22 березня українську льотчицю, народного депутата України від ВО «Батьківщина», делегата ПАРЄ Надію Савченко російський «суд», який відбувся у Донецьку Ростовської області, засудив до 22 років позбавлення волі.
На оголошення вироку виїхали депутати від фракції «Батьківщина». Враженнями від поїздки ми попросили поділитися Валерія Дубіля – народного депутата від Чернігова.
— Валеріє Олександровичу, чи виникли проблеми із перетином кордону і як зустріла Росія делегацію?
— Ми виїжджали з України 20 березня, мали летіти літаком. У складі нашої делегації було 10 чоловік – це члени фракції «Батьківщина» Олена Кондратюк, Вадим Івченко, Олексій Рябчин, Сергій Євтушок, а також депутати Ірина Геращенко, Марія Іонова, Ірина Луценко, Віктор Кривенко та прес-секретар президента Святослав Цеголко.
Якраз тоді вночі сталася аварія літака у Ростові, і тому ми поїхали машинами. Вже в неділю вночі, коли ми були на кордоні, відбулася перша провокація. Ми стояли перші у черзі, але нас тримали три години, перевіряли паспорти. З нашої делегації не пропустили Ірину Геращенко, яка є членом Парламентської Асамблеї Ради Європи, учасницю трьохсторонніх Мінських домовленостей, і заборонили їй в’їзд на 5 років до Росії.
— Як розпочався суд, чи всіх допустили до зали суду? Чи були провокації?
— На перше засідання, яке тривало приблизно дві години, пустили нас усіх. А після — все відбувалося, як то кажуть, за сценарієм: нас усіх виводили і у фойє, і на вулицю, а впускали знову через «рамку». Потім взагалі спочатку запускали делегації з Європи, а народних депутатів залишали «наостанок», коли вже залишалось одне, максимум два-три місця, і впускали тільки декілька з нас. Тоді ми вирішили змінювати одне-одного, але цього нам також не дозволили зробити – почали запускати тільки дівчат, а нас фактично вже не допускали до зали суду. Ми чекали біля екранів телевізорів у сусідніх кабінетах разом з журналістами, яким також обмежили доступ. Ми не побачили там демократичного процесу.
Коли нас не впускали, ми бачили, як коридором з інших кімнат випускали декілька, як ми кажемо, «тітушок» і запускали їх до зали для провокацій. Але наші бойові дівчата робили все для того, щоб нейтралізувати, заблокувати їх.
— Чи вдалося Вам поспілкуватись з Надією?
— Судді були радикально налаштовані, вони не давали нікому розмовляти, погрожуючи вигнати із зали суду. Але все ж ми намагалися поспілкуватися з Надією. Я був вражений тим, що Надія була в надзвичайно гарному, бадьорому, бойовому настрої. Її усмішка і сильний дух підтримували нас усіх. У кінці суду Надія наполягала на тому, щоб ми пішли відпочили, бо фактично весь час стояли на ногах. Вона також слухала вирок стоячи і цим заряджала бадьорістю нас усіх.
— Ви згадували, що судді були радикально налаштовані. А чи відчувалася агресія від місцевої преси, місцевих жителів?
— Нашу делегацію вразило те, що судді навіть не постаралися підготувати вирок. За словами адвокатів Надії Савченко, не було включено і взято до уваги жодного доказу взагалі. Вже дійшло до цинізму. Росія просто повірила словам бойовиків.
Я відчув, що Росія живе пропагандою. Біля суду, на вулиці, стояло близько десяти людей молодого і похилого віку з якимись транспарантами, прапорами ДНР, ЛНР. Зрозуміло, їх привезли для того, щоб вони створили імітацію натовпу для телеканалів Росії. Камери це завжди знімають так, нібито там багато людей вийшло проти, нібито вони підтримують все, що робить Російська Федерація і підтримують цей вирок. Хотілося б, щоб у нашій державі такої пропаганди не було.
— Валеріє Олександровичу, останні запитання. На Ваш погляд, це був чесний суд? Як ви оцінюєте рішення суду?
— Ми не чекали чесного правосуддя від Російської Федерації, але ми розраховували на здоровий ґлузд, на те, що вони одумаються. Ми вірили в чудо, що зможемо забрати Надію. Найголовніше, що потрібно – молитва. Щоб усією країною ми молилися за Надію. З вірою ми заберемо звідти українську льотчицю, сильну патріотку.
22 роки – це вирок не для Надії, це — вирок Російській Федерації. Ми, разом з усіма патріотами, громадянами України зробимо все, щоб забрати її з Росії. Фракція «Батьківщини» буде і надалі продовжувати боротьбу і домагатися повернення Надії, щоб вона була тут, в Україні, разом зі своєю командою, з мамою, сестрою, яка сьогодні постійно знаходиться поряд і підтримує.
Спілкувалась Ірена МАК
