевернул его пророссийский гетьман Скоропадский.

Или же возьмем Фэн–шуй. По этой традиции, размещение синего (воля) над желтым (мудрость) означает «Закон упадка», т.е. прогрессирующую деградацию, несчастье, хаос. Тогда как обратное сочетание красок — желтое над синим — означает гармоничное сочетание Неба и Земли, мужского и женского, сильного и гибкого, что обещает развитие, благосостояние, счастье.

С сакральной точки зрения желтый цвет обозначает активное, творческое, солнечно-огненное, духовно-божественное начало, а голубой — пассивное, влажное, консервативное, которое требует активизации и одухотворения. Изображение же на флаге синего над желтым свидетельствует, что нация признает господство пассивного над активным, консервативного над творческим, материального над божественным. Это мировоззрение противоречит естественному состоянию Вселенной и является разрушительным. Под таким флагом государство запрограммировано не на развитие, а на упадок.

Об этом же возвещает и арийская традиция. Исследователи утверждают, что духовный вождь величественного арийства Рама избрал своим сакральным символом желто–синий штандарт. Ибо он означает гармоничное сочетание небесного огня (РА) и земного вещества (МА). Это также демонстрирует естественное превосходство духа (золотое, желтое) над материей (голубое, синее).Тогда как расположение красок с точностью до наоборот, кроме всего прочего, еще и искажает святое имя Рама на Мара (призрак, привидение, или же и зомби, по–современному)».

Співаки Прилуччини виконують Національний Гімн України (повний текст) до річниці Незалежності України:

Цікаво б дізнатися,  яка частка населення може позитивно сприйняти такого роду древню мудрість народів індокитайського регіону.

Олександр ШТАНЬ, член В.Т. «ПРОСВІТА», член літературної спілки  «ЧЕРНІГІВ»

Від редакції.

А ось яку пропозицію вніс архієпископ Чернігівський і Ніжинський УПЦ КП Євстратій (Зоря) щодо зміни тексту Державного гімну України. 

Ще не вмерла України ні слава, ні воля,

Вже (І) нам, браття-українці, усміхнулась доля.

Гинуть наші воріженьки, як роса на сонці.

Та пануємо ми, браття, у своїй сторонці.

Приспів:

Душу й тіло ми положим за нашу свободу,

І покажем, що ми, браття, козацького роду.


Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

© 2024 Біла хата
Наші матеріали розміщувати в інших виданнях дозволяється лише при умові зазначення гіперпосилання публікації на сайті http://bilahata.net/