Дискомфорт від ендоскопічних процедур в Чернігівському онкодиспансері зведено до мінімуму.
Ендоскопія – слово грецького походження (endo означає «всередині», scopeo – «дослідження»). Діагностика внутрішніх органів із використанням спеціальних оптичних приладів (зазвичай – тонких гнучких або жорстких оптичних трубок або відеосистем) називається ендоскопічним дослідженням. Ендоскопічне обстеження набуло широкого застосування в гастроентерологічній, урологічній, пульмонологічній, хірургічній, гінекологічній та онкологічній практиках. Однак існує думка, що діагностична процедура досить неприємна, а тому й змушує пацієнта всіляко шукати причину, аби відтягнути, відтермінувати її в часі.
– Ось у цьому й криється головна помилка! – вважає Олег КОСАЧЕВИЧ, лікар-ендоскопіст, лікар УЗД вищої категорії Чернігівського обласного онкологічного диспансеру.
Сучасне ендоскопічне обладнання дозволяє здійснювати як діагностичні, так і лікувальні заходи в різних органах із застосуванням знеболюючих препаратів і високоточної апаратури. І найголовніше, що має відкластися в пам'яті в кожного із нас – чим раніше захворювання діагностовано, тим легше воно піддається лікуванню.
Різновиди ендоскопічного дослідження
Взагалі-то у всьому світі ендоскопія розділяється на ті методи, які можна провести через натуральні отвори, та на ті, коли використовуються отвори, зроблено штучно. Розповідає Олег КОСАЧЕВИЧ: перші ендоскопічні процедури відомі ще з часів Гіппократа, коли той намагався провести дослідження кішківника. Перші апарати для ендоскопічніх маніпуляцій з'явилися наприкінці ХХ століття для дослідження стравоходу, пізніше – для колоноскопії. На сьогодні наука зробила суттєвий крок вперед, сучасна апаратура спроможна не тільки здійснювати втручання, а й виводити зображення досліджуваного органу на екран та записувати інформацію на сучасні електронні носії, до того ж постійно модифікується. У Чернігівському обласному онкодиспансері всіляко сприяють оновленню технічного забезпечення та втіленню новітніх технологій. Наразі проводяться дослідження верхньої частини бронхів, стравоходу, шлунку, тонкого кішківника та жовчної протоки разом із рентгенобстеженням. Крім того, ендоскопічні дослідження набагато доступніші на противагу багатьом дослідженням, що виконуються столичними клініками.
Залежно від обстежуваного органу, процедура носить і певну назву:
- для прямого огляду бронхів виконується бронхоскопія;
- при ревізії стравоходу здійснюється езофагоскопія;
- для виявлення дефектів у порожнині шлунку проводиться гастроскопія;
- з метою обстеження тонкого кишківника призначається інтестіноскопія;
- процедура дослідження товстого кишечника називається колонскопією;
- при дослідженні дванадцятипалої кишки та жовчних протоків призначається дуоденоскопія.
Переваги ендоскопії
Незалежно від того, який орган досліджується, ендоскопія має ряд вагомих переваг, які дозволили використовувати її досить масштабно. Знову слово Олегу КосачевиЧУ:
– Ендоскопія – дуже інформативний метод дослідження: він дозволяє безпосередньо розглянути патологію, визначити локалізацію процесу і встановити його розміри. Крім того, додатково можна виконати діагностичну біопсію. Ендоскопія дозволяє визначити метод лікування або виконати ендоскопічну операцію, за допомогою котрої можна уникнути порожнинного хірургічного втручання. Ендоскопія також необхідна для виключення патології органу при хворобах, що мають схожу симптоматику, або встановлення наявності поширення пухлин та інших патологічних процесів з інших органів.
Якщо говорити більш детально, то ендоскопія дозволяє діагностувати гострий або хронічний запальний процес на слизовій оболонці органу, виявити дефекти виразок на різних рівнях травної системи: у шлунку, дванадцятипалій кишці, тонкому кишківнику.
Ретельний огляд стравоходу через ендоскоп дозволяє виявити у пацієнта варикозне розширення вен, патологічні розширення (дивертикули), пошкодження цілісності оболонок (синдром Меллорі–Вейса), рубцеві деформації. Також ендоскопія допомагає встановити розмір і локалізацію пухлинного процесу у відділі травної трубки. При підозрі на хворобу Гіршпрунга або рак товстого кишечника під час колоноскопії виконують біопсію для уточнення діагнозу. Бронхоскопія (повна назва – трахеобронхоскопія) дозволяє виявити пухлини, гнойові процеси в легенях, туберкульоз, саркоїдоз, сторонні тіла, аномалії розвитку бронхів. Для уточнення діагнозу іноді необхідно виконати забір матеріалу (абсолютно безболісно для пацієнта!) для додаткових досліджень – гістологічного, цитологічного, бактеріального та ін. Бронхоскопія виконується і з метою видалення з бронхів мокротиння, новоутворень, сторонніх тіл тощо.
Кому показана ендоскопія
Методи ендоскопічного дослідження верхніх поверхів травного тракту показані хворим зі скаргами на нудоту, больовим синдромом в епігастрії, печію та відрижку. В обов'язковому порядку ендоскопія проводиться пацієнтам, у котрих спостерігається блювота, в яких сеча пофарбована в червоний або коричневий колір, а також при виявленні крові в калових масах.
Езофагоскопію необхідно проводити у випадках ускладненого ковтання без ураження нервової системи, виявлені відхилень на рентгенологічних знімках, при підозрі на стороннє тіло або пухлинне утворення.
Бронхоскопія показана для діагностики та уточнення діагнозу захворювань дихальних шляхів. При цьому можуть бути скарги на кровохаркання, кашель, болі у грудях тощо.
Як підготуватися до ендоскопії
Сучасна апаратура, кваліфікація медичного персоналу та правильна підготовка пацієнта дозволяють знизити до мінімуму дискомфорт при проведенні процедури, підкреслює Олег КОСАЧЕВИЧ.
На підготовчому етапі медичний персонал обов'язково інформує пацієнта щодо техніки проведення майбутнього дослідження, його значущості в постановці діагнозу та призначенні лікування.
Місцева підготовка до ендоскопії полягає у звільненні обстежуваного органу від вмісту – це робиться для покращення видимості. Тому вкрай важливо виявити і пролікувати зміни на шкірі та слизових оболонок, які стикаються з ендоскопом. Деякі патологічні процеси можуть перешкодити просуванню апарату або порушити послідовність процедури (гострі тріщини заднього проходу, геморой у стадії загострення, гострий риніт, ангіна, фарингіт тощо).
При підготовці до дослідження товстого кишківника використовуються пероральні препарати для максимального виведення кишкового вмісту. На сьогодні це дозволяє відмовитися від очисних клізм і дієти.
Для хворих із нестійким психічним здоров'ям використовуються заспокійливі та седативні засоби, при колоноскопіі кишківника – навіть медикаментозний сон. При патології серцево-судинної системи або дихальних розладах можливе проведення заходів по їх зменшенню або усуненню. В обов'язковому порядку встановлюється і схильність до алергічних реакцій на медикаментозні препарати, що використовуються в процесі обстеження.
Загальним правилом відмови від ендоскопії можна вважати умови, коли ризик дослідження перевищує діагностичну цінність отриманої інформації.
Уляна КОВАЛЬЧУК
