Чи можливі у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка бути не рівними?
Консультацію надає директор Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Володимир Бобруйко.
У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.
За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. Зокрема, частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.
Правові основи щодо звернення з таким позовом визначені статтями 60, 70, 71 Сімейного кодексу України, статтею 372 Цивільного кодексу України.
Для прикладу зазначимо, в серпні 2015 року до Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (місто Чернігів, проспект Миру, 49-А, офіс 1003, 10-й поверх, тел. 77-51-68) звернулась клієнтка з питанням про поділ спільного майна подружжя. Клієнтка є особою, яка перебуває під юрисдикцією України, середньомісячний сукупний дохід її сім'ї нижчий суми прожиткового мінімуму, розрахованого та затвердженого відповідно до Закону України “Про прожитковий мінімум” для осіб, які належать до основних соціальних і демографічних груп населення і відповідно до статті 14 Закону України “Про безоплатну правову допомогу” є суб'єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу.
Клієнтка, що звернулась, перебувала у шлюбі, від шлюбу має неповнолітнього сина (дитина-інвалід). В період шлюбу до моменту фактичного припинення ведення спільного господарства її чоловіком (відповідачем) на підставі договору купівлі-продажу було набуте спільне майно (квартира). Шлюб був розірваний, на даний час клієнтка самостійно здійснює виховання спільної дитини, яка є інвалідом з дитинства та проживає з нею, батько дитини (відповідач) не сплачує аліменти на утримання дитини.
Отримавши доручення, адвокат зустрівся з клієнткою, дослідив обставини справи та склав позовну заяву. Адвокат звернувся до суду в інтересах позивача (клієнтки) про поділ спільного майна подружжя.
6 жовтня 2015 року районний суд вирішив позов про поділ спільного майна подружжя задовольнити та визнати за позивачем право власності на 2/3 частин квартири, а за відповідачем на 1/3 частину квартири.
