У Чернігові під загрозою залишитися сам-на-сам із житлово-комунальними проблемами опинилися одразу кілька десятків тисяч мешканців 125 багатоповерхових кооперативних будинків.
Що таке ОЖБК?
Причиною загрози, через яку мешканці багатоповерхівок залишаться сам-на-сам зі своїми проблемами, може стати сумно відоме ОЖБК – Об’єднання житлово-будівельних кооперативів Чернігова. Зазвичай чернігівці називають це «підприємство» простіше: «кооперативний ЖЕК», бо саме таку назву воно мало ще до появи ОЖБК.
На перший погляд, ОЖБК – це громадська організація, а не підприємство з обслуговування житла. Бо має всі ознаки саме громадської організації: загальні збори, раду, яка обирає керуючого. У «класичних» ЖЕКів (житлово-експлуатаційних контор), як відомо, все це відсутнє.
До того ж, ОЖБК ніяким чином не підпорядковане управлінню житлово-комунального господарства міської ради, якому підпорядковані комунальні ЖЕКи. У відповіді начальника УЖКГ Олександра Лазаренка учасникам ініціативної групи чернігівців, які намагаються протидіяти сумнівній діяльності ОЖБК, чітко зазначено: ОЖБК є самостійним суб’єктом господарювання, а управлінню ЖКГ підпорядковуються лише підприємства комунальної форми власності.
Крім того, виникає багато питань з приводу законності утворення ОЖБК. В ініціативній групі впевнені, що 1991-го року утворення ОЖБК відбулося у незаконний спосіб. Підтвердженням цього вони вважають відсутність протоколу загальних зборів членів житлово-будівельних кооперативів.
Далі більше: 2000-го року ОЖБК, всупереч чинному законодавству, зареєструвалося як юридична особа без засновників. Бо 125 житлово-будівельних кооперативів не є юридичними особами, тому нічого засновувати не можуть.
Та сама історія і з балансоутримуванням будинків. Документів про передачу кооперативних будинків на баланс ОЖБК ніде немає.
У чому ж загроза?
Учасники ініціативної групи повідомили правоохоронцям, що за всі роки свого існування, всупереч законодавству, у жодному зі 125 кооперативних будинків не було капітального ремонту. Крім того, керівництво ОЖБК роками не виконує вимоги Житлового кодексу, Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови Держкомітету з питань ЖКГ і навіть не робить накопичень на капремонт, як це роблять комунальні ЖЕКи. В ОЖБК до цього питання поставилися у вже традиційний для себе спосіб: просто вирішили, що вони не будуть робити капремонти, вилучили цей рядок із переліку своїх послуг і все.
У зв’язку з реформою житлово-комунального господарства, яка стартує 1 липня, всі будинки повинні стати самостійними юридичними особами – ОСББ (Об’єднання співвласників багатоквартирних будинків). Для цього передбачена певна процедура, яка включає в себе обов’язкову наявність інженерно-технічної документації на будівлю і передачу будинку з балансу ЖЕКу. В ОЖБК такої документації немає, грошей на її виготовлення теж (вартість пакету документів на 1 будинок – понад 100 тисяч гривень, а в ОЖБК навіть на виплату зарплат беруть кредити в банку). Законність перебування 125 кооперативних будинків на балансі ОЖБК теж під великим сумнівом. Тож одразу постає кілька слушних питань: чиїм коштом будуть поновлюватися документи, як знімати будинки з балансу? Якщо ОЖБК візьме черговий великий кредит на виготовлення документації, то як воно буде компенсувати ці гроші? Заб’є цю суму в свої тарифи? Отже питань багато, а відповідей на них немає.
Трохи історії
Початок цієї історії ховається у 60-х роках минулого століття, коли громадяни власним коштом почали зводити собі так зване кооперативне житло. І 125 чернігівських багатоповерхівок, побудованих у такий спосіб, є саме кооперативними будинками, кожен з яких мав власний номер і розрахунковий рахунок у банку. На цей рахунок власники квартир перераховували кошти за обслуговування будинку. І було чітко зрозуміло: скільки коштів зібрано, скільки витрачено. Згодом якийсь чернігівський махінатор вирішив, що це неправильно. І керівництво ОЖБК самостійно, без рішення загальних зборів, скасувало розрахункові рахунки будинків і створило один-єдиний рахунок. З того часу в «загальний котел» перераховують кошти всіх кооперативних будинків. При цьому хтось ставиться до оплати комунальних послуг відповідально, сплачує регулярно, а хтось відверто «сачкує». Тому в понад 60 будинках виникли борги у понад 100 тисяч гривень при 100-відсотковій оплаті послуг. Але розібратися в цьому питанні за умови існування одного-єдиного рахунку не можна. Або ж цього хтось дуже не хоче. І таким чином у заручниках «загальної бухгалтерії» опинилися всі добропорядні платники послуг.
Крім створення будинків власним коштом, власники кооперативів свого часу для обслуговування житла створили матеріальну базу на проспекті Перемоги, 203а: адміністративна будівля, майстерні, гаражі й таке інше. Але 2011-го року, всупереч законодавству, яке регулює питання спільної власності, матеріальна база дивним чином стала приватною…
Правоохоронці чи подільники?
Дуже цікавою виявилася позиція так званих правоохоронних органів. У міліції (а нині поліції), куди звернулися із заявами обурені незаконною діяльністю ОЖБК чернігівці, кримінальне провадження «розслідують» уже майже півтора року (!) – з жовтня 2014-го. При цьому слідчі цинічно користуються тим, що з нової редакції Кримінально-процесуального кодексу прибрали чіткий строк розслідування справи. Нині в кодексі стоїть незрозуміла навіть самим правоохоронцям фраза: «розумний строк». Тож скільки будуть розслідувати справу з незаконної реєстрації та діяльності псевдо-громадської організації, яка збирає з чернігівців гроші «за надання послуг», наразі невідомо. Зрозуміло одне: правоохоронці навмисно затягують розслідування, не звертають уваги на докази членів ініціативної групи, ігнорують законодавство, спілкуються з заявниками тільки після наполегливих вимог останніх. Навіщо правоохоронці так роблять і хто оплачує такі послуги – поки що невідомо.
Звернення чернігівців до керівництва міської та обласної міліції, до прокуратури, яка повинна здійснювати нагляд за розслідуванням справи, на жаль, залишилися не почутими. Згори на всі заяви відповідали відписками, в яких посилалися на норми вищезгаданого Кримінально-процесуального кодексу.
Прокуратура пішла ще далі. Таке враження, що там узагалі не бачили матеріалів справи, бо у своїх відповідях чомусь указували статтю 366 Кримінального кодексу України, хоча в міліції кримінальне провадження відкрите за зовсім іншою статтею – 358!.. Перший заступник прокурора міста Анастасія Симоненко в своєму листі зазначила, що «нагляд за досудовим розслідуванням у формі процесуального керівництва здійснюється групою прокурорів у складі старших прокурорів міста Чернігова Станкевича Ю.В. (старшого групи) та Потапенка В.Ю.». Судячи з помилки в листі – «Черінгова», правильну назву міста в прокуратурі теж не знають.
Пробити бетонну стіну байдужості поки що вдається тільки в суді. Саме останній, на відміну від міліцейських керівників і прокурорів, таки побачив порушення у роботі слідства. Так, про розслідування старшого слідчого міської міліції Світлани Туренок суддя Володимир Розинко в своїй ухвалі, зокрема, чітко зазначив: розслідування було проведене не в повному обсязі, свою постанову слідча винесла передчасно, а заяву 17-ти осіб про незаконну реєстрацію статуту ОЖБК залишила без перевірки.
Цікаво, що кримінальне провадження у справі ОЖБК Світлана Туренок закрила напередодні 7 листопада 2014 року, коли міліція змінила назву і стала поліцією. Таке враження, що горе-слідча не хотіла псувати показники новоствореної поліції. До того ж, і зарплата поліцейського, про яку оголосили керівники нового органу, є привабливою для будь-якого недбайливого міліціянта.
Що робити?
У зв’язку з новими реформами – створенням поліції, Національного антикорупційного бюро України, заміною керівників, учасники ініціативної групи мають надію, що розслідування кримінального провадження нарешті зрушить з місця і винні будуть покарані. Нещодавно розслідувати справу доручили іншому слідчому, міську поліцію незабаром очолить нова людина, яка має відповідати своїй посаді й зарплаті.
Крім того, в ініціативній групі сподіваються, що новообрані міський голова і депутати теж звернуть увагу на діяльність ОЖБК і повернуть її в законне русло.
А ще є сподівання, що і власники кооперативних квартир також не залишатимуться байдужими щодо долі свого майна, бо їм є що втрачати.
Володимир Лисенко, фото автора