МВФ виділив Україні транш в 1 мільярд доларів. Куди підуть ці кошти і навіщо нам співпраця з Фондом?
Про це розмірковує Тарас Козак, голова бюджетного комітету громадської ради Міністерства фінансів України, президент Інвестиційної Групи “УНІВЕР”, експерт РПР.
По-перше, проведена влітку 2015 року реструктуризація держборгу дозволила нам відкласти виплати по боргах на три роки. Ці три роки незабаром спливають.
У 2019 році Україну очікують виплати по погашенню державного боргу більше ніж на 5 млрд доларів. У нас цих мільярдів немає і саме тому ми повинні продовжити співпрацю з МВФ. Нам необхідно накопичити потрібну кількість валютних коштів у золотовалютних резервах для щоб обслуговувати і повертати свої борги.
По-друге, всі українці зацікавлені у тому, щоб був зовнішній тиск на нашу владу щодо імплементації реформ. На тиск, який здійснюють активісти, журналісти, громадськість, влада не особливо звертає увагу. У спілкуванні з громадськістю вона надає перевагу гарним словам і популізму.
Однак коли влада стикається із професійними зовнішніми кредиторами, які не зважають на популістичні заклики, вимагають цифр і виконання взятих на себе зобов’язань, вона змушена діяти в напрямку змін. Влада розуміє: якщо МВФ не дасть коштів – а він не дасть без реформ – то в першу чергу проблеми почнуться у самої влади.
Згідно за розкладом цього року ми повинні отримати ще три транші МВФ на загальну суму 4,5 млрд доларів. Наступний транш – найбільший – майже на 2 млрд доларів. Ми очікуємо його до кінця червня.
Тут я налаштований песимістично. Ми не отримаємо ці кошти ще дуже довго. У співпраці з МВФ там, де можна було обійтися легкими кроками, влада обійшлася. Усе найлегше ми вже зробили. Зараз на порядку денному стоять надзвичайно складні питання.
Перше – це створення ринку землі. Провести закон про ринок землі через парламент буде дуже складно. Я б сказав, на сьогодні це практично нереально. Не знаю, що потрібно зробити, щоб хоча б представники коаліції за нього проголосували.
Друге – це пенсійна реформа. Для України це надзвичайно складний «маяк» МВФ. Так, зараз нам вдасться обійтися без підвищення пенсійного віку, однак реформа все рівно буде болючою. Вона передбачає підняття страхового стажу, ліквідацію пільг при достроковому виході на пенсію для правоохоронців, суддів, прокурорів, працівників шкідливих професій.
Сумарно цих категорій дуже багато. Звісно, перспектива відміни пільг їм не подобається. А «їм не подобається» — це втрата електорату, втрата політичної підтримки зі сторони великої кількості пільгових категорій.
До президентських та парламентських виборів залишилось досить мало часу. Зрештою, Петро Порошенко відповідальний за найбільшу фракцію у парламенті.
Третє питання – це боротьба з корупцією. У цьому напрямку потрібно продемонструвати значний прогрес. Інакше – ми не отримаємо транш. Останнім значним досягненням антикорупційної реформи було введення електронних декларацій в серпні минулого року. Завдяки йому ми отримали транш у 2016-му. Зараз нам необхідно створи Антикорупційні суди, надати НАБУ право користуватися широким спектром методів розслідування.
Четверте – це приватизація. Ми занадто довго її обіцяємо, і не робимо.
Це найголовніші кроки, яких від нас чекає МВФ.
Тарас Козак. VoxConnector спеціально для видання bilahata.net
