Жінка! Така ж вічна і незбагненна, як зоряне оточення нашої планети. Скільки б ми не вдивлялися в зоряне небо, ми завжди відкриваємо в ньому непомічену раніше зірочку. Так і жінка – скільки б ми не спілкувалися, завжди відкриваємо для себе щось нове…
…Тож 31 жовтня погожої осінньої днини в родині Кобець з’явилася на світ дівчинка… Маленька, але напрочуд уважна до інших, зі слабким здоров’ям, але сильна духом, підростала на батьківському подвір’ї, що майоріло веселковим різнотрав’ям, було наповнене медовими пахощами квітів та відлунювало стоголосим пташиним щебетанням.
Надзвичайно любила природу, а особливо – приємну прохолоду лісів, що, здається, ніби вимуштрувані охоронці, оточили рідне село Шепетівку, не пускаючи у магічне коло злих духів ззовні. Сивочолі дуби, стрункі подружки-берізки, готичні стовбури сосен так міцно заполонили душу дівчинки, що після закінчення школи сама доля викарбувала у великій книзі життя її майбутню професію. Тож здобувши вищу освіту в Українській сільськогосподарській академії за спеціальністю «лісове господарство», почала працювати помічником лісничого Узруївського лісництва. Здібну дівчину помітили, і ось вона вже – інженер із реалізації Новгород-Сіверського лісгоспу.
А життя все набирало темпів. Закохалася, вийшла заміж, можна вже й про малечу подумати – ось, здається, і воно, оспіване жіноче щастя! Та в долі на цей рахунок були свої плани. Молоде подружжя залишає вже такий знайомий Новгород-Сіверський і за переводом стає до роботи у Ніжинському лісгоспі.
Суворі будні, заробітна платня продуктами харчування та товарами першого вжитку, дні, розтягнені до пізньої ночі – таке враження, що все життя проходило на роботі… Тож коли одного разу вона не з’явилася у конторі, здивуванню начальника не було меж: після дев’яти місяців вагітності, працюючи не менше за інших, віддаючись повністю своїй справі, «неочікувано» народила донечку….
Декретна відпустка тривала не довго, через півтора року вийшла на роботу. Спочатку в лісовий відділ, а згодом – у виробничий.
Змінювались назви посад, приходили і йшли керівники, а вона як високваліфікований, сумлінний та ініціативний працівник з року в рік невтомно працює на благо лісгоспу. Вона – Ніна Петрівна Чепурна, начальник відділу збуту ДП «Ніжинський лісгосп». Гарна жінка, надійна колега, любляча мати – це лише частка тих чеснот, якими її можна охарактеризувати. І як підтвердження – державні та галузеві нагороди, визнання та авторитет серед колективу, повага та тісна співпраця з клієнтами.
Саме тому хочеться підібрати найтепліші, найвиразніші слова, щоб привітати Вас, Ніно Петрівно, зі святом 8 Березня!
Нехай цього дня і завжди Вас пестить весна крихітними чарівними дзвониками променів і жовтими краплинками мімози, нехай сонячний промінь увійде до Вашої затишної оселі. Щастя Вам, усмішок, солодкого стану душі!
Юлія СТРІЛЕЦЬ, від імені всього колективу ДП «Ніжинський лісгосп»
