9 лютого відбувся круглий стіл на тему «Етика висвітлення журналістами теми ВПО, мігрантів та біженців. Роль ЗМІ у подоланні розколу суспільства». Організовувала захід громадська організація «Детектор медіа» у партнерстві з ГО «Н-Ост» (Німеччина) за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини.
Спікери акцентували свою увагу на тому, що стереотипів про внутрішньо переміщених осіб в українських медіа залишається вкрай багато. Зокрема, у повідомленнях про скоєння злочинів ЗМІ продовжують зазначати місце прописки нападників. А у словах «лідерів думок», які журналісти часто просто ретранслюють, є багато негативних штампів. Кім того, українські медіа мало уваги приділяють питанню дискримінації переселенців з боку самої держави.
Діана Дуцик, виконавча директорка ГО «Детектор медіа», зазначила, що на початку конфлікту висвітлення теми переселенців українськими медіа було синхронне з тим, як подавали ситуацію російські ЗМІ. «Тільки через те, що представники громадських організацій піднімали тему висвітлення проблем ВПО, ми змогли переломити це. Зараз вже бачимо менше стереотипів. Хоча медіа часто не самі їх продукують, а ретранслюють ті меседжі, які подають лідери думок. Приміром, розголосу набула тенденційна публікація заступника міністра внутрішніх справ, де фактично покладалося збільшення рівня злочинності на одну групу осіб – переселенців». За словами пані Дуцик, цей матеріал активно обговорювався Незалежною медійною радою, яка звернула увагу і на републікації з першоджерела (видання «Дзеркало тижня»), де так само містилися дискримінаційні меседжі.
Круглий стіл дав можливість ознайомитись із досвідом німецьких ЗМІ, що вже кілька років працюють із подібною проблематикою – темою біженців, які масово прибувають до країни.
Джемма Пьорцген, німецька журналістка та медіаекспертка, розказала про три хвилі висвітлення теми біженців у тамтешніх медіа: «У перший період, коли люди тільки приїжджали в Німеччину, було занадто багато позитиву: у сюжетах показували людей на вокзалах, які аплодували. Хоча зрозуміло, що не всі раділи з цього. Восени 2015-го вже відчувалося, що було багато проблем із новоприбулими: не вистачало харчів, води. Коли на початку 2016-го в Берліні біженці атакували кількох жінок, ми не мали новин такої якості, якої потребували… З того часу почалася велика дискусія. Є ті, хто думає, що це проблема, а є ті, які вважають, що це шанс і ми повинні допомогти. Варто пам’ятати, що у Німеччині скоро вибори і це буде одна з ТОП-тем».
Аннет Ляйтерер, головна редакторка «ZAPP – das Medienmagazin», медіа-журналу громадського телебачення Norddeutscher Rundfunk (NDR)» розказала, що у Німеччині існує багато платформ, де біженці можуть висловитися. Є також програми, які надають людям із журналістською освітою можливість пройти практику у місцевих ЗМІ, аби потім почати працювати.
Еміне Джапарова, перша заступниця Міністра інформаційної політики України зазначає, що, на щастя, держава не має за мету регулювати інформаційний простір. За такої умови найбільш дієвим способом вплинути на руйнування стереотипів про переселенців є соціальні кампанії. Міністерство вже розробило Стратегію інформаційної реінтеграції ВПО. Еміне виокремила чотири основні комунікаційні завдання: інтеграція переселенців до локальних громад; мотивація переселенців самим налагоджувати своє життя; необхідність задовільнити запит на онлайн платформи, де б була зібрана інформація про те, що вже зроблено державою для ВПО; показ на платформі UATV успішних історій переселенців.
Костянтин Реуцький, голова правління ГО «Схід –SOS» нагадав про «мову ворожнечі», якої було у достатку за першої хвилі публікацій на самому початку конфлікту. «На щастя журналістська спільнота змогла прорефлексувати цю проблему і повернутися до стандартів. Такі публікації зараз зустрінеш не часто. Але досі журналісти, наприклад, активно підкреслюють місце реєстрації людей, які скоїли злочин. Якщо ми введемо у пошуковик «Переселенець вкрав…», то побачимо багато сторінок результатів». Подібні висловлювання не дають українському суспільству рухатись вперед і створюють додаткове напруження.
Разом з тим, у регіональній пресі, за словами Світлани Єременко, директорки Інституту демократії ім. П. Орлика, кількість матеріалів щодо переселенців вкрай мала – один-півтора відсотка. Такі результати проведеного інститутом моніторингу. Проте навіть у тих матеріалах, що є, переселенці часто постають у не найкращому світлі: «В Івано-Франківську трапилася неприємна ситуація, коли переселенка вкрала телефон. Дуже багато засобів масової інформації написали про це. Але жодне медіа, жоден журналіст не поцікавився, скільки подібних злочинів у той день було скоєно місцевими жителями. На жаль… Як говорять наші колеги – волонтери-психологи – часто ЗМІ можуть буквально одним матеріалом нівелювати роботу психологів за рік»
