У піцерію чи «Макдональдс» цього чоловіка примусиш зайти хіба що під дулом пістолета. Він майже не їсть м’яса і картоплі, бо вважає їх некорисними для організму. Натомість займається органічним землеробством: вирощує овочі без хімії, знає багато рецептів корисних страв.
Звати його Віктор БІЛОШТАН. У Бахмачі, де він з родиною живе у приватному будинку, його добре знають і завдяки захопленню, і завдяки роботі: він займається будівництвом та ремонтами. Недавно мені випала нагода побувати в гостях у Віктора Білоштана, скуштувати його фірмових страв і дізнатися, що ж це таке — органічне землеробство.
Пророщена гречка з медом
— А я оце тільки збирався обідати. Ви, напевне, з дороги зголодніли, тож прошу і вас до столу, — Віктор Білоштан зустрів мене такими словами.
Поки ми мостилися на зручному диванчику в кухні і я діставала свій диктофон, він уже взявся готувати страву. Дістав пророщену гречку, засипав її у блендер, додав туди журавлини, меду і родзинок. Потім усе це ретельно перемолов, висипав у миску і подав на стіл. Окремо — печиво, мед і родзинки, чай з листям малини та сушеною суницею.
— Ми переходимо на вегетаріанство, м’яса майже не їмо, — розповідає Віктор Білоштан.— Багато їмо круп: або варимо каші, куліш, або готуємо сирі пророщені зерна пшениці, льону, гречки… Гречку купую у місцевого фермера. Кажуть, він не використовує багато хімії — хто його знає, але поки що беру в нього, бо магазинна гречка смажена, вона не проросте. У полтавській області є крупний екофермер. У нього замовили партію гречки, чекаємо, коли прийде.
— Скільки часу потрібно, щоб проросло зерно?
— Гречка швидко проростає, десь за добу, льон довше. Пророщене зерно, ви, мабуть, знаєте, дуже корисне. Адже для того, щоб дати ростку життя, в зернині мобілізуються надзвичайно корисні речовини, мікроелементи, яких ви ні в чому іншому не знайдете в такій кількості.
Чесно кажучи, мені було надзвичайно цікаво скуштувати цю кашу, бо про сирі пророщені зерна чула багато, але жодного разу нічого подібного не куштувала. Однак смак видався мені, м’яко кажучи, неприємним. Утім, це справа звички та особистих вподобань.
Сила органічного землеробства
Віктор Білоштан розповів про органічне землеробство, починаючи з азів:
— Перше, що лежить в його основі, — це відмова від глибокої оранки, друге — незастосування хімічних добрив, пестицидів. Третє — застосування мульчі, сидератів.
Чому відмовились від глибокого переорювання? Зараз така тенденція: чим далі, тим глибше переорюють землю. Вже такі плуги пішли, що до півметра переорюють. Але ж ґрунт має особливу структуру: в ньому на 15 см знаходяться мікроорганізми, для життєдіяльності яких потрібен кисень. А далі живуть мікроорганізми, котрим не треба кисень. І ця вся органіка, яка живе у ґрунті, всі ці мікроорганізми працюють, переробляють речовини. А коли ти переорюєш, убиваєш і тих, і тих: ті потрапили на повітря, а ті — глибоко під землю. Крім того, коли перший же дощик проходить, переорана земля стає, як камінь. В органічному землеробстві земля обробляється вглиб на 5 – 7 см, є для цього спеціальні інструменти — плоскорізи. Їх можна використовувати вручну, є і пристосування для машини. Усі корінці, ходи від черв’яків не порушуються, природна аерація зберігається. У спеку, наприклад, це забезпечує природне зволоження ґрунту: тепле повітря опускається в ці канальці в землі, земля холодна, утворюється конденсат, у прикореневій зоні утворюється автоматичний полив. А при оранці такого немає.
Монополісти, що поскуповували землю, сиплють туди машинами мінеральні добрива. Земля мертва, там уже ні комашки, нічого не лишилося.
— З чого почалося ваше захоплення?
— Сам я виріс у селі, займатися землеробством не мав ніякого бажання, до землі душа не лежала. А то якось був у Києві на Петрівці, дивився книжки. І мені до рук потрапила книжка дніпропетровського екофермера. Там був описаний землеробський цикл органічним способом. Пояснювалося навіть, як використовувати кухонні відходи. Є спеціальні препарати (агрозин, наприклад), які містять до 80 видів бактерій, що прискорюють перегнивання. Якщо у природних умовах на те, щоб перегнила компостна куча, потрібно півтора року, то з препаратом може за три місяці переробитися. Плюс вони пригнічують патогенну мікрофлору.
Я прочитав, зацікавився. Потім почав іще дізнаватися — де, що і як. Вийшов випадково на Ніжинський клуб органічного землеробства, їздив туди, спілкувався, слухав лекції. Почали з дружиною у себе застосовувати.
— Скільки землі ви маєте?
— Біля хати десь із 5 соток і в селі 10.
— Опишіть, будь ласка, органічний землеробський цикл.
— Візьмемо за приклад вирощування картоплі, хоча ми її вирощуємо небагато, бо стали значно менше їсти. Навесні треба розпушити землю. Для цього працюємо з плоскорізом. Далі робимо рядки або лунки маркером, саджаємо картоплю. Перед вибиранням картоплі у серпні – вересні сіємо сидерат. Коли бульбу копаємо, насіння відповідно прикопується. Ще потрібно дивитися, який сидерат під яку культуру сіяти. Якщо збираєтесь наступного року садити капусту, то перед цим не можна сіяти гірчицю — бо вони одного сімейства, тож розводяться одні й ті ж шкідники, хвороби і так далі. Перед картоплею добре сіяти гречку і бобові, горох наприклад. Сидератами є жито, горох, гречка, фацелія, гірчиця. Вони з морозами вимерзають, накривають собою ґрунт, усе це за зиму переробляється, коріння перетрухає і також стає добривом. Сидерати не тільки удобрюють, а й оздоровлюють ґрунт. Наприклад, коріння гірчиці не люблять дротяники, личинки інших жуків.
— Як Ви боретеся з колорадським жуком?
— Жуків травлю біопрепаратом «Актофіт». Це гриб, він діє не через картоплю, а прямо на нервову систему жука. На другий день можна вже картоплю їсти. Препарат безпечний для бджіл і сонечок (традиційні пестициди сонечок убивають, а ми ж знаємо, що сонечка яйця жуків поїдають). Якби із 100 земельних ділянок хоча б відсотків 70 оброблялося не пестицидами, жук би зник сам по собі. Узагалі традиційне землеробство неправильне, тому що дуже великими площами саджають монокультуру. Це означає, що шкідник став на рядок — і пішов точити. Хімія ж діє не тільки на шкідника, а й на того, хто його поїдає. Таким чином симбіоз порушиться. Якби велика частина господарств перейшла на органічне землеробство, симбіоз відновився б, жук би звівся.
— Який урожай отримуєте від органічного землеробства?
— У принципі непоганий, хоча дещо менший, ніж традиційно. Але ж вирощена на мінеральних добривах картопля — це наркоман. Це величезна бульба, користі в якій менше. Так само лісова суниця набагато корисніша за наш клубник (саме так у Бахмачі називають полуницю — авт.).
Чому козаки перевелися?
— Ви казали, що майже не їсте картоплі. Чому?
— Мій учитель з біології казав: «Чому козаки перевелися? Бо почали їсти картоплю. А жили на кашах, на кулішах і квашених капустах — були сильнішими». Що таке картопля? Це крохмаль. Шлунки позабивали, воно все там бродить, кишечник забитий, розвивається патогенна мікрофлора.
Віктор Білоштан на зиму сушить овочі і фрукти в електричній сушарці. «У мене погріб у шафі», — жартує він. У сушеному зберігається максимум вітамінів та мікроелементів. Сушить усе, як тільки з’являється: «клубник», помідори, картоплю, шовковицю, гриби.
Вважає, що люди за природою не м’ясоїди. Що структура кишечнику в них — як у травоїдних тварин. Убивання тварин — це насилля, а фермент страху в крові таких тварин передається людині. Вона стає неспокійною.
Наостанок Віктор Білоштан показав нам свій город. Ділянка землі поділена на окремі сектори (півтора на три метри), обгороджені шифером. «Так зручно обробляти. Крім того, ви по засадженому не топчетеся». Біля будинку — вулики (на пасіці В. Білоштана 10 бджолосімей), тож він має власний мед. Вирощує традиційні овочі та фрукти, а також солодку картоплю (ботат), виноград киш-мишних сортів.
Післямова
Я подякувала Віктору Білоштану за цікаву і змістовну розмову. А дорогою додому я подумала ось про що: час від часу натрапляю у пресі на статистику різних захворювань. Наприклад, за даними 2009 року Інституту раку за останні 10 років кількість хворих в Україні зросла на 25%. Кожен третій — четвертий чоловік і кожна п’ята-шоста жінка хворіють на рак. І винні в цьому не тільки екологія, вибух на Чорнобильській ЧАЕС, а й погане харчування, постійне вживання шкідливих неякісних продуктів (те ж куряче м’ясо з антибіотиками, нітратні помідори, випічка на пальмовій олії). Коли задумуєшся над цією статистикою, починаєш краще розуміти тих людей, які радикально стежать за своїм харчуванням, намагаються не вживати шкідливих продуктів, вирощують або купують в екофермерів екологічно чисті овочі та фрукти.
Вікторія ГАВРИК, Бахмач-Чернігів