Питанням, що найбільше турбують платників податків щодо обчислення і сплати податку на додану вартість була присвячена «гаряча лінія», проведена Чернігівською ОДПІ на початку вересня поточного року. З платниками податків спілкувалася в.о. заступника начальника інспекції Вікторія Соломко.
Пропонуємо вашій увазі питання, що надійшли під час проведення заходу та відповіді на них.
Чи підлягає перенесенню граничний термін сплати податкового зобов’язання з ПДВ, якщо такий термін припадає на вихідний день?
В.С.: Згідно з п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація з податку на додану вартість (далі – ПДВ) подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно з п. 49.20 ст. 49 Кодексу, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.
Сума податкового зобов’язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації з ПДВ, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 ст. 203 Кодексу для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 Кодексу).
Окремої норми щодо перенесення граничного терміну сплати податкового зобов’язання з ПДВ Кодексом не передбачено.
Більш детально про це йдеться в листі ДФС України від 05.09.2016 № 19222/6/99-95-42-01-15.
Чи має право платник ПДВ включити до податкового кредиту суму ПДВ, відображену в податковій накладній, яка була вчасно зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів?
В.С.: Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Кодексу у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Пунктом 50.1 ст. 50 Кодексу визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених ст. 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Таким чином, якщо сума ПДВ відображена в податковій накладній, яка була вчасно зареєстрована в ЄРПН, та з дати складання якої не минуло 1095 днів, не була включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів, платник податку може включити таку суму ПДВ до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, з урахуванням строків давності, визначених ст. 102 Кодексу.
Більш детально про це йдеться в листі ДФС України 29.08.2016 № 18631/6/99-95-42-01-15.
Якщо платник податку помилково включив суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, зареєстрованій у ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, до складу податкового кредиту у податковій декларації за звітний період, в якому було складено таку податкову накладну, то яким чином виправити помилку ?
В.С.: Державна фіскальна служба України своїм листом від 17.08.2016 № 17938/6/99-99-15-03-02-15 надала роз’яснення з зазначеного питання.
Так, процедура подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, а також обставини, за яких уточнюючий розрахунок подається, визначені ст. 50 розділу II Кодексу.
Форма і порядок заповнення та подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі — уточнюючий розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» (далі − Порядок № 21).
Пунктом 1 р. VI Порядку № 21 встановлено, що уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абз. 4 п. 50.1 ст. 50 Кодексу, згідно з яким платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, встановлених п. 50.2 цієї статті, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Кодексу суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Отже, якщо платник податку помилково включив суму ПДВ, зазначену у податковій накладній, зареєстрованій у ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, до складу податкового кредиту у податковій декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, в якому було складено таку податкову накладну (а не зареєстровано у ЄРПН), такий платник податку у разі самостійного виявлення помилки зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації. При цьому штраф, передбачений абз. 4 п. 50.1 ст. 50 Кодексу, нараховується платником лише у разі, якщо така помилка призвела до заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів.
Підготувала Олена БОЙКО
